Відносини з чистого аркуша: з якими проблемами зіткнеться Порошенко в Грузії

Карен Мадоян, політолог _ Понеділок, 17 липня 2017, 09:50
Версія для друку Коментарі

17 липня президент України Петро Порошенко прибуває з першим державним візитом до Грузії.

В рамках візиту заплановані переговори з президентом Грузії Георгієм Маргвелашвілі, прем'єр-міністром Георгієм Квірікашвілі і головою парламенту Іраклієм Кобахідзе.

Також президент України відвідає Батумі і високогірне селище Местія в регіоні Сванетія. Крім того, Петро Порошенко зі своїм грузинським колегою відкриють грузинсько-український бізнес-форум в Тбілісі.

З огляду на особливий характер взаємин між двома країнами, до цього візиту буде прикута увага в обох столицях.

Київ і Тбілісі традиційно працювали в одній зв'язці на різних міжнародних платформах. Обидві країни практично одночасно почали рух у векторі євроінтеграції, результатом чого стало підписання угод про асоціацію з ЄС і візова лібералізація для громадян України та Грузії.

Україна традиційно входить в десятку торговельних партнерів Грузії. За перші шість місяців поточного року Україна експортувала товарів на суму $115614 млн, а імпорт з Грузії за цей же період склав $17086 млн.

З моменту здобуття незалежності після розпаду СРСР запорукою для партнерства двох країн завжди служили тісні контакти на рівні глав держав. Однак,

динаміка двосторонніх відносин помітно пішла на спад в 2012 році з моменту приходу до влади керівної партії "Грузинська мрія".

На відміну від періоду правління Міхеїла Саакашвілі і його партії "Єдиний національний рух", нова команда не розглядала співпрацю з Україною як пріоритетну. Ключовим вектором зовнішньої політики Тбілісі є США, ЄС і сусідня Туреччина.

Активно розвивається співпраця з Китаєм, з огляду на бажання Пекіна інвестувати в розвиток транзитної інфраструктури на Південному Кавказі.

Події останніх трьох років в Україні, що послідували за Євромайданом, також внесли певні корективи в зовнішню політику Києва. Рішення проблем, пов'язаних з анексією Криму і війною на Донбасі, фактично вимкнули Грузію, як і весь Південний Кавказ, з фокуса зовнішньої політики.

Про це свідчить той факт, що посольство України в Тбілісі працювало без голови дипмісії з 2014 року. Новий посол був призначений тільки в лютому 2017 року.

Не секрет, що подразником у відносинах між двома державами стало рішення запросити на керівні пости в український уряд представників команди Саакашвілі, яким було надано українське громадянство. Колишній президент Грузії, якого грузинські правоохоронні органи намагаються притягти до відповідальності за двома кримінальними справами, встиг за два роки попрацювати в Україні радником Петра Порошенка і головою Одеської ОДА.

Перебуваючи в Україні, Саакашвілі продовжував впливати на внутрішньополітичні процеси під час парламентської кампанії восени минулого року.

Подібна ситуація лише додала негативу у відносинах з Україною, чого в Тбілісі вже не приховували.

При цьому необхідно відзначити, що Грузія була однією з перших країн, які надали допомогу Україні з початку конфлікту на Донбасі. Крім гуманітарної допомоги, в Тбілісі пройшли реабілітацію і лікування понад 50 військовослужбовців і понад 200 дітей із зони АТО.

Але далі пішли кроки, які скоріше говорять про похолодання у відносинах.

За останні три роки Україна і Грузія перестали виступати єдиним фронтом у низці найважливіших питань на міжнародних майданчиках.

Грузинська дипломатія відкрито висловила небажання координувати свої дії з українськими колегами з таких питань, як отримання безвізового режиму з країнами Євросоюзу. Грузинська сторона не приховувала роздратування, коли в Брюсселі вирішили синхронізувати цей процес "в пакеті", в той час як Грузія на тлі України успішніше рухалася шляхом реалізації дорожньої карти по безвізу.

Звичайно, немає сумнівів в тому, що Тбілісі продовжить послідовно підтримувати Україну в питаннях її суверенітету і неподільності її кордонів. Разом з тим, вже були прецеденти, коли грузинська делегація пропускала голосування в ПАРЄ з принципово важливих питань для України.

І це зовсім не випадковість - Києву не варто очікувати готовності грузинського керівництва йти на конфронтацію з Росією щодо українського питання, як це було з колишньою владою.

Нинішня влада Грузії сьогодні налаштована не дратувати Москву, а по ряду питань навіть знаходити можливості для співпраці за темами, що не викликають роздратування, такими як торгівля, будівництво, туризм і культура.

Як результат - це буде перший непростий візит в дружню країну для глави української держави.

Петру Порошенку по суті доведеться з чистого аркуша вибудовувати взаємини з представниками "Грузинської мрії" і знайти точки дотику.

Не виключено, що останні роки на Банковій чекали на повернення у владу "Єдиного національного руху". Для президента України представники команди Саакашвілі були б більш зручними партнерами, оскільки більшість з них він знає особисто.

Однак, парламентські вибори в Грузії в жовтні минулого року ще раз підтвердили непорушність позицій "Грузинської мрії", з урядом якої Києву доведеться мати справу в Тбілісі принаймні найближчі п'ять років.

Дуже важливо знову налагодити координацію спільних зусиль в питаннях безпеки і захисту територіальної цілісності на тлі неприхованої агресії з боку Росії. Як відомо, російські військові продовжують в Грузії практику повзучої анексії. Востаннє пересування лінії зіткнення на адміністративному кордоні з окупованим Цхінвальським регіоном вглиб грузинської території відбулося 5 липня.

Обидві країни повинні тісно співпрацювати в питаннях євроінтеграції. Йдеться про кроки, спрямовані на імплементацію Угоди про асоціацію з ЄС. Це можуть бути скоординовані дії під час контактів з Брюсселем, спрямовані на практичну реалізацію пунктів угоди, а також обмін досвідом та успішними практиками.

І Україна, і Грузія зацікавлені в більш глибокій інтеграції з ЄС, ніж передбачає "Східне партнерство". Невипадково Грузія і Україна разом з Молдовою вже закликали Європарламент визнати перспективу їхнього членства в ЄС. Поки до цього не готові у ЄС. 

Стимулювати Брюссель створити нові механізми інтеграції Україні та Грузії краще спільно.

Не менш важливим напрямком є розвиток двосторонніх торговельних відносин і використання транзитного потенціалу Грузії для просування товарів і бізнесу в країни регіону. Не дарма разом з президентом в Тбілісі прибудуть представники українських ділових кіл, які візьмуть участь в двосторонньому бізнес-форумі.

І, нарешті, Україні необхідно стати більш активною не тільки в Грузії, але і у всьому Південному Кавказі в цілому.

Мова йде не тільки про активізацію контактів на державному рівні, а й просування іміджу України як успішної історії пострадянської країни, що стала на шлях глобального реформування всієї системи державного управління.

У Тбілісі, Єревані та Баку є великий інтерес до української тематики. Однак, частка об'єктивної інформації про події в Україні мізерно мала.

Інформаційний вакуум активно заповнюють російські ЗМІ, через який Кремль формує потрібне йому сприйняття про українські реалії.

 

Автор: Карен Мадоян,

політолог, експерт з Південного Кавказу

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора

     

ЧИТАЙ ТАКОЖ
20:33
фото
СДПН голосує за коаліцію: ЗМІ зареєстрували собаку, партія - виправдовується
20:11
Парламент Косова голосуватиме за угоду про кордон з Чорногорією, яка гальмує безвіз
19:48
ЄС офіційно не підтверджував закриття проекту з модернізації КПП - ДФС
19:29
фото
Королева Єлизавета ІІ орендувала земельну ділянку в центрі Києва на 49 років
19:11
Соратниця Пучдемона із Женеви відмовилася прибути на суд до Мадрида
18:55
Парламент Угорщини прийняв резолюцію про захист Польщі від "тиску" Брюсселя
18:33
Британія може залишити митний союз ЄС і не мати жорсткого кордону з Ірландією - Джонсон
18:23
У Греції засудили до 13 років палестинця, який заробив 10 млн на контрабанді мігрантів
18:08
Порошенко і Меркель обговорили Мінські угоди і звільнення заручників
17:58
Президента Банку Латвії, якого підозрюють у корупції, відсторонили від роботи
ПУБЛІКАЦІЇ
Андерс Самуельсен, міністр закордонних справ Данії

Існує найкраща відповідь на російську агресію: стаття глави МЗС Данії

Не думаю, що хто-небудь очікував легкості у виконанні програми реформ такого масштабу. Процес реформування вже досяг критичного моменту, і є потужні сили, які протистоять реформам – бо відчувають особисту загрозу від змін в Україні...

Сергій Сидоренко, Європейська правда, Мюнхен

Україна в довгій шухляді: в Мюнхені визначили нові пріоритети світової безпеки

Цього року Україну в Мюнхені чекав нехай не бойкот, але байдужість. Вперше Петру Порошенко довелося виступати у майже порожньому залі. Українське питання зникло також із виступів іноземних політиків. Натомість добрих новин можна відзначити дві...







Наталія Слободян, Експертний центр з питань безпеки

Науковий прорив на тлі війни: декілька ізраїльських рецептів

Один із секретів успіху Ізраїлю – "коротка дистанція влади". Надмірний контроль за науковцями з боку влади або контролюючих інститутів демотивує, руйнує ініціативність, пригнічує, а в результаті – брак креативності та нових ідей.

Володимир В'ятрович, Український інститут національної пам'яті

Польсько-українські переговори: погляд із середини

З 2014 року в Польщі відбулося 15 актів вандалізму на українських місцях пам’яті, в тому числі — на могилах. Їх виконавцями були спочатку невідомі вандали, потім відповідальність за частину знищень взяли на себе деякі громадські об’єднання.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter