Санкції ЄС проти Польщі: до чого призведе жорстке рішення Європарламенту

Євген Приходько, для Європейської правди _ П'ятниця, 17 листопада 2017, 09:12
Версія для друку Коментарі

Протистояння Варшави з Брюсселем продовжується. Європарламент цього тижня рекомендував застосування санкцій проти Польщі.

Голосування в Європарламенті акурат випало на дні відзначання другої річниці правління партії "Право та справедливість". Брюссель досить символічно підбив підсумки двох років "добрих змін" від PiS на європейській арені.

У ЄП нагадали початкові ініціативи партії Ярослава Качинського стосовно Конституційного трибуналу та порушення Конституції. Суботній марш на День незалежності з ксенофобськими та расистськими гаслами теж відіграв свою роль – депутати закликали Польщу засудити це.

Однак навіть такий тривожний сигнал Європейського Союзу поки не викликав особливих когнітивних процесів у країні над Віслою.

Резолюція ЄП спричинила лише чергову хвилю непорозуміння та критики на адресу як Брюсселя, як від влади та правлячої партії "Право та справедливість", так і від опозиції.

Теорія великої зради

"Поведінка та мова депутатів "Громадянської платформи" та їх партнерів по коаліції в Європейському парламенті неприйнятна. Це мова брехні, яка б’є в Польщу, поляків і наше право вибору. Де повага до демократії?", - запитав у Twitter’i після голосування президент Польщі Анджей Дуда.

Нагадаємо, що євродепутати "Громадянської платформи" розділилися:12 представників партії утрималося від голосування і лише 6 підтримали резолюцію, що засуджує порушення законності в Польщі.

Згодом про зраду євродепутатів від опозиції говорить прем’єр-міністр Беата Шидло. Маршалек Cенату Станіслав Карчевський вважає, що наклепи на Польщу вже досягнули дна. Віце-маршалек Сейму Ришард Терлецький не розуміє, як представники опозиційної партії могли проголосувати проти своєї країни, запропонувавши їм в такому разі обиратися до парламенту в Німеччині чи Бельгії.

"Огидна поведінка по відношенню до батьківщини", - додав політик.

Найцікавіше, що такі аргументи прийняли й у самій "Громадянській платформі". "Платформа" утрималася від голосування, а кілька євродепутатів проголосували по-іншому, незважаючи на чітку позицію фракції", - вважає заступник лідера партії Томаш Семоняк,  який анонсував "наслідки" таких  для депутатів.

ГП приймає правила гри PiS. У партії не тільки шукають винних, але й намагаються довести, що представники нинішньої влади більше "доносили на Польщу" у Європі, мовляв, і це ви нам про зраду розповідаєте.

І це замість того, аби сформулювати чітку позицію, що голосування в Європарламенті направлене не проти країни та її громадян, а проти незаконних, на думку Брюсселя, дій польської влади.

Повернення Дональда Туска

Екс-прем'єр Польщі  Дональд Туск як ніхто інший знає, як це – бути "зрадником" та "німцем".

Польща була єдиною країною ЄС, яка не підтримала кандидатуру Туска на президента Європейської ради. Тому досить дивно, що вперше за роки правління PiS, екс-прем’єр прийняв формальне запрошення президента Анджея Дуди на участь на День незалежності.

Що ж сталося? Існує декілька ймовірних пояснень.

Як відомо, у партії "Право та справедливість" триває конфлікт через спірні зміни у судочинстві. Консервативне оточення Ярослава Качинського проти поміркованого табору Анджея Дуди.

Але, напередодні святкування Дня незалежності лідер партії та президент досягли домовленостей. Одночасно Туск приймає запрошення Дуди, говорячи в пресі слова вдячності президенту за його рішення.

Невідомо, наскільки таким жестом голова Європейської ради намагався поглибити конфлікт між представниками партії, але у консерваторів це точно не викликало посмішки.

