Торговий представник України: Падіння експорту через блокаду РФ складе близько $450 млн

Юрій Панченко, Європейська правда _ Вівторок, 05 січня 2016, 09:00
Версія для друку Коментарі

Новини про українську зовнішню торгівлю були "хедлайнерами" останніх днів 2015 та перших днів 2016 року. Очікуваний старт зони вільної торгівлі з ЄС, торговельні обмеження з боку Росії, відповідь на них України... Саме тому ЄвроПравда вирішила розпочати публікації нового року з інтерв’ю із торговим представником України Наталією Микольською.

Поспілкуватися з нею вдалося одразу після повернення української делегації з переговорів у Мінську, де стало відомо, що Білорусь не приєднається до антиукраїнських санкцій Росії.

Але чи довго Мінськ витримає тиск Кремля? Яким чином уряд планує оскаржувати російські обмеження? А найголовніше – яким чином уряд стимулюватиме розвиток українського експорту? І за які кошти, зважаючи на черговий держбюджет "затягування пасків"?

Ці та інші запитання ми поставили торговому представникові нашої держави.

Що змінилося з 1 січня?

 Що реально змінилося з початком дії ЗВТ?

 Насамперед змінилося те, що ми почали жити так, як самі вирішили, і йти тим шляхом, який ми обрали. 

А якщо практично, то ми почали жити в першому році угоди, а відповідно  розпочалося виконання усіх зобов'язань, наших та їхніх (з боку ЄС), в тому числі щодо подальшої лібералізації умов торгівлі.

Змінилося те, що європейські товари відтепер можуть заходити на ринок України за нульовими ставками ввізного мита; те, що сертифікат походження для експорту до ЄС українським виробникам надає не Торгово-промислова палата, а Державна фіскальна служба, причому робить це безкоштовно.

 Отже, український ринок відкрився для європейських товарів. Чи є якісь розрахунки, наскільки це вплине на конкуренцію та ціни?

 Є дві попередні оцінки, одну з яких робили ми, а другу – Нацбанк. Згідно з ними, відкриття для ЄС вплине на ринок незначним чином через декілька факторів.

Перший з них  девальвація гривні. Через це українські товари все одно залишатимуться набагато більш конкурентоздатними.

І друга причина це те, що європейські товари ще раніше почали заміщувати на ринку російські через преференції споживачів. Люди обирають європейський товар частіше, ніж російський, навіть якщо російський аналог дешевший. А цього року ще й цінова перевага російськох продукції зникає. Більшість європейських товарів імпортуватимуться, як імпортувались російські, з нульовими митами, не кажучи вже про вищу якість (водночас російські здорожчають через нові мита.  ЄП).

Якщо казати про вплив на споживача, то, звісно, у нього з’явиться більший вибір.

Та знову повторюсь, говорити про те, що зростання імпорту з ЄС буде значним, не слід.

Цікава річ  наші виробники, які купують сировину і матеріали для виробництва у нас, об'єктивно також зможуть купувати дешевше. Після старту ЗВТ з ЄС у низці галузей зменшиться собівартість виробництва, що зробить наш товар більш конкурентним і в Україні, і на експортних ринках.

 Нерідко кажуть, що після початку роботи ЗВТ європейський бізнес почне інвестувати в Україну. Чи відомі вам такі конкретні пропозиції?

 Звичайно, існує інтерес як європейського бізнесу, так і компаній з третіх країн.

Після старту ЗВТ у бізнесу та інвесторів  з’явилася певна визначеність щодо торговельного режиму з ЄС, тепер можна прогнозувати бізнес-процеси не на рік, а на п’ять-сім років. Тепер бізнес може вибудовувати свій інвестиційний план і розуміти, що на нього чекає.

Раніше європейські компанії говорили, що їм незрозумілі правила: як ми торгуємо з ЄС, як ми торгуємо з Росією. Тепер ситуація зрозуміла.

Тому ми все ж очікуємо збільшення інвестицій в економіку України з Європейського Союзу. Наш ринок є великим, але в будь-якому випадку для масштабних проектів його розглядають лише у сукупності з експортними ринками.

Ми очікуємо додаткових інвестицій в наявне виробництво в Україні, насамперед від інвесторів, які вже присутні тут. Це наш перший пріоритетний інвестор, так званий "новий старий" інвестор.

Для них ситуація з експортом на ринок Європейського Союзу вже зрозуміла. З імпортом в Україну з ЄС  так само.

Ми очікуємо не лише на розширення виробництва товарів, які вони вже виробляють в Україні. Як правило, у великих транснаціональних компаній є декілька профілів роботи. Вони можуть збільшити виробництво за наявним в Україні профілем або ж відкрити нове, за іншим профілем.

Старт угоди про ЗВТ з ЄС є достатньо добрим додатковим фактором для залучення інвестицій у виробничі, переробні та логістичні потужності.

Торговельна війна з РФ

 Ви кажете "очікуємо". Чи є якісь конкретні плани інвесторів, які вже відомі уряду?

 Міністерству відомо про інвесторів, які розглядають вихід на Україну, але всі чудово розуміють, що про інвестиційні проекти ніхто не оголошує до моменту укладення відповідних угод.

Так, минулого року інвестори, треба говорити відверто, очікували декількох речей: макроекономічної стабілізації, податкової реформи і ясності, що в нас буде з ЗВТ з ЄС та з торгівлею з РФ. Тобто вони переважно або вивчали ситуацію в Україні, або займалися вивченням можливостей перезапуску заморожених проектів.

 Але в нас не буде ЗВТ з РФ. Як це вплине?

 Це не матиме значного впливу на обсяги нових інвестицій, але вплине на ті проекти, в яких РФ розглядалась як пріоритетний чи значний ринок для експорту.

Однак за останні два роки ринок РФ перестав бути преміальним і цікавим. Преміальним він припинив бути, оскільки купівельна спроможність у Росії значно падає в контексті економічної ситуації в країні (звісно, серед іншого – через падіння цін на нафту).

І другий момент: ринок РФ не є передбачуваним. Іноземні інвестори розуміють, що їхній експорт до РФ може бути припинений в будь-який момент через якесь політично мотивоване рішення.

Проте, звичайно, багатьом компаніям з іноземними інвестиціями, насамперед транснаціональним, треба буде або змінити ланцюжки постачання сировини і матеріалів, або переглянути також географію збуту.

– Які наслідки матиме російське ембарго на наш експорт?

 Є прямі потенційні втрати від обмеження експорту, а є непрямі втрати і ризик додаткових обмежень, які може впровадити РФ.

Додаткові обмеження полягають в тому, що 

у нас може бути ускладнений транзит через РФ до країн Азії: Казахстану, Азербайджану, потенційно  до північних районів Китаю.

Це однозначно додатково вплине на наш експорт, але треба пам’ятати про те, що оцінити втрати від цього неможливо. Адже не зрозуміло, чи буде зупинений весь експорт, чи не весь, як це відбудеться.

 Є пряма підстава очікувати, що експорт буде обмежений? Чи поки таких заяв з російського боку не було?

 Російська Федерація вже давно не дотримується норм і правил.

Тому очікувати від них якихось повідомлень марно.

У нас є інформація від наших білоруських і казахстанських партнерів, що Росія обмежує кількість пунктів пропуску для товарів і розглядає спеціальний режим переміщення їх через територію РФ автомобільним транспортом. Про залізничний транспорт поки що інформації немає навіть від цих колег.

Тобто ми справді очікуємо проблем із транзитом.

 А як щодо збитків від власне обмежень експорту до РФ, які вже набули чинності?

 Попередня оцінка зменшення обсягів експорту – максимально 600 мільйонів доларів.

Та якщо врахувати динаміку падіння експорту в 2015 році (серед іншого і через запроваджувані РФ обмеження щодо окремих товарів), то ми говоримо про близько 450 мільйонів доларів. 

Тут треба розуміти, що український товар все ж буде присутній на російському ринку.

 Навіть продукти харчування?

 З продуктами харчування ситуація інша: товари, що потрапили під ембарго, звісно, зникнуть з ринку. Але не всі групи продуктів харчування заборонені. Інше питання  наскільки цікаво буде їх завозити.

Але по промисловій продукції експорт до РФ залишиться.

Адже існують виробничі процеси, які неможливі без українських запчастин, та й деякі інші наші промислові товари будуть досить конкурентні.

 Ви казали, що Казахстан та Білорусь не підтримують російські обмеження. Однак на найвищому рівні позиції цих країн дуже обережні…

 Востаннє позиція Республіки Білорусь була висловлена на рівні віце-прем'єра Володимира Семашка. Вони не бачать підстав для того, щоб виходити із зони вільної торгівлі СНД, і вважають, що обмеження мають вводитися лише відповідно до правил нашої Угоди.

Давайте подивимося на наш торговельний баланс з Білоруссю.

Їхній підхід досить прагматичний.

У Білорусі позитивне сальдо торгівлі з нами. І тому питання: якщо вони заморозять ЗВТ із Україною, кому вони продаватимуть свою продукцію? 

Вони воліють дослідити питання імпорту з України і подивитися, чи в них не відбудеться різкого зростання імпорту після набрання чинності нашою ЗВТ з ЄС. При цьому ми домовилися про постійні консультації щодо збільшення обсягів взаємної торгівлі й імплементації нами ЗВТ з ЄС (вони також шукають для себе нові можливості виходу на ринок ЄС через виробничу кооперацію з українськими компаніями).

Друге – щодо Казахстану, який є членом Світової організації торгівлі. Я думаю, що Казахстан як новий член СОТ, напевно, не зацікавлений у тому, щоб ми зараз піднімали в СОТ питання щодо незаконності його дій.

Інший аспект: Казахстан нещодавно уклав з ЄС поглиблену угоду про співпрацю. Окрім того, у нас з ними є так само достатньо хороший діалог. І знову ж таки, Казахстан потенційно розглядає Україну як майданчик для інвестицій у виробничі потужності та експорт як у Казахстан, так і, що найважливіше, на територію ЄС.

 Є досвід російських санкцій проти Євросоюзу, РФ чинить великий тиск на ці країни…

 Тиск іде, але вони не приєднуються до російських санкцій. Це ще раз показує, що Євразійський економічний союз не є насправді митним союзом з єдиною торговельною політикою, з єдиними підходами до її формування.

Навіть питання співпраці з Україною свідчить про те, що у держав-членів ЄАЕС немає єдиної торговельної політики. І друге: треба зважати на те, що РФ так само досить часто ігнорує навіть внутрішні правила ЄАЕС і встановлює обмеження як на казахстанські товари, так і на білоруські.

Скарга в СОТ на Росію

 Коли планується наш запит на розгляд в СОТ суперечки з Росією щодо ембарго та відмови від режиму вільної торгівлі?

 Давайте говорити про те, що зона вільної торгівлі – це все ж таки угода, яка не є частиною системи СОТ.

СОТ лише встановлює правила і принципи, яких повинні дотримуватися в таких угодах. Ми, звісно, будемо говорити про те, що Росія нехтує навіть стандартними правилами. Нагадаю, що в нас у СОТ, крім цих обмежень, є заборони деяких інших товарів, які теж треба оскаржувати.

 В принципі, теоретично можливою є апеляція до Органу по вирішенню спорів СНД. Чи має сенс такий крок?

 По-перше, в нас ще жодного спору в органах СНД не розглядалося.

 Але це можливо!

 Теоретично так, проте в нас немає механізму оплати праці арбітрів, які по ньому працюють. Немає механізму реального проходження і розгляду спорів.

До того ж є великі питання і щодо правових наслідків рішення, яке буде там прийнято, і щодо його дотримання з боку РФ. А ми ж йдемо судитися не лише задля того, щоби судитися.

 Але тоді виникає аргумент, чому ми не оскаржуємо дії РФ у профільному органі.

 Питання не в тому, що ми не оскаржуємо. Питання в тому, чи ми оскаржуємо в рамках механізму, який працює і який може мати практичні наслідки.

Право вибору за нами. Ми можемо оскаржувати в тому форумі, який передбачений нашими міжнародними угодами і який вважаємо таким, що працює. Процедура розгляду спорів у рамках угоди ЗВТ СНД не є передумовою для звернення нами за розглядом спорів в інших форумах.

Я вважаю, що оприлюднювати наш план передчасно. Я думаю, що найближчим часом ви побачите реакцію і наші дії. Та, можливо, ми й подамо позов до СНД, подивимося. Залежить від того, яку стратегію ми затвердимо, якими будуть фактичні наслідки в перші два тижні січня.

