Крах зовнішньої торгівлі: вільне падіння прискорилося

Юрій Панченко, Європейська правда _ Середа, 18 березня 2015, 09:46
Версія для друку Коментарі

Криза у зовнішній торгівлі України продовжує поглиблюватися.

Місяць тому "Європейська правда" публікувала дані Держстату про статистику зовнішньої торгівлі за 2014 рік. Отримані дані свідчили про падіння українського експорту не тільки в СНД, але й до Європи. Виходячи з річних даних – зростання українського експорту до ЄС лише на 2,6% – експерти вирахували, що падіння в четвертому кварталі склало близько 22%.

Статистика січня 2015 року мала підтвердити або спростувати оцінки експертів про обвал українського експорту в ЄС. Насправді статистика виявилася ще гіршою!

За підсумками січня Держстат фіксує падіння українського експорту до ЄС на 31% (порівняно з січнем минулого року).

Іншими словами, нинішні обсяги українського експорту до ЄС – близько $1 млрд, досягнуті в умовах дії автономних преференцій Євросоюзу, складають біля двох третин від обсягу поставок за період, коли політичні відносини України з ЄС знаходилися на самому дні.

Падіння українського експорту до країн СНД виявилося ще більшим – на 54,9% (до Росії – на 60,3%). Після такого, більш ніж дворазового, падіння, обсяг експорту в СНД складає лише $479,6 млн.

В цілому український експорт в січні впав на 31,2%, до $2,98 млрд.

"Дані січня безумовно безрадісні, але такі темпи падіння – близько 30% – вперше були зафіксовані ще в грудні минулого року", – відзначає головний економіст ІК Dragon Capital Олена Бєлан.

За словами експерта, причин такого падіння дві: вплив військового конфлікту на сході країни, а також падіння світових цін на метал.

Що стосується впливу військових дій на економіку, то ефект від них був дуже помітний. Найбільші темпи падіння експорту закономірно були зафіксовані на Донбасі.

За підсумками 2014 року експорт з Донецької області впав на 64,3%, а з Луганської – на 96,6%!

Таким чином, можливості для подальшого падіння експорту на Донбасі практично вичерпані.

Також варто відзначити, що в регіональній розбивці зростання експорту (у всі регіони) показали західноукраїнські області. Віддаленість від зони АТО дозволила їм використовувати переваги преференцій ЄС. Як наслідок, експорт з Чернівецької області зріс на 77%, з Волинської – на 34,9%, а з Тернопільської – на 17%. Втім, одночасно падіння було зафіксовано в Закарпатській (-16,7%) і Львівській (-32,3%) областях.

Окрім них, невелике зростання експорту фіксується в Запорізькій (4%), Херсонській (3,3%) та Миколаївській (0,4%) областях.

Падіння попиту на метал – за цією статтею експорт в січні впав на 32,2% – також більше пов'язане з політичною ситуацією, ніж зі світовим попитом. "Безумовно, є і глобальні проблеми, головна з яких – Китай тіснить українських металургів не тільки на Близькому Сході, але вже й в Європі. Однак це не більше ніж 30% від проблеми. Основна проблема – зупинка меткомбінатів в зоні АТО", – говорить аналітик інвесткомпанії Eavex Capital Іван Дзвінка.

Експерт наводить дані для порівняння – за підсумками 2014 року спад виробництва на меткомбінатах, що знаходяться поза зоною АТО, склав близько 8-10%, а на "Криворіжсталі" взагалі було зростання виробництва.

Незважаючи на величезне січневе падіння експорту, загрози для платіжного балансу поки що невеликі.

Девальвація гривні призвела до значних темпів скорочення імпорту – на 33,4%. Як наслідок, від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами склало лише $25,1 млн.

Більш того, за оцінками Олени Бєлан, чергова хвиля девальвації, яка проходила в лютому-березні, а також набрання чинності з 25 лютого додаткових мит на імпорт призведуть до додаткового зменшення імпорту. "Швидше за все, незабаром ми побачимо вирівнювання сальдо зовнішньої торгівлі", – пояснила вона.

Втім, як показав січневий обвал українського експорту, поліпшити ситуацію не в стані навіть нова хвиля девальвації.

Можливість впливати на експорт за допомогою девальвації національної валюти вже вичерпана.

Саме тому експерти не очікують швидкого відновлення українського експорту навіть в умовах поліпшення кон'юнктури на світових ринках і тривалої дії автономних преференцій ЄС.

"Для зростання експорту потрібні стабільна і передбачувана економічна політика уряду і доступні кредити. Зараз же нічого з цього бізнесу очікувати не доводиться", – говорить виконавчий директор Європейської бізнес асоціації Ганна Дерев'янко.

За її словами, уряд зараз працює в умовах вирішення поточних завдань, а отже, йому не до стратегічних планів підтримки експортерів. "Більш того, ці поточні завдання часто суперечать інтересам експортерів. Наприклад, підвищення імпортних мит на 5-10%. Такий крок, поміж іншого, призвів до подорожчання української продукції, що стало черговим ударом по експорту", – каже Дерев'янко.

В умовах відсутності у держави грошей для пільгового кредитування експортерів єдиною можливою підтримкою може бути інформування бізнесу та його підтримка з боку посольств.

"Не можна сказати, що така робота не ведеться, але охоплення аудиторії залишається невеликим", – вважає Ганна Дерев'янко.

Також можливим виходом могло б стати посилення критеріїв роботи посольств. Досі ефективність їхньої діяльності не враховувала ані кількості українських компаній, які отримали підтримку при виході на нові ринки, ані обсягу залучених в Україну інвестицій. "Безумовно, це не панацея, і такі цифри не можуть дати вичерпної оцінки роботі посольств. однак така звітність все одно краща за  нинішню бездіяльність", – впевнені в Європейській бізнес асоціації.

ЧИТАЙ ТАКОЖ
powered by lun.ua
ПУБЛІКАЦІЇ
Юрій Панченко, Європейська правда

Уряд на свята: що стоїть за ротацією польської влади

Пауза у реконструкції уряду Польщі одночасно означає збереження нинішнього курсу щодо України. Головний дипломат поки зберігає свою посаду, а отже, найближчі півтора місяці МЗС Польщі продовжить старанно торпедувати відносини з Україною.

Сергій Сидоренко, Таллінн-Сауе-Київ

Інтернет-врядування та українські реалії: чи можливо повторити зразкову естонську реформу

Надто часто доводиться чути: "Естонія – не Україна". Мовляв, у нас сільське населення, низька комп'ютерна грамотність, відсутність комп’ютерів у людей... Лунають тисячі причин, через які нібито "ми так не зможемо". Але насправді цей стереотип легко зруйнувати...







Сергій Сидоренко, Європейська правда

Досить неправди: що не так в українсько-угорському освітньому конфлікті

Українське питання в Угорщині – яскрава ілюстрація терміну "пост-правда". Байдуже, якою є реальність; важливо, що про неї кажуть. Фраза про повну заборону навчання угорською, згадана в заяві МЗС, не обмежується лише урядовим сайтом...

Павло Клімкін, міністр закордонних справ України

Старші брати лишилися в минулому: Павло Клімкін про вимоги щодо освітнього закону

Наш намір посилити в Україні позиції української мови викликав у сусідів спонтанний протест. Виходить, що Україні не дозволено те, що дозволено решті країн, виходить, що українці мали б і надалі залишатися комфортними для всіх.

Олена Омельченко, «Ілляшев та Партнери»

ЄС посилює торговельний захист: що треба врахувати Україні

ЄС пішов на масштабні зміни законодавства про боротьбу з демпінговим імпортом. При ухваленні рішення про запровадження захисних заходів буде враховуватися частка держави в економіці, незалежність фінсектора і навіть соціальні та екологічні стандарти.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter