Санкції ЄС проти Польщі: до чого призведе жорстке рішення Європарламенту

Євген Приходько, для Європейської правди _ П'ятниця, 17 листопада 2017, 09:12
Версія для друку Коментарі

Протистояння Варшави з Брюсселем продовжується. Європарламент цього тижня рекомендував застосування санкцій проти Польщі.

Голосування в Європарламенті акурат випало на дні відзначання другої річниці правління партії "Право та справедливість". Брюссель досить символічно підбив підсумки двох років "добрих змін" від PiS на європейській арені.

У ЄП нагадали початкові ініціативи партії Ярослава Качинського стосовно Конституційного трибуналу та порушення Конституції. Суботній марш на День незалежності з ксенофобськими та расистськими гаслами теж відіграв свою роль – депутати закликали Польщу засудити це.

Однак навіть такий тривожний сигнал Європейського Союзу поки не викликав особливих когнітивних процесів у країні над Віслою.

Резолюція ЄП спричинила лише чергову хвилю непорозуміння та критики на адресу як Брюсселя, як від влади та правлячої партії "Право та справедливість", так і від опозиції.

Теорія великої зради

"Поведінка та мова депутатів "Громадянської платформи" та їх партнерів по коаліції в Європейському парламенті неприйнятна. Це мова брехні, яка б’є в Польщу, поляків і наше право вибору. Де повага до демократії?", - запитав у Twitter’i після голосування президент Польщі Анджей Дуда.

Нагадаємо, що євродепутати "Громадянської платформи" розділилися:12 представників партії утрималося від голосування і лише 6 підтримали резолюцію, що засуджує порушення законності в Польщі.

Згодом про зраду євродепутатів від опозиції говорить прем’єр-міністр Беата Шидло. Маршалек Cенату Станіслав Карчевський вважає, що наклепи на Польщу вже досягнули дна. Віце-маршалек Сейму Ришард Терлецький не розуміє, як представники опозиційної партії могли проголосувати проти своєї країни, запропонувавши їм в такому разі обиратися до парламенту в Німеччині чи Бельгії.

"Огидна поведінка по відношенню до батьківщини", - додав політик.

Найцікавіше, що такі аргументи прийняли й у самій "Громадянській платформі". "Платформа" утрималася від голосування, а кілька євродепутатів проголосували по-іншому, незважаючи на чітку позицію фракції", - вважає заступник лідера партії Томаш Семоняк,  який анонсував "наслідки" таких  для депутатів.

ГП приймає правила гри PiS. У партії не тільки шукають винних, але й намагаються довести, що представники нинішньої влади більше "доносили на Польщу" у Європі, мовляв, і це ви нам про зраду розповідаєте.

І це замість того, аби сформулювати чітку позицію, що голосування в Європарламенті направлене не проти країни та її громадян, а проти незаконних, на думку Брюсселя, дій польської влади.

Повернення Дональда Туска

Екс-прем'єр Польщі  Дональд Туск як ніхто інший знає, як це – бути "зрадником" та "німцем".

Польща була єдиною країною ЄС, яка не підтримала кандидатуру Туска на президента Європейської ради. Тому досить дивно, що вперше за роки правління PiS, екс-прем’єр прийняв формальне запрошення президента Анджея Дуди на участь на День незалежності.

Що ж сталося? Існує декілька ймовірних пояснень.

Як відомо, у партії "Право та справедливість" триває конфлікт через спірні зміни у судочинстві. Консервативне оточення Ярослава Качинського проти поміркованого табору Анджея Дуди.

Але, напередодні святкування Дня незалежності лідер партії та президент досягли домовленостей. Одночасно Туск приймає запрошення Дуди, говорячи в пресі слова вдячності президенту за його рішення.

Невідомо, наскільки таким жестом голова Європейської ради намагався поглибити конфлікт між представниками партії, але у консерваторів це точно не викликало посмішки.

Також можна оцінювати візит Туска як початок повернення на польську політичну сцену напередодні виборів до місцевих органів влади і президентських у 2020 році. Про це дещо складно говорити, особливо, коли "Громадянська платформа" сьогодні не може запропонувати жодної альтернативи правлячій партії і виглядає скоріше декорацією у тріумфах PiS, але нехтувати цією думкою також не можна.

В контексті голосування у Європарламенті найцікавіший наступний момент.

Дональд Туск з’явився у складі офіційної делегації. Стоячи за спиною міністра оборони Антоні Мацеревіча, який на адресу Туска не підбирав слів, він розумів, що буде освистаний натовпом, адже участь громадськості у державних святах теж залежить від того, яка партія править.

 

Для Туска не було секретом, що люди на площі Пілсудського у Варшаві – це переважно виборці та прихильники правлячої партії.

Однак своєю участю глава Євроради добре обіграв тезу виборчої кампанії Анджея Дуди – президент всіх поляків. Не є, але може бути, по-перше.

А, по-друге, знаючи про любов партії Качинського до теорії зрад і голосування напередодні, Туск зменшив для себе удар за резолюцію в ЄП.

Дарма, що до Європарламенту він не має відношення. Якщо Брюссель – значить Туск.

Які наслідки?

У Брюсселі статтю 7 трактату про Європейський Союз називають "ядерною". Наслідки, які можуть чекати порушника– це призупинення права голосу в Раді ЄС.

Напередодні ЄС лише один раз мав намір застосувати механізм 7 статті проти Угорщини, але Рада Євросоюзу відхилила пропозицію.

Сьогодні Будапешт "стоїть муром" за Польщею. "Угорський уряд не підтримуватиме будь-який крок проти Польщі", - прокоментував голосування в Європарламенті Янос Лазар, голова адміністрації прем’єр-міністра Віктора Орбана.

Але чи не занадто у Варшаві сподіваються на можливе угорське вето?

По-перше, Будапешт вже обіцяв Варшаві не підтримувати кандидатуру Дональда Туска, але зрештою проголосував "за".

По-друге, Євросоюз може знайти свої важелі впливу на угорського прем'єра Віктора Орбана.

По-третє, Польща часів PiS може стати саме тою єдиною "жертвою" 7 статті і прикладом, щоб іншим не хотілось. Оскільки сигнал з Угорщиною, скоріше за все, не спрацював.

Цікаво, що не проти цього не тільки у Брюсселі. Здається, що й Варшава сама не сильно намагається виправити ситуацію, неначе наперекір всім хоче стати першою, навіть у такій сумній історичній події як застування санкцій зі сторони ЄС.

 

Автор: Євген Приходько,

журналіст, Польща

ЧИТАЙ ТАКОЖ






Юрій Панченко, Європейська правда

10 років невизнання: чи існують для України причини розпочати відносини з Косовом

Косово святкує десяту річницю своєї незалежності. Всі ці 10 років позиція офіційного Києва була незмінною: ми не визнаємо незалежність Косова та вважаємо цей регіон невід'ємною частиною Сербії. 10 років тому це рішення виглядало відносно логічним. А зараз?

Микола Капітоненко, МЦПД

Розмова про цінності: що сказав та про що промовчав Петро Порошенко в Мюнхені

Європейці прекрасно бачать рівень деградації демократичних інститутів та захисту прав. Наше повчання Заходу на тему цінностей виглядає не дуже переконливо. Так само, як слова, що ані політика, ані бізнес не можуть існувати окремо від цінностей. Як ми точно знаємо - можуть (рос.)


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter