Сербський та проросійський реванш у Чорногорії тепер виглядає практично неминучим.

Це зумовлено результатами місцевих виборів у цій балканський країні, де прочорногорські сили, в першу чергу партія президента Міло Джукановича ДПС, зазнали поразки. 

Нові розклади збільшують ймовірність позачергових парламентських виборів, адже шанси сербської коаліції виграти їх суттєво зросли.

Про реальний виклик існуванню Чорногорії як прозахідної країни та посилення там впливу Сербії та РФ читайте у статті редактора ЄвроПравди Юрія Панченка Чорногорія стає все більш сербською: як кандидат у члени ЄС готується змінити курс.

Перманентна політична криза у Чорногорії триває з 2020 року, коли на парламентських виборах Демократична партія соціалістів (ДПС) та її союзники вперше втратили більшість.

Нову коаліцію створили партії, що спиралися в першу чергу на національні меншини, а її лідером стала радикальна просербська партія "Демократичний фронт".

Попри обіцянки не ставити під сумнів курс Чорногорії до ЄС, за цього уряду співпраця Чорногорії з ЄС та НАТО суттєво погіршилася, влада активно просувала інтереси Сербської православної церкви, викликавши у 2021 році потужні протести етнічних чорногорців, а на додачу – на початку цього року уряд лише формально схвалив санкції проти РФ.

Це призвело до розколу всередині коаліції. З неї вийшла невелика партія URA, яка сформувала уряд меншості на чолі з Дрітаном Абазовичем. 

На короткий час країна знову стала взірцевим кандидатом у члени ЄС. 

Проте, нова політична криза не забарилася. Старт їй дав прем’єр Абазович, який несподівано для всіх підписав угоду із Сербською православною церквою.

У відповідь прозахідна опозиція ініціює та схвалює вотум недовіри уряду Абазовича. Однак глава уряду домовляється із своїми колишніми партнерами про відновлення коаліції, яка діяла в 2020-2021 роках.

Стара-нова коаліція висуває на посаду прем’єра Міодрага Лекича, політика ще югославських часів, який не підтримував чорногорську незалежність.

Президент Джуканович знаходить формальний привід і відмовляється внести цю кандидатуру до парламенту. Також він пропонує провести дострокові парламентські вибори.

У коаліції у відповідь погрожують президенту відстороненням, хоча процесуально це наразі неможливо.

Останній місяць ситуація балансувала у такому вигляді. Сторони утримувалися від різких кроків та чекали на ясність, яку і мали дати вибори у 13 муніципалітетах, включно з Подгорицею, що відбулися 23 жовтня.

Результати виборів стали фіаско для президента Міло Джукановича та його партії ДПС. Остання втратила більшість в 11 з 14 муніципалітетів, де проходили вибори.

Однак найболючішим стала втрата столиці – ДПС програла у Подгориці вперше від моменту відновлення незалежності Чорногорії.

Чорногорські політологи одностайні: вражаюча поразка партії президента суттєво збільшує шанси на дострокові парламентські вибори.

От тільки якщо раніше їх вимагав президент Джуканович, а коаліція була проти, то тепер усе буде навпаки – вибори додали коаліціантам впевненості.

Явним переможцем виборів стала нова партія "Європа зараз". Це робить партію новим потужним політичним гравцем, який у разі дострокових виборів зможе претендувати і на посаду прем’єра.

Її лідери лобіюють привілеї для Сербської церкви, яка є головним агентом впливу "сербського миру" в регіоні (і одночасно – і "русского миру").

2023 рік має стати переламним для Чорногорії. Не буде перебільшенням сказати, що на кону її існування як окремої держави.

Майбутні парламентські і президентські вибори можуть дати старт жорсткому конфлікту всередині суспільства – між етнічними чорногорцями, які виявилися меншістю у своїй країні, та сербами, які отримають у ній повну владу.

Докладніше – у матеріалі Юрія Панченка Чорногорія стає все більш сербською: як кандидат у члени ЄС готується змінити курс.