Інтеграція замість членства. ЄС визначився з рівнем енергетичної співпраці з Україною

Олена Павленко, Денис Назаренко, для Європейської правди _ П'ятниця, 25 листопада 2016, 09:25
Версія для друку Коментарі
Фото climatestrategies.org

Україна та Європейська комісія оновлюють стратегічні задачі у співпраці у галузі енергетики та пов’язаних сферах. Через майже 11 років після підписання першого і єдиного подібного документа Україна та Європейська комісія підписали новий Меморандум про взаєморозуміння щодо співпраці у сфері енергетики.

Зважаючи на нові обставини, роль цих домовленостей може значно зрости, а з ними – і місце реформування енергетики у порядку денному українського уряду та Верховної ради.

Чому і навіщо?

У вівторок 23 листопада президент Порошенко дав доручення міністрові енергетики Ігорю Насалику підписати від імені України Меморандум про взаєморозуміння щодо стратегічного енергетичного партнерства між Україною та Європейським Союзом спільно з Європейським Співтовариством з атомної енергії.

Цей документ покликаний оновити домовленості сторін, зафіксовані у далекому 2005 році президентом Віктором Ющенком.

Робота над оновленим Меморандумом розпочалась минулого року, коли в червні 2015 Міністерство енергетики направило листа до посла ЄС Яна Томбінського з пропозицією "перезавантажити систему двостороннього співробітництва", враховуючи всі нові зобов’язання України (зокрема, членство в Енергетичному Співтоваристві), а також нові виклики, що виникли за останні десять років.

Після згоди європейської сторони, розпочався процес переговорів, до яких – треба віддати належне – було долучено різних стейкхолдерів, у тому числі представників громадських організацій та бізнесу.

Попри декларативний характер документа, він формує рамки для співпраці між українською та європейською сторонами в енергетичному секторі і позначає взаємні очікування кожної зі сторін.

Позиції Меморандуму будуть враховуватись органами ЄС у визначенні пріоритетів для технічної та фінансової допомоги України, розробці "маячків" для українських реформ.  

Як і з попереднім документом, передбачається, що щороку буде обговорюватись хід реалізації Меморандуму, на рівні міністрів і формуватимуться річні робочі плани.

Строк дії документа – десять років, з правом перегляду через п’ять років.

Більше солідарності та екології

Незмінним залишився статус документа – меморандум не покладає на сторони жодних юридично обов’язкових зобов’язань.

Втім, такий характер дозволяє сторонам ще більше, ніж минулого разу, фіксувати взаємні побажання та очікування, розкривати потенціал співробітництва і меншою мірою обмежуватися жорстким прагматизмом міжнародних угод.

Серед головних новацій – значно розширена сфера узгодження дій.

В 2005 році співпраця України та ЄС, якщо виходити з меморандуму, була побудована переважно навколо трьох тем – ядерної безпеки, транзиту газу і нафти, інтеграції енергоринків.

Нині – рівень незрівнянно вищий.

Тепер серед пріоритетів також – науково-технічна співпраця, підвищення енергоефективності, декарбонізація економіки України.

Цей наголос відповідає настроям загальноєвропейської політики, спрямованій на зниження викидів, скорочення споживання енергії та розвиток нових технологій.

Крім цього, знаковим розділом є "Енергетична безпека, солідарність та довіра". Безсумнівно, це може свідчити про перехід відносин Україна–ЄС у сфері енергетики на якісно новий рівень, за умов політичній волі обох сторін.

Такі базові для ЄС принципи, як "солідарність" і "довіра", у попередньому меморандумі навіть не згадувались у контексті співпраці України та ЄС.

Найкращим втіленням такої політичної волі могло б стати членство України в Енергетичному Союзі, однак, схоже, що до цього ЄС і досі не готовий.

Попри те, що Меморандум визначає, що метою співпраці обох сторін є повна інтеграція енергетичних ринків України та ЄС, Енергетичний Союз згадується в контексті "спільної реалізації принципів", але не можливого формату членства в ньому.    

Значна увага у Меморандумі приділяється екологічним питанням та підвищенню енергетичної ефективності в Україні. ЄС обіцяє сприяти впровадженню в Україні елементів низьковуглецевої енергетики та економіки. Натомість

від України очікується перехід на високі стандарти екологічної звітності, оцінки впливу на довкілля та керування екологічними ризиками, прийняті в Європі.

Це знову повертає на порядок денний питання двох законів, які були нещодавно ветовані - "Про оцінку впливу на довкілля" та про стратегічну екологічну оцінку проектів державного планування, - зокрема, необхідність їх якнайшвидшого доопрацювання та переголосування в парламенті.

Сторони домовляються про всебічну підтримку планованого Фонду з енергоефективності, причому особливо обумовлюється покращення енергетичних характеристик публічних будівель. Законопроект про енергоефективність у будівлях саме зараз є предметом розгляду і дискусій в парламенті.

Окреме місце у документі займає гарантування безпеки у сфері ядерної енергетики. Разом із вітанням долучення України до наукових програм Євратому на 2014-2018 роки, сторони підтверджують намір тісно співпрацювати у галузі безпеки та прозорості в сфері ядерної енергетики, диверсифікації джерел постачання ядерного палива.

Також зафіксована практика "партнерських перевірок" атомних об’єктів України з боку представників ЄС.

Обережне "так" взаємній інтеграції

Документ суттєво більше, ніж у попередній версії, звертає увагу на покращення сполучення між сторонами для взаємних перетоків енергії та усунення регуляторних бар’єрів.

Знову ж таки, за умов політичної волі обох сторін, це дає можливість України в майбутньому претендувати на допомогу ЄС у розбудові газових інтерконнекторів, що для нас зараз надзвичайно актуально, а також у реальній синхронізації функціонування Об’єднаної енергетичної системи України та енергосистеми країн Центральної Європи.

ЄС також визнає важливість України як транзитної держави, у документі знову зафіксована обіцянка реалізувати спільну декларацію від 2009 року щодо модернізації української газотранспортної системи.

Нинішній Меморандум фіксує можливість створення в Україні газового хабу.

Для цього оператор газотранспортної системи мусить укласти низку угод про сполучення з газотранспортними системами сусідніх держав-членів ЄС, що важливо для реальної інтеграції ринків. Однак у цій частині зобов’язання сторін описані доволі обережно.

Документ особливо звертає увагу на те, що для інтеграції енергетичних ринків Україні необхідно адаптувати своє законодавство до європейського – ще одне нагадування українському парламенту в контексті ухвалення закону про ринок електричної енергії, який прийнятий в першому читання, але навколо якого вирує багато політичних пристрастей.

І нарешті, ЄС обіцяє також належну співпрацю між українським та європейськими регуляторами, що може допомогти в якісному запровадженні нещодавно підписаного президентом закону про НКРЕКП. Це, зокрема, і обмін досвідом в створенні справді незалежного органу регулювання, оперативний обмін інформацією, і долучення до загальноєвропейських обговорень на рівні регуляторів.

Всі ці аргументи доводять: підписання Меморандуму про взаєморозуміння з ЄС у сфері енергетики дійсно є важливою подією.

Частково компенсуючи відсутність оновленої енергетичної стратегії України, частково вказуючи на пріоритетні напрямки структурних реформ в українській енергетиці, частково ставлячи і перед Україною, і перед ЄС конкретний порядок денний співпраці, Меморандум може стати важливим дороговказом для розвитку.

Але як швидко йтиме наша держава цією дорогою реформування, залежить лише від нас самих.

Автори: Олена Павленко, Денис Назаренко,

експерти "Діксі Груп"

ЧИТАЙ ТАКОЖ
powered by lun.ua


Кястутіс Ланчінскас, Консультативна місія ЄС

Скандинавський рецепт для українських мітингів: як має діяти Нацполіція під час масових безладів

Якщо від початку вийти у натовп з шоломами та щитами, ефект може бути протилежний... Нова модель дій української поліції не буде повністю "скандинавською". Вона буде українською, але базуватиметься на методах, ефективність яких вже перевірена в інших країнах...

Юрій Панченко, Європейська правда

Євроінтеграція для холодильника: що прийде на зміну боротьбі за безвіз

Продукція транснаціональних компаній, що продається по всьому континенту (і навіть за однаковими цінами), різниться за якістю залежно від того, де її купують: у «старій Європі» чи у «новій»... Ми можемо стати свідками безпрецедентного кейсу захисту прав споживачів...


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter