"Легализация ЛДНР" и победа Путина: обмен на Донбассе глазами западных СМИ

Понедельник, 30 декабря 2019, 17:55 - Сергей Сидоренко, Европейская правда

Головна подія вихідних для України – обмін полоненими та в’язнями між Києвом та окупованим росіянами Донбасом – звісно ж, не лишилася без уваги іноземних, у тому числі західних медіа. Попри період різдвяних канікул, про обмін написали всі видання, які більш-менш регулярно висвітлюють події в Україні – від китайських до американських, від агенцій до друкованих газет.

Та деякі деталі міжнародних новин про цю подію сподобаються далеко не всім читачам з України.

І питання не лише у "неоднозначному рішенні" української влади щодо звільнення підсудних "беркутів" задля подальшого обміну (на цю деталь звернула увагу більшість західних медіа). Та й загалом, твердження про те, що обмін став однозначною перемогою Зеленського, низка іноземних публікацій ставлять під сумнів.  

Ще одну украй важливу проблему – є підстави це стверджувати – Україна створила самотужки. Або принаймні доклалася до її створення. Під час цього обміну у багатьох навіть авторитетних західних ЗМІ фейкові "республіки" набули суб’єктності – немов вони є незалежними та рівноправними партнерами Києва (саме так, як їх мріє представити Кремль!)

А українська влада не доклала жодних видимих зусиль, щоби це зупинити – хоча мала таку можливість.

"Вітаймо із обміном, і не забудьте про Майдан"

76 українців, що перебували у в’язницях ОРДЛО – військові, журналісти, активісти, просто пересічні українці, які стикнулися зі звинуваченнями у проукраїнській діяльності – зустрінуть новий 2020 рік не за гратами, а на свободі, на підконтрольній урядові території (вже опублікований перелік звинувачень у ОРДЛО до українських бранців).

Звільнення 76 людей – безумовний позитив подій минулих вихідних, який для багатьох (а надто для самих звільнених та їхніх рідних) переважує усі можливі мінуси.

Але не секрет, що в Україні не всі поділяли таку думку.

Чинна влада, а передусім президент Зеленський стикнулися із критикою щодо видачі до ОРДЛО терористів та підозрюваних у тяжких злочинах, не причетних до конфлікту на Донбасі, в тому числі – спецназівців з "чорної роти", причетної до розстрілів на Майдані у 2014 році, до того ж, не отримавши при цьому навіть половини від власних бранців, ув’язнених на Донбасі. Критикували владу і за те, як здобувалися сумнівні рішення прокурорів та суддів, необхідні для звільнення цих людей.

Та це – внутрішня українська історія.

Захід не мав і не став до неї втручатися, не підтримавши жодну зі сторін суперечки.

Держави-друзі та ключові партнери України лише привітали нашу державу із завершенням довгоочікуваного обміну.

Дехто, як США, додали, що розуміють: Зеленському довелося ухвалювати непросте рішення. А в Євросоюзі та у Британії окремими заявами нагадали українській владі: навіть попри видачу підозрюваних "беркутів", суд щодо злочинів Майдану має бути завершений.

І немає сумніву, що за виконанням цього зобов’язання української влади Захід уважно слідкуватиме. Тим більше – зважаючи на заяви з Росії про необхідність припинити справи щодо обміняних "беркутів".

Рівняння на "беркут"

Про те, що питання злочинів Майдану ще лишатиметься у зоні уваги, пишуть і західні медіа, які менш обмежені дипломатичними правилами, ніж іноземні уряди. В тому числі на цьому наголосили світові інформаційні агенції, які формують левову частку повідомлень західних ЗМІ про Україну.

"Дехто в Україні не радий тому, що серед переданих сепаратистам опинилися (колишні) поліцейські, звинувачені у пострілах по демонстрантах у 2014 році, за влади проросійського президента Януковича", - пояснила читачам та журналістам тисяч видань та телеканалів агенція Reuters.

"Рішення Києва віддати 5 колишніх поліцейських, звинувачуваних у обстрілі на Майдані в 2014-му, попри те, що суд над ними ще тривав у Києві, викликало особливе обурення в Україні", пише Agence France-Presse, яке є основним постачальником міжнародних новин для тисяч ньюзрумів в Європі та за межами континенту, додаючи, що до ОРДЛО передали також інших людей, позбавлених волі без зв’язку з подіями на Сході.

А приміром, катарська Aljazeera процитувала відкрите звернення до президента Зеленського від родичів "Небесної сотні" про те, що видача "беркутів" незадовго до винесення їм вироку може призвести до "хвилі протестів".

Варто додати: чимало медіа при цьому відзначали, що президент Зеленський опинився перед непростим вибором, бо ухвалював ці рішення задля звільнення українців з полону. Та фактом є те, що "неоднозначність" звільнення не лишилася поза увагою закордонних спостерігачів.

Дехто навіть вважає, що ці події матимуть ключове значення для політика Зеленського.

Так, суспільний мовник Radio France International в аналітичній статті зазначає, що це завдасть важкої шкоди чинному президентові, а також єдності українського суспільства.

"У публічній думці прірва поглиблюється – між тими, хто вітає це рішення як гуманітарний крок, і тими, хто вважає, що Київ капітулював перед умовами, які висунула Росія", - пише видання.

Між тим, навіть ці наслідки не є значимими у порівнянні з іншим медійним міжнародним ударом, який обмін завдав через приховану легітимізацію невизнаних "республік", яким Україна у цьому процесі дозволила фігурувати нарівні із собою.

"Українсько-донбаські" домовленості

У час швидкого споживання інформації заголовки стрічок інформаційних агенцій мають особливе значення. За цим показником Україна очевидно програла.

Лише одна зі світових агенцій, які були включені до аналізу ЄП – а саме Bloomberg – вже у назві публікації зазначила, що насправді йдеться про реалізацію домовленостей між Києвом та Москвою. "Україна та бойовики завершують обмін ув’язненими за домовленістю  з Путіним", - каже заголовок агенції.

Низка інших агенцій згадали, що йдеться не про незалежні "республіки", а про проросійські утворення – так заголовок новини подали, зокрема AFP, Reuters. Та навіть ті західні читачі, хто вирішив розібратися у новинах про Україну, могли лишитися із враженням, що йдеться про конфлікт України та гордого Донбасу – а Росія тут ніби й ні при чому.

Такого рівня міжнародної суб’єктності керовані Росією "республіки", схоже, ще не мали.

Приміром, новини Reuters про обмін починаються з тез, які свідчать, немов йдеться про внутрішній конфлікт між українським урядом та сепаратистами.

У частині тексту про обмін та діалог "двох сторін для зміцнення довіри між ними" Росія взагалі не згадується, немов "сепаратисти" самі домовилися із Києвом щодо обміну та ведуть переговори про ширшу мирну угоду – хоча і перше, і друге є неправдою. Лише у фінальному фрагменті публікації агенція згадує, що коренем проблеми є дії Росії – але без прив’язки російського керівництва до нинішнього обміну.

Також агенція наводить думку російського експерта, який зазначає, що конфлікт "між двома сторонами" швидше за все перетвориться на заморожений. Частину публікації писав російський офіс агенції, зазначається на сайті Reuters.

Американські новини про обмін у цьому сенсі взагалі перетворилися на катастрофу.

Агенція Associated Press, яка є основним джерелом міжнародних новин у Штатах, не має штату новинарів та новинних редакторів у Києві, тому повідомлення, що надходять звідси, редагуються у Москві та в Мінську. Єдиним джерелом даних про обмін у їхній новині є "посадовці Донецької та Луганської народних республік" (це цитата, у новині ці назви подані без лапок, без позначок "так звані" чи "самопроголошені").

Американська агенція також віддана думці про те, що йдеться про внутрішньоукраїнський конфлікт. Ба більше – вага "Л/ДНР", виходячи з повідомлення, видається вищою за вагу України.

Так, у новині AP знайшлося місце для цитування "лідера Луганської народної республіки Леоніда Пасечника" (знову таки без будь-яких позначок, попри те, що жодна західна держава не визнає за ним такий статус). Пасечник не повідомив нової інформації, але заявив, що обмін став перемогою сепаратистів.

Наводиться також думка ще однієї нібито офіційної представниці Луганська Ольги Кобцевої та російського депутата Леоніда Косачова. Коротко, без цитувань, згадано про позицію Путіна, Меркель, Макрона... і все. Позицію України у AP не спробували подати навіть формально!

Як наслідок, саме в такому дивному вигляді повідомлення про обмін вийшло у багатьох, якщо не більшості американських ЗМІ, включаючи улюблене медіа Дональда Трампа, Fox News.

Тож не факт, що обмін, яким так пишається президент Зеленський, американські читачі сприймають як його перемогу – адже їх запевнили, що перемогли тут його противники.

Ковалі своєї поразки

Заради справедливості треба зазначити: журналісти західних інформаційних агенцій мали всі підстави писати про "українсько-донбаські" переговори.

Це жодним чином не є слідуванням вказівкам Москви, абощо. Це є радше проблемою офіційного Києва, який свідомо чи несвідомо – але підштовхує світові ЗМІ саме до такої подачі інформації.

Річ у тім, що інформаційні агенції та їхні редактори у Лондоні, в Нью-Йорку, Парижі чи навіть у Москві ґрунтуються на тій інформації, яку державні органи видають у публічну сферу.

Приміром, за Порошенка не лише президент, а й члени його команди за кожної нагоди публічно підкреслювали, що ведуть перемовини про обмін саме із Москвою.

Нині Київ старанно створює враження, що його партнери – це маріонеткові "уряди" сепаратистів.

У команді президента Зеленського, як відомо, діє чітка заборона на критику Путіна та Росії, і під час обміну це було дуже помітно.

Навіть  виправдовуючись за те, що Україні довелося видати у ОРДЛО "беркутівців" – вже після того, як обмін відбувся – Зеленський не став згадувати про Росію і розповідав про переговори з "другою стороною" таким чином, ніби ці вимоги висували самі сепаратисти.

І те, що наразі, принаймні офіційно, жодних прямих переговорів із "республіками" немає – медійну картину не змінює.

Україна взяла курс на публічне виправдовування Росії, намагаючись її не образити – і поволі починає відчувати наслідки цього.

Їх масштаб вже зараз вражає.

Це не тільки неймовірне повідомлення AP та суперечливе у Reuters, про які йшлося вище. І не тільки джерела на кшталт китайської державної агенції Сіньхуа. У її повідомленні в китайській стрічці новин також йдеться про конфлікт України та "ополченців" та нібито їхні домовленості.

Ба більше, схожим чином про події на Донбасі повідомляє навіть німецькомовна служба суспільного мовника Deutsche Welle!!! Якщо вірити німцям, то Київ та бойовики під час обміну у неділю "виконали свої домовленості", і саме вони, за версією німців, є сторонами конфлікту.

І звісно ж, у такому разі західні медіа користуються даними про обмін, які їм надають у ОРДЛО – адже навіть Київ вважає Пасечника та компанію стороною переговорів. А те, що Банкова під час обміну тривалий час не давала ЗМІ попередніх даних, тримаючи мовчанку, лише додатково підштовхувало західні агенції брати ці дані у Донецьку та Луганську та будувати повідомлення на них.

То чи має хтось за таких обставин право для зауважень на адресу редакторів Associated Press?

І якщо все це не є провалом інформполітики Києва щодо Донбасу – то що буде провалом?

На щастя, серед тих журналістів, які пишуть про український профайл, лишилися автори, які "ведуть" його здавна та знають про роль Росії у конфлікті на Донбасі.

Тому і досі є дійсно об’єктивні репортажі.

Вони є навіть у США – попри те, що загалом Україна вчисту програла у Штатах цей інформаційний раунд.

Так, Ендрю Кремер з New York Times розповів і про роль Росії, і про спаплюжене правосуддя в Україні перед обміном. Енн Сіммонс з Wall Street Journal почала текст зі згадки про те, що все це – домовленості Зеленського з Путіним, а не з бойовиками (обидва автори, до речі, писали ці статті з Москви). Але є  підстави стерегтися, що такі повідомлення і надалі будуть радше винятком.

Принаймні цей інформаційний раунд на міжнародному полі виграв Кремль. А Україна його, на жаль, програла.

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди"