Латвія розгорне дрони-перехоплювачі на кордоні з РФ
Найближчими днями Латвія розмістить на своєму східному кордоні підрозділи дронів-перехоплювачів, а також башти, оснащені дистанційно керованими автоматичними гарматами.
Про це розповів майор Модріс Кайрішс, який очолює Латвійський центр компетенції з автономних систем (ASCC), його слова наводить Euractiv, повідомляє "Європейська правда".
Кайрішс зазначив, що військові завершили випробування перехоплювачів і готуються до розгортання підрозділів протягом декількох днів.
"Скоро, дуже скоро, я сподіваюся, через пару днів ми офіційно розгорнемо підрозділи перехоплювачів", – сказав майор Кайріш у вівторок на брифінгу з представниками кількох ЗМІ.
Він додав, що в Ризі також завершено розробку "повністю дистанційно керованої" автоматичної баштової системи, озброєної гарматами 50-мм калібру.
Кайрішс визнав, що "найскладніше – це виявити (дрони) та передати інформацію у потрібне місце". Водночас, за його словами, перехоплення є простішим.
Окрім акустичних датчиків, Латвія також розгорнула тактичні радари та системи оптичних камер, щоб створити те, що Кайрішс описав як багаторівневу мережу виявлення.
За його словами, невеликі дрони, що літають на висоті від 50 до 100 метрів, важко послідовно виявляти лише за допомогою радара через рельєф місцевості та відбиття від землі.
Однією з головних проблем є ресурси, сказав Кайрішс, підкресливши, що підтримка прикордонної оборони за зразком України в мирний час створить величезне навантаження на військовий персонал Латвії, вимагаючи "тисяч" військовослужбовців.
Іншою головною проблемою у протидії дронам є обмін інформацією. Латвійські збройні сили стикаються з проблемою, як швидко поширювати інформацію про цілі з низьким рівнем секретності серед перехоплювальних команд на передовій, не покладаючись на громіздкі централізовані системи управління.
Кайрішс зазначив, що дані датчиків зазвичай централізовані та засекречені, що ускладнює швидку передачу інформації про цілі мобільним перехоплювальним командам поблизу кордону. За його словами, тривалі процедури акредитації та вимоги до безпечного зв’язку уповільнюють тактичні реагування.
"Однією з найбільших проблем у НАТО є застарілий підхід до систем управління та контролю", – сказав Кайрішс.
У відповідь на це Латвія та інші члени НАТО розробляють паралельні мережі управління та контролю з низьким рівнем секретності, призначені саме для перехоплення дронів та моніторингу повітряного простору на низьких висотах, зазначив він.
Повідомляли також, що національні збройні сили Латвії найближчим часом отримають кілька нових радарів, обраних за рекомендацією української сторони.
Це відбувається на тлі низки інцидентів з дронами, які порушують повітряний простір Латвії.
Зокрема, 23 травня в Латгалії в озеро Дрідзіс впав і вибухнув раніше непомічений дрон.
А 7 травня українські дрони влучили у порожні нафтові резервуари на території Латвії, причиною цього потенційно може бути ШІ-складова у програмуванні курсу цих апаратів.
Україна після цього інциденту – досі найсерйознішого з усіх – визнала, що у нафтобазу влучили її дрони через російську РЕБ. Нагадаємо, ці події стали тригером для розпаду латвійської урядової коаліції.