Сербія та Білорусь проголосували проти резолюції ООН щодо Криму

Середа, 15 листопада 2017, 09:22
Версія для друку Коментарі

З держав Європейського континенту лише три проголосували проти попереднього затвердження резолюції Генеральної  асамблеї ООН.

Про це йдеться у результатах голосування, оприлюднених постійним представництвом України в ООН.

Як повідомлялося Третій комітет Генеральної асамблеї ООН – орган, що опікується, серед іншого, питаннями прав людини – схвалив підготовлений Україною проект рішення ГА ООН щодо  Криму.

71 держава підтримала український документ, 25 проголосували проти, 77 утрималися від голосування. Велика кількість  тих хто утримався, обумовлена зокрема тим, що низка держав принципово не підтримують розгляд в межах третього комітету питань, дотичних до міждержавних конфліктів. Водночас, проти проголосували лише ті, хто не вважає за можливе публічно засуджувати незаконні дії РФ.

 

З 25 держав, які проголосували проти, є лише три, розташовані в Європі – Росія, Білорусь та Сербія. Ще одна держава західних Балкан – Боснія та Герцоговина – утрималася. Позиція БіГ, очевидно, обумовлена тим, що сербська меншина має блокуючий голос при ухваленні будь-яких державних рішень. 

Всі інші держави Європи, включаючи близькі до Сербії Македонію та Чорногорію, а також включаючи Угорщину, з якою у України триває дипломатичний конфлікт, підтримали українську резолюцію.

Із пострадянських держав проти проголосувати також Вірменія, Казахстан, Киргизстан Узбекистан. Повний перелік держав, які проголосували проти проекту резолюції, є наступним: Вірменія, Білорусь, Болівія, Бурунді, Камбоджа, Китай, Куба, Північна Корея, Еритрея, Індія, Іран, Казахстан, Киргизстан, М’янма, Нікарагуа, Філіппіни, Росія, Сербія, ПАР, Сирія, Судан, Уганда, Узбекистан, Венесуела та Зімбабве.

Раніше В МЗС пояснили, яку мету має нове рішення ООН щодо Криму.

ЧИТАЙ ТАКОЖ

powered by lun.ua

ПУБЛІКАЦІЇ
Сергій Сидоренко, Європейська правда

Посол Євросоюзу: Ми не говоримо з Україною ані про батіг, ані про пряник

Хюг Мінгареллі: "Всі мешканці Донбасу повинні сприйматися як громадяни України. Мають бути потужні економічні зв’язки по обидва боки контактної лінії... Чи буде користь для українців, якщо ми почнемо говорити про митний союз, не маючи передумов для цього?"

Віра Аксьонова, Діана Зубко, для Європейської правди

Чотири роки після Євромайдану: як змінилося бачення ЄС українськими аналітиками

За чотири роки після саміту у Вільнюсі вже ніхто не ставить запитання про геополітичний вибір України. Через поступове прийняття "євроінтеграційних законів" відбувається зближення України із ЄС. Віддзеркалюють це й аналітичні центри. Але чи достатньо критична їхня позиція?


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter