Офіційна Варшава за короткий період встигла потрапити у гучні скандали з ЄС, США та навіть з Ізраїлем.

Все нові й нові конфлікти повністю змінили політичні розклади у Польщі: коаліція вперше з 2015 року втратила перевагу над опозицією, чиї рейтинги вже наздогнали партію влади.

Чи вдасться ПіС вийти з такої ситуації, погодившись на поступки, що влаштують ЄС та США?

Схоже, польська влада входить у досить важкий для себе період.

Ультиматум ЄС

16 серпня спливав останній день, коли Польща мала дати відповідь Європейській комісії (ЄК) щодо своїх реформ у сфері правосуддя. Наслідками цієї відповіді могли стати фінансові санкції від Брюсселя для Варшави.

Звинувачення на адресу польської влади в атаці на правосуддя – не нові. Вони супроводжують правлячу партію "Право і справедливість" майже від самого приходу до влади у 2015 році.

 Проте цьогоріч конфлікт нарешті дійшов до відкритого протистояння з ЄС.

20 липня Єврокомісія опублікувала другий річний звіт про стан верховенства права в країнах ЄС, в якому кілька разів негативно згадується Польща. На переконання ЄК, польська судова реформа посилила вплив виконавчої та законодавчої гілок влади на судову на шкоду незалежності суддів.

А трохи раніше, 15 липня, Велика палата Суду ЄС винесла остаточне рішення, як тимчасовий захід, заморозивши усі дії Дисциплінарної комісії Польщі, а також оголосила про несумісність її дисциплінарної системи для суддів з договорами ЄС.

До 16 серпня Польща на запит Єврокомісії мала дати відповідь, як саме вона збирається виконати рішення Суду ЄС. Якщо така відповідь не буде надана, у Єврокомісії вже пригрозили "звернутися до Суду ЄС з вимогою покарати Польщу".

Де-факто відповідь на це питання було отримано достроково: Конституційний трибунал Польщі ухвалив, що рішення Суду ЄС суперечить польській конституції.

Саме це і містилося в офіційній відповіді, яку польський уряд надіслав Єврокомісії під вечір 16 серпня. У цьому листі польський уряд висловив намір добиватися скасування рішення Суду ЄС.

Щоправда, на певні поступки Варшава все ж пішла. У листі до ЄС зазначено, що в уряді планують ліквідувати Дисциплінарну комісію – орган, що фактично керував роботою судової гілки влади.

Чи влаштує Брюссель такий компроміс? Наразі невідомо.

Втім, навіть якщо питання санкцій поки відкладуть, радіти Варшаві зарано. В тому числі через те, що останніми тижнями польська влада встигла погіршити відносини не лише з ЄС.

Конфлікти навколо

"Сьогодні Польща затвердила – вже не вперше – антисемітський і аморальний закон. Сьогодні ввечері я доручив нашому повіреному у Варшаві негайно повернутися в Ізраїль для безстрокових консультацій", – йдеться у заяві глави МЗС Ізраїлю Яїра Лапіда, оприлюдненій 14 серпня.

Невдоволення Ізраїлю викликав ухвалений минулого тижня закон, згідно з яким адміністративні рішення більше не можуть бути оскаржені в суді після закінчення 30-річного періоду. Ця норма була протлумачена як однозначно антиєврейська: тим самим Польща обмежує процес реституції майна постраждалих від Голокосту та членів їхніх сімей.

У польській владі намагаються пояснити свою логіку тим, що всі, хто мав право на реституцію, її вже отримали, і наразі цю можливість все частіше намагаються використати аферисти. "Знаходять у Південній Америці якихось 120-річних спадкоємців", – прокоментував законопроєкт прем’єр-міністр Матеуш Моравецький.

Звісно, ця ініціатива не подобалася Ізраїлю. Однак аж таку гостру реакцію уявити було непросто.

За словами Лапіда, Польща перетворилася на "антидемократичну, неліберальну країну, яка не шанує найбільшу трагедію в історії людства".

Як наслідок, Ізраїль прийняв рішення утриматися від відрядження до Варшави нового посла, відкликати для консультацій повірену у справах свого посольства у Польщі, а також порекомендував послу Польщі в Ізраїлі Мареку Магеровському поки не повертатися з відпустки (незабаром стало відомо, що польський дипломат не дослухається до цієї поради).

