Головна тема дня – ракетний удар по Україні та падіння ракети в Білорусі. 

Країни Заходу засудили російські удари по Україні 29 грудня і висловили підтримку українського народу.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба назвав дії Кремля варварством та акцентував на тому, що нейтральна позиція щодо цієї війни виглядає дивно.

Одна ракета української системи протиповітряної оборони С-300, як про це заявляють в Білорусі, потрапила в Брестську область, де була збита. 

До Міністерства закордонних справ Білорусі викликали посла України Ігоря Кизима і заявили йому протест у зв'язку з інцидентом із ракетою.

Міністерство оборони України заявило, що готове до проведення в Україні розслідування інциденту і запросити до участі експертів з країн, які не пов'язані з підтримкою Росії.

А ще, з’явилися результати опитування, яке провели Фонд "Демократичні ініціативи" та соцслужба Центру Разумкова у співпраці з "Європейською правдою".

Як виявилося, більшість громадян України вважають вступ в НАТО найкращим варіантом гарантування національної безпеки. Також, 79,4% опитаних респондентів висловилися за членство України в ЄС. 

Всі важливі і цікаві новини 29 грудня – у дайджесті "Європейської правди".

Також підписуйтеся і на наш Telegram-канал - так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Варварство Кремля

29 грудня Росія вдалася до масштабного ракетного обстрілу України. 

Країни Заходу засудили удари і висловили підтримку українського народу.

"Кремль продовжує свою кампанію масових ракетних атак, жорстоко використовуючи холод і темряву проти України… Дякуємо за майстерність українській ППО – Україна переможе", — прокоментувало посольство США у своєму Twitter.

Посол Британії Мелінда Сіммонс зауважила, що продовження масованих ударів вкотре засвідчує відсутність реальних намірів Кремля домовлятися про мир. 

"Росія відкидає мирний план, запропонований президентом Зеленським. Росія не хоче миру з Україною – вона хоче підкорити Україну", — зазначила посол. 

Відреагувала на ракетну атаку і глава МЗС Франції Катрін Колонна.

"Сьогодні вранці Росія продовжила кампанію систематичних ударів по цивільній інфраструктурі, випустивши понад 100 ракет. Рекорд. Кожна з цих дій проти цивільного населення є воєнним злочином згідно з міжнародним правом" — заявила міністерка.

Тут слід зазначити, що спершу про 120 ракет над Україною повідомив радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк. 

Проте, згодом Повітряні сили ЗСУ повідомили, що окупаційні війська застосували 69 ракет проти України. З них знищили 54.  

"Атаки проти української цивільної інфраструктури перед Новим роком продовжуються — Росія здійснила ще один масований ракетний удар по Україні. Рішуче засуджуємо ці безжальні атаки проти українських громадян. Люди мають бути поруч зі своїми близькими, а не ховатися в укриттях від ракет", — заявила президентка Молдови Мая Санду. 

Прем'єр-міністр Естонії Кая Каллас після ранкових ракетних ударів РФ закликала збільшити військову підтримку Україні.

"У той час як Росія хоче змусити світ повірити, що вона прагне миру, насправді вона продовжує свої масові воєнні злочини проти українців. Шлях до миру - допомогти Україні перемогти та збільшити військову допомогу" – написала Каллас.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба назвав дії Кремля варварством та акцентував на тому, що нейтральна позиція щодо цієї війни виглядає дивно.

"Позбавлене сенсу варварство. Це єдині слова, які спадають на думку, коли Росія вчергове починає ракетну атаку на мирні українські міста перед Новим роком. Ніякої "нейтральності" перед такими масовими воєнними злочинами не може бути. Вдавати нейтральність зараз - це те саме, що ставати на бік Росії", – заявив глава МЗС. 

Одна ракета української системи протиповітряної оборони С-300, як про це заявили в Білорусі, потрапила в Брестську область, де була збита. 

"Сьогодні в районі 10-ї години силами військ протиповітряної оборони було уражено повітряну ціль. Її уламки виявлено на сільськогосподарському полі в районі села Горбаха Іванівського району Брестської області", – йдеться в повідомленні міністерства оборони Білорусі.

Вони попередньо встановили, що уламки належать зенітній керованій ракеті комплексу С-300, випущеній із території України.

До Міністерства закордонних справ Білорусі викликали посла України Ігоря Кизима і заявили йому протест у зв'язку з інцидентом із ракетою.

"Сьогодні силами ППО Білорусі була збита над територією Білорусі українська ракета комплексу С-300. Це дуже серйозний інцидент. І білоруська сторона максимально серйозно до цього питання ставиться. У зв'язку з цим сьогодні в МЗС Білорусі був викликаний посол України Ігор Кизим, якому було заявлено рішучий протест", – сказав прессекретар МЗС Білорусі Анатолій Глаз.

Міністерство оборони України заявило, що готове до проведення в Україні розслідування інциденту і запросити до участі експертів з країн, які не пов'язані з підтримкою Росії.

Тим часом, міністр економіки Німеччини Роберт Габек вважає, що Росія перебуває на шляху до військової поразки в Україні.

За його словами, це відбувається тому, що українська армія отримує зброю від Європи, країн НАТО і США і використовує цю зброю "вміло і стратегічно, мудро і героїчно".

"Я за те, щоб Німеччина разом з союзниками підтримувала Україну таким чином, щоб вона могла виграти цю війну", – сказав Габек, який виступав за постачання зброї в Україну ще до початку російської агресії проти України.

