Що ухвалив Сейм Польщі? Переклад резолюції про визнання геноциду на Волині

Переклад Європейської правди _ П'ятниця, 22 липня 2016, 15:09
Версія для друку Коментарі

Резолюція Сейму Республіки Польща
у справі віддання данини жертвам геноциду, вчиненого українськими націоналістами
щодо громадян Другої Речі Посполитої в 1943-45 роках

Землі давніх східних воєводств Польщі особливо сильно постраждали під час Другої світової війни. На цих теренах зіштовхнулися два найбільших тоталітарних режими ХХ століття: німецький Третій рейх і комуністичний Радянський союз.

Дії німецьких і радянських окупантів створювали сприятливі умови для пробудження ненависті на національному та релігійному грунті, а спроби досягнення порозуміння представниками польської держави з українськими організаціями не принесли результату.

11 липня 2016 року відзначається 73-тя річниця апогею хвилі злочинів, які на східних кресах (східних окраїнах) Другої Речі Посполитої вчинили цивільні структури Організації українських націоналістів, збройні формування Української повстанської армії, дивізія SS Галичина, а також інші українські формування, що співпрацювали з німцями. Під час вчиненого в 1943-45 роках геноциду вбито було понад 100 тисяч громадян Польщі, в основному селян.

Їх точна кількість досі невідома, а багато хто з них так і не дочекався гідного поховання і вшанування пам’яті.

Серед замордованих були, крім поляків, євреї, вірмени, чехи, представники інших національностей, а також українці, які встали на бік жертв.

Згадуючи злочини українських націоналістів, не можна ані замовчувати, ані перекручувати польські дії у відповідь щодо українських сіл, під час яких також гинуло цивільне населення. Всі ці трагічні події мають бути повернуті до пам’яті нинішніх поколінь.

Жертви злочинів, вчинених у 1940-х роках українськими націоналістами, досі не були в належний спосіб вшановані, а масові вбивства не були названі, згідно з історичною правдою, геноцидом.

Сейм Республіки Польща віддає належне всім жителям Другої Речі Посполитої, вбитим з особливою жорстокістю українськими націоналістами.

Сейм висловлює найвище визнання і вдячність солдатам Армії крайової, Самооборони кресів і селянських батальйонів, які вступили в героїчну боротьбу заради захисту цивільного польського населення, а також закликає президента Польщі відзначити цих осіб державними нагородами.

Тому Сейм Республіки Польща встановлює 11 липня, річницю апогею злочину, Днем пам’яті про поляків – жертв геноциду, вчиненого ОУН-УПА на східних кресах Другої Речі Посполитої.

Сейм закликає до встановлення місць злочинів і їх позначення, забезпечення гідного поховання всім знайденим жертвам, віддання належної шани невинно замученим і вбитим, створення повного списку жертв. Сейм апелює до продовження справи об’єднання і діалогу, розпочатого політичними і духовними лідерами, в тому числі до розширення доступу до державних архівів, зміцнення співпраці влад Польщі і України в найважливіших для майбутнього обох народів справах.

Сейм РП висловлює шану і вдячність українцям, які, наражаючи на небезпеку власні життя, рятували поляків і закликає президента вшанувати їх державними відзнаками. Сейм також нагадує про позицію значної частини українського населення, яка відмовилася від участі у нападах на поляків.

Сейм Польщі висловлює подяку кресов’янам та їхнім нащадкам, а також людям доброї волі, які протягом десятків років домагаються правди, керуючись гаслом "Не про помсту, а про пам’ять просять жертви".

Сейм Республіки Польща висловлює солідарність з Україною, яка бореться із зовнішньою агресією за збереження територіальної цілісності.

Сейм висловлює переконання, що лише повна правда про історію є найкращим шляхом до об’єднання і взаємного прощення.

Як говорив у 2001 році у Львові святий Іван Павло ІІ, "завдяки очищенню історичної пам’яті всі будуть готові ставити вище те, що єднає, а не те, що розділяє, щоб разом будувати майбутнє, засноване на взаємоповазі, братерській співпраці і правдивій солідарності".

ЧИТАЙ ТАКОЖ
powered by lun.ua


Анатолій Марциновський, Європейська правда

Cкунс-проблема для влади: війна з антикорупціонерами стала світовою

Проблема тиску на громадських активістів здобула гарантоване місце у порядку денному відносин Києва з ЄC. Про неї українській владі нагадуватимуть за будь-якої нагоди. Києву варто припинити робити вигляд, що нічого не відбувається.

Катерина Кульчицька, Європа без бар'єрів

За кордон "по-старому": чому ідея Петра Порошенка загрожує безвізу

Відновлення випуску старих закордонних паспортів – відкат реформи. Це може стати для ЄС юридичним приводом ініціювати процедуру призупинення безвізового режиму для України. Неприпустимо ставити під загрозу безвіз для всіх наших співгромадян...


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter