Події останніх днів показали: Росія готова атакувати Україну на всіх фронтах, включно з інформаційним.

Російська пропаганда – невід’ємний супутник будь-якого загострення на Донбасі або біля українського кордону.

Як змінюється російська пропаганда, як вона доходить до західних країн і як вона діє в умовах нинішньої кризи? Відповіді на ці запитання мають допомогти Україні надійніше знешкоджувати вкинуті РФ тези.

Про все це ЄвроПравда поговорила з керівником Центру стратегічних комунікацій Ігорем Солов’єм. Саме цей центр і має протистояти валу дезінформації, що продукує РФ.

Нижче – текстова версія нашої розмови та найцікавіші думки Ігоря Солов’я. Як і раніше, цю розмову можна не тільки почитати, але й подивитися на нашому YouTube-каналі.

Пошуки підстав для вторгнення

Регулярні аналізи, яки проводить наш Центр, показують: новини, які могли б стати приводом для вторгнення, які мають на меті показати якісь "злочини" українських військових проти мирного населення, з’являються з періодичністю десь раз на тиждень чи на два – залежно від ситуації.

Яка ключова задача таких інформаційних провокацій?

По-перше, показати "миролюбність" дій ЛДНР і "агресивність" України, продемонструвати, що якщо буде якесь загострення, то це відбудеться з вини України. Що ніби саме Україна нападе на "республіки" і саме вона має нести відповідальність за ескалацію.

А оскільки Україна ні на кого не збирається нападати, то тоді цю причину потрібно вигадати. І ось вони раз за разом готують чергові страшилки, створюючи таким чином привід для війни.

Я можу згадати, як на різдвяні свята росіяни готували обстріли вірян, які прийшли купатися в ополонці, щоб звинуватити в цьому ЗСУ. На щастя, цього не сталося – інформація пішла на випередження і сенс такої провокації відпав.

Були також випадки, коли росіяни почали привозити на один із заводів Горлівки цистерни з аміаком, які були не дуже герметичні. Наші спецслужби обґрунтовано підозрювали, що це може бути підготовкою до провокації, щоб потім звинуватити Україну у використанні хімічної зброї.

Тобто це зовсім не нова історія. Російська пропагандистська машина як працювала, так і працює.

Нові напрямки роспропаганди

15 лютого відбулася дуже цікава історія. Офіційна представниця МЗС РФ Марія Захарова фактично оголосила новий наратив, за яким найближчим часом працюватимуть пропагандисти.

Вони хочуть показати деструктивність та ганебність західної пропаганди, як вони кажуть, надлишкового "алярмізму" Заходу.

Захарова назвала це "днем провалу західної пропаганди".

Вони хочуть показати, що надмірна інформаційна увага до ситуації на кордонах була зайвою, і ось подивіться, нападу ніякого не відбувається.

Але правда в тому, що якраз оця увага і головне – публічність документів, інформації, яку отримує західна розвідка і оприлюднює, і стали запорукою того, що широкомасштабна війна не починається.

Тільки-но у західних ЗМІ почалися публікації про концентрацію російських військ біля кордону України, активізувалася і роспропаганда.

Спочатку вони почали вкидати старі історії – про найманців, про гей-батальйони, про те, що Україна фальсифікувала відео з першим бойовим використанням безпілотника "Байрактар".

Однак незабаром вони побачили, що ці старі трюки вже не працюють, і почали вигадувати нові. Тепер там роблять ставку на звинуваченнях Заходу, що вони просто придумали нинішню кризу.

До речі, я згадав історію з "Байрактарами" – вона досить показова. Після публікації відео зі знищенням російської гармати майже одночасно, з різницею в кілька годин, на українському сайті з’явилася публікація заяви нібито від міністра оборони Тарана про те, що це все було постановочне відео. Як виявилося, відбувся злам сайту; а щоб це було не помічено, це "зізнання" вставили в одну з архівних новин.

Ми почали аналізувати, для чого це зробили, і зрозуміли, що аудиторія цього повідомлення – не Україна і не Росія, аудиторія була якраз на окупованих територіях. Мета провокації – щоб ті люди, які ще раз наступного разу або сядуть в танк, або підійдуть до гармати, не боялися, що тепер їх стало легше знищити.

ОРДЛО відкривається для західних ЗМІ

Росіяни дуже хочуть, щоб їхня пропаганда йшла на Захід, але їм не завжди це вдається.

Наразі якась частина фейків і дезінформації залишається на рівні ОРДЛО, але певну частину вони намагаються продати зовнішньому світу.

Зараз ми бачимо нову спробу вийти на західну аудиторію.

Ще донедавна окупована територія була закрита і туди нікого з незалежних журналістів не пускали. Це було можливе лише для тих журналістів, хто є в їхньому списку як дружні.

Але віднедавна влада ОРДЛО демонструє небувалу відкритість, почавши пускати до себе іноземних журналістів. Наскільки мені відомо, туди з’їздили канадські колеги, CNN, Al Jazeera – тобто ті ЗМІ, яких не можна звинуватити в упередженості.

Це було їм потрібно, щоби в нинішньому загостренні показати своє людське обличчя і донести свої меседжі на західну аудиторію.

І це інколи діє. Ми фіксуємо, що кілька сюжетів, зокрема на італійському телебаченні, вийшли дуже однобокими та компліментарними для бойовиків.

Щоправда, це поодинокі випадки. Інші медіа підійшли відповідно до стандартів, щонайменше – показали обидві точки зору.

Проте все це – виклик для нас. Нам потрібно активніше показувати, якою є ситуація на Донбасі, запускати туди міжнародних журналістів, проводити престури.

А в першу чергу – нарешті вирішити питання з акредитацією в зону ООС, яка зараз дуже ускладнена, і це вже стало серйозною проблемою.

Як роспропаганда потрапляє на Захід

Звичайно, цих шляхів багато, і у різних країнах вони різні.

Наприклад, в Італії більш прихильно ставляться до Росії ті медіа, які належать до певної медіагрупи, зокрема, Сільвіо Берлусконі. Тому інколи здається, що там встановлено якийсь рубильник, який вмикає чи вимикає пропаганду РФ.

Цікава ситуація в Угорщині, де наразі дуже багато антиукраїнської інформації.

Так склалося через те, що у них головним ретранслятором новин та будь-якої інформації є державне інформаційне агентство, яке має партнерські відносини з російським інформагентством. І вони просто некритично беруть все, що там з’являється.

Виходить дуже ефективний та малозатратний шлях популяризації своєї пропаганди.

В інших країнах доводиться шукати складніші шляхи.

Наприклад, мої німецькі друзі надсилають мені посилання на YouTube-канал, де немає нічого, крім прямої мови російських топ-представників: Путіна, Лаврова, Шойгу – без підводок, без оцінок журналістів, без нічого. І перекладено, звичайно, німецькою мовою.

Що роблять німці? Вони це дивляться і кажуть: "Слухайте. Ось же пряма мова, ось Путін сказав, що не планує вторгнення. А що нам ЗМІ тут розказують? Вони брешуть!".

Тут нашим західним друзям потрібно доносити одну просту річ: росіяни використовують завоювання демократії для того, щоб їй нашкодити.

Тиждень тому один з російських бойовиків порівняв YouTube з фашистською вантажівкою, яка везе екіпаж до моста, який потім можна буде підірвати.

Росіяни навіть самі визнають, що вони використовують досягнення західної цивілізації лише для того, щоб підірвати цю цивілізацію зсередини.

І на цьому нам варто постійно наголошувати Заходу.

Крок РФ до визнання "незалежності" ОРДЛО

Наразі це звернення російської Держдуми, яке не має наслідків.

Наразі воно ще не розглянуте Путіним. І мені здається, що не варто виключати той факт, що Путін буде гратися з цим зверненням, використовуючи його як таке "опудало" для Заходу і таку собі страшилку: мовляв, якщо ви не будете зі мною домовлятися про заходи безпеки в цілому в Європі, включаючи українське питання, не змусите Україну виконувати "Мінськ" в інтерпретації Росії, то таким буде наш наступний крок.

Це традиційна тактика РФ – створювати такі страшилки для Заходу. Щось подібне відбувається з ядерною зброєю – вони лякають Захід, змушуючи його сідати за стіл переговорів, в тому числі і щодо потрібних їм питань.

Розмовляв Юрій Панченко,

відео Володимира Олійника,

"Європейська правда"