Також можна оцінювати візит Туска як початок повернення на польську політичну сцену напередодні виборів до місцевих органів влади і президентських у 2020 році. Про це дещо складно говорити, особливо, коли "Громадянська платформа" сьогодні не може запропонувати жодної альтернативи правлячій партії і виглядає скоріше декорацією у тріумфах PiS, але нехтувати цією думкою також не можна.

В контексті голосування у Європарламенті найцікавіший наступний момент.

Дональд Туск з’явився у складі офіційної делегації. Стоячи за спиною міністра оборони Антоні Мацеревіча, який на адресу Туска не підбирав слів, він розумів, що буде освистаний натовпом, адже участь громадськості у державних святах теж залежить від того, яка партія править.

 

Для Туска не було секретом, що люди на площі Пілсудського у Варшаві – це переважно виборці та прихильники правлячої партії.

Однак своєю участю глава Євроради добре обіграв тезу виборчої кампанії Анджея Дуди – президент всіх поляків. Не є, але може бути, по-перше.

А, по-друге, знаючи про любов партії Качинського до теорії зрад і голосування напередодні, Туск зменшив для себе удар за резолюцію в ЄП.

Дарма, що до Європарламенту він не має відношення. Якщо Брюссель – значить Туск.

Які наслідки?

У Брюсселі статтю 7 трактату про Європейський Союз називають "ядерною". Наслідки, які можуть чекати порушника– це призупинення права голосу в Раді ЄС.

Напередодні ЄС лише один раз мав намір застосувати механізм 7 статті проти Угорщини, але Рада Євросоюзу відхилила пропозицію.

Сьогодні Будапешт "стоїть муром" за Польщею. "Угорський уряд не підтримуватиме будь-який крок проти Польщі", - прокоментував голосування в Європарламенті Янос Лазар, голова адміністрації прем’єр-міністра Віктора Орбана.

Але чи не занадто у Варшаві сподіваються на можливе угорське вето?

По-перше, Будапешт вже обіцяв Варшаві не підтримувати кандидатуру Дональда Туска, але зрештою проголосував "за".

По-друге, Євросоюз може знайти свої важелі впливу на угорського прем'єра Віктора Орбана.

По-третє, Польща часів PiS може стати саме тою єдиною "жертвою" 7 статті і прикладом, щоб іншим не хотілось. Оскільки сигнал з Угорщиною, скоріше за все, не спрацював.

Цікаво, що не проти цього не тільки у Брюсселі. Здається, що й Варшава сама не сильно намагається виправити ситуацію, неначе наперекір всім хоче стати першою, навіть у такій сумній історичній події як застування санкцій зі сторони ЄС.

 

Автор: Євген Приходько,

журналіст, Польща

ЧИТАЙ ТАКОЖ
powered by lun.ua






Сергій Сидоренко, Європейська правда

Досить неправди: що не так в українсько-угорському освітньому конфлікті

Українське питання в Угорщині – яскрава ілюстрація терміну "пост-правда". Байдуже, якою є реальність; важливо, що про неї кажуть. Фраза про повну заборону навчання угорською, згадана в заяві МЗС, не обмежується лише урядовим сайтом...

Павло Клімкін, міністр закордонних справ України

Старші брати лишилися в минулому: Павло Клімкін про вимоги щодо освітнього закону

Наш намір посилити в Україні позиції української мови викликав у сусідів спонтанний протест. Виходить, що Україні не дозволено те, що дозволено решті країн, виходить, що українці мали б і надалі залишатися комфортними для всіх.

Олена Омельченко, «Ілляшев та Партнери»

ЄС посилює торговельний захист: що треба врахувати Україні

ЄС пішов на масштабні зміни законодавства про боротьбу з демпінговим імпортом. При ухваленні рішення про запровадження захисних заходів буде враховуватися частка держави в економіці, незалежність фінсектора і навіть соціальні та екологічні стандарти.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter