Як ФСБ збурює країни ЄС руками найманців і як протидіють цьому у Франції

Наприкінці травня 2026 року високопоставлена французька дипломатка та державна службовиця Агнес Роматте-Еспань виголосила доповідь про дестабілізаційні дії Росії.

Серед іншого, вона наголосила, що Росія систематично діє через посередників, "які, до речі, ніколи не є росіянами". Найбільше під ударом – Франція, Німеччина й Польща, через їхню підтримку України.

Про тонкощі російських дестабілізаційних операцій і те, як Євросоюз може посилити протидію цьому, читайте в колонці Поля-Мішеля Манандіз з Європейського центру стратегічного аналізу (CEAS) Вандалізм на замовлення: як Кремль влаштовує гібридні провокації і чому йому це вдається. Далі – стислий її виклад.

Автор у своїй колонці наводить низку прикладів про те, як болгари, серби, молдовани, представники інших національностей займаються вандалізмом в Європі на замовлення Москви.

Серед яскравих прикладів – події, які сталися у Парижі у 2025 році.

У ніч проти 31 травня невідомі облили зеленою фарбою три паризькі синагоги й Меморіал Шоа, а за три місяці – в ніч на 9 вересня – розклали дев’ять свинячих голів під мечетями Парижа й найближчих передмість. На деяких головах синім чорнилом було виведено "Macron" – тобто прізвище французького президента.

Виконавців знайшли і засудили у Сербії у грудні 2025 року. Суд у місті Смедерево назвав їхній осередок групою, "яку фінансували та яка виконувала накази спецслужб Російської Федерації".

У травні 2026 року група медіа – Delfi Estonia, OCCRP, Le Monde та інші – оприлюднила внутрішні документи, які пов'язують із Social Design Agency, підсанкційною піар-структурою, що працює під наглядом адміністрації президента РФ. Серед них – дев'ятисторінковий "Звіт про операцію "Свиняча голова".

Звіт пояснює навіть долю десятої свинячої голови у випадку травня 2025 року. Нормандський фермер продав зловмисникам десять, біля мечетей знайшли дев'ять. Підкинути останню завадила охорона мечеті в Сен-Дені.

Мірило успіху, згідно звіту, одне: список публікацій у світовій пресі.

"Суд працює з виконавцем, а замовник рахує охоплення", – пояснює логіку Росії автор колонки.

За його словами, ці акції розраховані на камеру. "Найнебезпечніші – перші години, коли фото вже летить мережами разом з "очевидним" поясненням: це мусульмани, це євреї, це українці", – додає Манандіз.

Він звертає увагу, що Франція тільки нещодавно, законом від 25 липня 2024 року, запровадила таку обтяжувальну обставину, як дії "в інтересах іноземної держави".

Максимальний термін позбавлення волі, який суд може призначити за звичайний злочин, збільшується вдвічі, якщо людина вчинила його за завданням чи в інтересах іноземної держави. Це стосується і вандалізму, тих же графіті.

Водночас Манандіз звертає увагу, що частині виконавців дестабілізаційних акцій у Франції вдалося уникнути посиленої відповідальності.

"Євросоюзу потрібна спільна мінімальна норма. Інакше найнятий через Telegram болгарин, серб чи молдованин і далі обиратиме країну для нічної акції за м'якістю її кримінального кодексу", – пише представник CEAS.

Він підкреслює, що ланцюжок усюди однаковий: Telegram, готівка чи криптовалюта, машина додому вже наступного ранку.

"Спільний європейський реєстр таких "проксі-справ" дав би слідчим у Парижі, Берліні й Варшаві те, чого їм бракує найбільше – можливість побачити одного замовника за десятком різних виконавців", – додає пропозицію автор.

Докладніше – в колонці Поля-Мішеля Манандіза Вандалізм на замовлення: як Кремль влаштовує гібридні провокації і чому йому це вдається.