"Він повинен використовувати наявний у нього час, щоб пояснити полякам, що означає Голокост для громадян Ізраїлю і наскільки ми не потерпимо презирства до пам'яті жертв і пам'яті Голокосту. На цьому ми не зупинимося. Ми ведемо координаційні переговори з американцями про те, як реагувати далі", – заявив голова МЗС Ізраїлю.

Варто зазначити, це далеко не перша гучна суперечка Польщі та Ізраїлю. І в більшості випадків вони стосуються саме історії Голокосту. Зокрема, останній гучний конфлікт відбувся три роки тому, коли Ізраїль виступив проти нового польського закону, який криміналізував заяви про причетність поляків до воєнних злочинів часів Другої світової війни.

Ці конфлікти мають одну спільну рису: в них Ізраїль мав підтримку Сполучених Штатів. І це зрештою змушувало Варшаву йти на поступки.

Атака на ЗМІ та розплата за неї: куди заведе Польщу розвал коаліції та конфлікт із США

Так сталося й цього разу – США виступили явно не на боці Польщі. "Цей закон завдасть шкоди всім громадянам Польщі, майно яких було несправедливо вилучено, включаючи польських євреїв, які стали жертвами Голокосту", – заявив держсекретар США Ентоні Блінкен.

Варто зазначити, це – не єдина причина погіршення відносин Варшави з Вашингтоном.

Набагато гострішу реакцію США викликав інший законопроєкт, прийнятий минулого тижня Сеймом – про "реполонізацію" медіа, що де-факто спрямований проти найбільшого незалежного телеканалу TVN, власником якого є американський концерн Discovery.

Тут польська влада атакувала дві принципові для Сполучених Штатів теми: свободу слова та американські інвестиції. Залишити таку атаку без відповіді у Вашингтоні не могли.

"Ідеальний шторм"

Лише рік тому, після перемоги на президентських виборах Анджея Дуди, позиції правлячої польської партії "Право і справедливість" здавалися непорушними.

ПіС вдалося отримати перемогу попри іміджеві втрати від пандемії та локдаунів, а опозиції ніяк не вдавалося скласти їм конкуренцію.

Здавалося, що до парламентських виборів 2023 року ПіС нічого не загрожує. Втім, за рік ситуація змінилася до невпізнаваності.

Успішне завершення парламентського циклу у партії влади відзначили гучними конфліктами з партіями-союзниками, що зрештою завершилося виходом зі складу "Об’єднаної правиці" партії "Згода".

Одним із наслідків цих протистоянь стало прийняття минулого року Конституційним трибуналом скандального рішення про практично повну заборону абортів, що спричинило масштабні та тривалі протести по всій країні.

При цьому зовнішньополітична кон’юнктура змінилася явно не на користь "ПіС".

Раніше у конфліктах з ЄС польська влада відчувала за спиною підтримку президента США Дональда Трампа. Натомість Джо Байден та його адміністрація все частіше займають сторону, ближчу до ЄС, аніж до офіційної Варшави.

І зрештою, змінюються й симпатії поляків.

Переломним моментом стало повернення до польської політики експрем'єра Дональда Туска. Позитивний ефект від цього став помітний дуже швидко.

Останнє соціологічне опитування фіксує, що опозиційна "Громадянська платформа" вже наздогнала ПіС – в обох партій по 26% підтримки (і це при тому, що рік тому розрив між партіями був більш ніж двократний). А відповідно, дострокові вибори перестають бути запасним варіантом для влади.

Чи здатні в ПіС знайти вихід із такого несприятливого розкладу?

Щонайменше, для цього потрібно терміново знайти порозуміння з ЄС та США. І перші кроки до цього вже зроблені.

Польський уряд пообіцяв ліквідувати Дисциплінарну комісію (крок назустріч ЄС), а президент Анджей Дуда обіцяв ветувати закон про "реполонізацію" медіа (що було позитивно сприйнято Сполученими Штатами).

Та чи буде цих поступок достатньо?

Схоже, польська влада потрапила у ситуацію "ідеального шторму", вийти з якої буде вкрай непросто. 

Автори:

Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України ім. Геннадія Удовенка,

Юрій Панченко, редактор "Європейської правди"