Чи збережеться підтримка України з боку ЄС у 2027-му і що їй загрожує

Середа, 4 листопада 2026, 08:30 - Антон Філіппов

2027 рік несе Україні серйозні загрози.

Високі шанси стати президенткою Франції має ультраправа кандидатка Марін Ле Пен. В Італії проукраїнська прем’єрка Джорджа Мелоні після парламентських виборів може втратити владу на користь лівих популістів або ж зіткнутися з обмеженнями у підтримці України у власній новій коаліції – навіть якщо залишиться на чолі уряду.

Якщо 2027-й вдасться пройти без значних потрясінь, наступна зупинка – парламентські вибори в Румунії 2028 року. Тамтешні ультраправі мають найбільшу підтримку серед виборців і виступають проти надання Євросоюзом допомоги Україні. А у 2029-му будуть вибори в Австрії та Німеччині, де праворадикальні прихильники Кремля з Партії свободи і "Альтернатива для Німеччини" так само очолюють партійні рейтинги.

Про те, наскільки реальною є загроза припинення підтримки України з боку ЄС через ультраправих та за якими країнами варто слідкувати, читайте в статті редактора "Європейської правди" Анатолія Марциновського Ультраправа Європа: чи можуть друзі Путіна зупинити підтримку України та звідки чекати небезпеки. Далі – стислий її виклад.

Президентські вибори у Франції мають відбутися у квітні-травні 2027 року. Підстав для оптимізму щодо їхніх результатів для України станом на сьогодні відверто мало.

За прогнозами соціологів, у першому турі кандидатка від ультраправого "Національного об'єднання" Марін Ле Пен може набрати до 38% голосів, а в другому впевнено випереджає будь-кого з найближчих суперників. При цьому наступним за нею в рейтингу зараз йде лідер ультралівої "Нескореної Франції" Жан-Люк Меланшон, який ставиться до України ще гірше за ультраправих.

Уже перші передвиборчі заяви Ле Пен щодо України цілком відповідають цілям Росії.

Та навіть якщо у Франції станеться диво, наступний виклик чекатиме на Україну під кінець року – парламентські вибори в Італії.

Там ультраправі уже у владі, але Рим послідовно підтримує Київ і санкції проти Росії. Лише італійську військову допомогу від початку повномасштабної війни оцінюють у 3 млрд євро.

Та тиск на прем’єрку Джорджу Мелоні щодо припинення допомоги, який і дотепер був потужним, напевне посилюватиметься перед виборами. Зокрема, лише 18% італійців виступають за продовження військової підтримки Києва.

Двостороння військова підтримка від Італії цілком може бути поставлена на паузу на час кампанії, і ознаки цього вже є.

20 жовтня Румунія уникнула чергового небезпечного сценарію, який міг би привести до влади ультраправу партію "Альянс за об’єднання румунів" (AUR). Популярність цієї ультраправої та відкрито антиукраїнської партії становить зараз близько 40%.

Планові парламентські вибори мають відбутися в Румунії восени 2028 року. Прихід до влади ультраправих точно приніс би Україні серйозні проблеми.

Це стосується й Австрії, де до влади може прийти ультраправа і виразно проросійська Партія свободи (FPÖ).

Наступні планові парламентські вибори в Австрії, як і в Німеччині, – у 2029 році.

До цього ще ніби далеко, але складно сказати, якими підійдуть до них німецькі політикум і суспільство. І чи збережеться "брандмауер" – табу ключових партій Німеччини на співпрацю з пропутінською партією "Альтернатива для Німеччини" ("АдН").

Протягом 2026-го популярність "АдН" зростала. Ультраправі обійшли блок канцлера Мерца ХДС/XCC, а у вересні підтримка їх вперше сягнула 30%. Нині вона на кілька відсотків менша, але партія і досі очолює загальнонаціональний рейтинг.

Звісно, ультраправих сил в Європі набагато більше, ніж згадано в цій статті. Їх в ЄС десятки.

Зрештою, проросійськими бувають не лише радикали. Найпроблемнішою зараз виглядає Болгарія з прем’єром Руменом Радевим.

Докладніше – в матеріалі Анатолія Марциновського Ультраправа Європа: чи можуть друзі Путіна зупинити підтримку України та звідки чекати небезпеки.