Слід додати, що лідер німецької опозиції продовжує вимагати від канцлера Шольца схвалення постачання танків Україні.

"Підтримка України бронетранспортерами і бойовими танками не продовжила б цю війну, а скоротила б її. Німеччина та інші європейські країни вже давно повинні були поставити Україні бойові машини піхоти і основні бойові танки західного зразка" – заявив Фрідріх Мерц.

Українці обирають НАТО і ЄС

Вступ України в НАТО більшість громадян України вважають найкращим варіантом гарантування національної безпеки після російської агресії.

Про це свідчать дані опитування, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" та соціологічною службою Центру Разумкова у співпраці з "Європейською правдою".

Зокрема, 48,9% опитаних заявили, що саме членство в Альянсі в майбутньому гарантує безпеку Україні. 16,7% вважають, що необхідно розвивати власні Збройні сили та оборонної промисловості (за прикладом Ізраїлю чи Швейцарії).

Близько 10% вважають найкращим варіантом угоду про стратегічну оборонну співпрацю з кількома союзниками (наприклад, Польща, країни Балтії) без США.

8,5% респондентів підтримують позаблоковий або нейтральний статус з міжнародними безпековими гарантіями для України. 6,7% опитаних виступають за угоду про стратегічну оборонну співпрацю із США.

Ще близько 10% не визначилися з відповіддю.

Крім того, це ж опитування показало, що майже 80% українців підтримують вступ України в ЄС.

Зокрема, 79,4% опитаних респондентів висловилися за членство України в ЄС. 7,9% виступають проти такого рішення, ще 12,8% не визначилися із відповіддю.

Тут слід додати, що президент України Володимир Зеленський підписав закон "Про медіа", схвалення якого Єврокомісія визначила одним із критеріїв для оцінки руху України в ЄС.

Допомога Україні

Фінляндія відправила в Україну п’ять вантажівок з гуманітарною допомогою.

"Безперервні бойові дії, наближення зими та атаки Росії, особливо на енергетичну інфраструктуру, ускладнюють умови життя в Україні. Мільйони людей залишаються без електрики, тепла та води. Ситуація дуже серйозна для цивільного населення, і Україна потребує великої допомоги. Я хотіла б подякувати всім тим, хто пожертвував допомогу. Фінляндія продовжує надавати допомогу відповідно до запитів України. Сподіваюся, що бажання фінів допомагати залишається високим", – прокоментувала міністр внутрішніх справ Фінляндії Кріста Мікконен.

А Британія в 2023 році виділить 2,3 млрд фунтів на підтримку України.

"Ще 2,3 млрд фунтів стерлінгів підтримки в наступному році, і в цьому ми переконаємося, що у них є системи озброєння, які їм потрібні, і Сполучене Королівство допоможе їм купити їх в інших країнах світу" – сказав міністр оборони Великої Британії Бен Воллес.

Деескалація на Балканах

На Балканах відбувається деескалація.

Косовські серби розібрали барикаду у Мердарі – найбільшому пропускному пункті між Косово і Сербією.

Барикаду на Мердарі, яка була встановлена групою громадян на підтримку заарештованих сербів у Косові, після їхнього вчорашнього звільнення прибрали зранку у четвер.

А згодом президент Сербії скасував стан підвищеної готовності армії.

Бойова готовність була оголошена 26 грудня у зв'язку з ситуацією на півночі Косова.

Нагадаємо, напередодні директор Управління у справах Косово і Метохії (так Косово називають у Сербії) сербського уряду Петар Петкович заявив, що Белград отримав від Європейського Союзу та Сполучених Штатів "надійні гарантії".

За його словами, йдеться про звільнення серба-поліцейського Деяна Пантіча з-під варти, запевнення у відсутності списків косовських сербів, яких Приштина має намір арештувати, а також гарантії від миротворчих сил НАТО KFOR, що сили безпеки Косова не зможуть заходити в північні муніципалітети без їхньої попередньої згоди.

Більше про останні події в Косові читайте тут: Сербія йде ва-банк: чому ультиматум Заходу може мати несподівані наслідки для союзника РФ.

"Ковідний" Китай 

Топ-посадовці ЄС, відповідальні за охорону здоров’я, 29 грудня зібралися на нараду для координації реагування на сплеск епідемії коронавірусу у Китаї після того, як Пекін радикально змінив стратегію жорстких локдаунів на скасування обмежень.

У Франції розмірковують над додатковими заходами обережності для захисту населення у зв’язку зі стрімким наростанням епідемії коронавірусу у Китаї – після того, як Пекін радикально змінив свою політику щодо реагування на неї та почав відкривати кордони.

Вимоги до тестування для мандрівників, які прибувають з Китаю, вже запровадили Італія, США, Японія, Індія. 

Європейські чиновники з питань охорони здоров'я назвали перевірки і обмеження щодо мандрівників з Китаю невиправданими, що різко контрастує зі зростаючим числом країн, які закликають до більш жорстких заходів.

Серед інших новин дня  

Зеленський з початку війни провів 352 телефонні розмови із керівниками держав чи організацій – Офіс президента.

У Варшаві не буде феєрверків на Новий рік, мерія закликає відмовитись від піротехніки через війну.

Нідерланди припинять автоматично надавати притулок російським ухилянтам.

Молдова домовилася з Румунією про електроенергію на січень.

Глава МЗС Туреччини: ми не допустимо розширення вод Греції в Егейському морі.

У Литві відреагували на висилку їхнього дипломата з Москви.

У Португалії подав у відставку десятий за рік міністр.