 Хотілося б поговорити про наші контрсанкції. Наскільки вони ефективні? Адже ми самі визнаємо, що російські товари не надто користуються попитом в Україні. Тобто, звичайно, що економічний вплив українських санкцій все ж буде меншим, ніж російських.

 Це Росія використовує слово "санкції". Ми говоримо, що це два види контрзаходів. Перше  це підвищення мит. Ми підняли їх на всю продукцію походженням з РФ.

Другий вид  обмеження імпорту в Україну певних товарів. При виборі цих товарів ми виходили з обсягів імпорту з України, забороненого РФ. Ми не просто взяли дзеркально товари російські та українські, і не лише продукти харчування. Якщо брати просто продуктовий імпорт РФ, то тоді обсяг забороненого імпорту з РФ становив лише близько $17-18 млн.

Та ми обмежили імпорт ширшої лінійки продуктів харчування і додали сюди ще й промислову продукцію: мила, гелі, шампуні й залізничну продукцію.

Ця продукція може бути заміщена товарами українського виробництва або імпортом з інших країн.

 Більшість товарів, які підпали під контробмеження, виробляються не російськими, а міжнародними компаніями, які мають заводи в РФ. Чи не стане це проблемою?

 Це твердження повністю відповідає реаліям. Тому що до нас так само багато заходило продукції, яка виробляється російськими компаніями. А всі великі транснаціональні компанії, які виробляють ці товари в РФ, спокійно можуть змінити ланцюжки постачання і спрямувати до нас продукцію з ЄС по безмитному режиму, не втративши обсягів продажу. Тому я не бачу завеликої проблеми для транснаціональних компаній, крім зміни логістики.

Так само транснаціональні компанії постраждали від обмежень з боку РФ. Наприклад, у нас сири виробляють не лише українські компанії. У нас тут є Lactalis, Danone, багато інших компаній. Українська кондитерка  це теж не лише вітчизняні компанії, а й, наприклад, Nestle.

Підтримка експорту 

 Повернемось до ЗСТ з ЄС.  Як ви вважаєте, ми нормально підготувалися до її старту? 

 Згадаймо лише про розподіл квот, видачу сертифіката походження Євро-1, технічне регулювання, оновлену систему державних закупівель.

Ми вважаємо, що ми за 2015 рік зробили все, що було потрібно для запуску ЗВТ, й випередили план,

наприклад, у таких сферах, як технічне регулювання за певними техрегламентами і, звичайно, в системі державних закупівель.

Тобто ситуація більш ніж позитивна.

Хоча можливі певні невеличкі "нюанси". Адже коли ти запускаєш нові механізми, можуть виникати якісь недопрацювання, але це не системні нюанси. Ми в постійному контакті з ЄС і звіряємо наші бачення. Якби вони бачили проблеми, яких ми не бачимо, вони би вже нам сигналізували про них.

 Старт зони вільної торгівлі дає нам можливість почати переговори про перегляд умов режиму. Чи буде порушено це питання? Чого ми зараз можемо реально домагатися?

 Давайте дивитися на економічний ефект будь-яких наших переговорів з Європейським Союзом. Ми ж не просто ведемо діалог заради діалогу.

Нам, як державі, важливо отримати якомога більший ефект від будь-яких поступок, які може надати ЄС. 

Наприклад, ми отримаємо збільшення квоти на певні товари на тисячу тонн. Що це дасть з точки зору зростання обсягів нашого експорту? Чи це нам дасть так багато, як, приміром, лібералізація якогось мита на один відсоток?

Це є питання, яке формує наші переговори з ЄС.

Ми будемо розмовляти з ЄС щодо їхньої підтримки України в різних формах. В ЄС є достатньо сильно розгалужена мережа роботи з третіми країнами, якою ми можемо скористатися.

Тому нам треба комплексно розмовляти з ЄС про те, яким чином вони можуть допомогти нам збільшити наш експорт, і не лише на ринок Європейського Союзу, а й на ринки третіх країн.

 А яким чином вони можуть нам допомогти?  

 Давайте починати з простих речей. Ми чомусь зосереджуємося тільки на квотах.

Але обсяги постачання товарів, щодо яких діють квоти, не складає основну частину нашої торгівлі з Європейським Союзом. Важливіше питання  вихід більшої кількості українських товарів на ринок ЄС. Важливим є вихід тих підприємств, які вже є в одній з країн ЄС, на ринки інших 27 країн. Також важливим є залучення інвестицій в економіку України з боку європейських компаній.

В Європейської комісії є механізми, які можуть цьому сприяти.

Починаючи від проектів спеціальної технічної допомоги  до підключення України до проектів export promotion, які є в Європейській комісії або в країнах-членах.

Ми вже почали діалог щодо всіх схем співробітництва.

Зараз говорити про конкретні наші запити передчасно. Але на січень у нас заплановано декілька діалогів у різних форматах.

Також зараз ми говоримо про те, що нам треба зробити більш адресною технічну і макрофінансову допомогу, щоб збільшувати експорт з України.

Давайте подивимось об’єктивно на експорт з України. Нам треба збільшувати експорт товарів з доданою вартістю. Поки ми будемо експортувати сировину і напівфабрикати, у нас будь-яка зміна цінової кон’юнктури однозначно впливатиме на обсяги нашого експорту. Треба зосередитися на залученні інвестицій у виробництво товарів з високим ступенем доданої вартості, сприяти виходу в ЄС середнього бізнесу.

Зараз нам потрібна підтримка з точки зору розвідки власне напрямку просування експорту за кордон та на ринки третіх країн.

Ми сподіваємося, що цього року у нас запрацює офіс просування експорту, який поки працюватиме за донорські гроші.

 Коли він запрацює, чиї будуть кошти?

 В нас поки є лише проектна пропозиція. Чекаємо на підтвердження з боку ряду донорів.

Є бачення, що це буде група людей, яка займатиметься просуванням українського товару на зовнішніх ринках. Буде декілька напрямків просування.

Один з них – організація торгових місій за кордоном. Це коли їде прем'єр або міністр, а з ним  група від 50 до 200 бізнесменів – до певної країни, де їм влаштовують зустрічі на урядовому рівні і з контрагентами, де вони налагоджують зв’язки.

Такий підхід практикується дуже багатьма країнами, від США до Китаю. На жаль, у нас він досі не практикувався в правильному форматі, коли поїздка торгової місії здійснюється тоді, коли вже пропрацьовано всі зустрічі.

Також цей офіс, ця група людей працюватиме з запитами українського бізнесу щодо того, де можна найти більш детальну інформацію про ринки за кордоном України.

– Який буде штат цього офісу?

 Там працюватимуть близько 20 людей.

Основне його завдання – це допомагати міністерству, поки в нас не буде створена державна інституція з просування експорту. 

Географічно він знаходитиметься в Києві. Та за сучасних технологій немає потреби, щоб цей офіс "сидів" у тому ж приміщені, що й міністерство. 

 Також планувалося, що цього року запрацюють закордонні торгові представництва. 

 Зараз ми чекаємо підписання відповідного указу президентом. Потім потрібно прийняти нормативну базу на рівні Кабміну і міністерств, залагодити інші формальності. Тоді можна починати роботу. Я очікую, що представництва працюватимуть з другого півріччя 2016 року.

 Чи буде відбір до торгових місій з тих дипломатів, які вже зараз працюють у посольствах?

 Ми робитимемо певний мікс людей. Тому що навіть у тих економічних відділах, які є в нас у посольствах, достатньо мала кількість людей. І вони займаються не лише економічною частиною.

Та багато з них є достатньо кваліфікованими кадрами, які можуть допомогти. Вони й далі працюватимуть. Інше питання, чи всі з цих фахівців захочуть перейти з дипслужби, з економічного відділу посольства, на роботу в торгові представництва.

Ми також розглядаємо ізраїльську модель: залучення місцевих фахівців на кожному ринку.

В нашому випадку це можна спробувати реалізувати за кошти технічної допомоги. Залучити декілька місцевих фахівців-консультантів у кожен з наших офісів.

– Географічно плани залишаються незмінними? Перші офіси запрацюють у Брюсселі, Вашингтоні, Берліні, Варшаві, Анкарі, Пекіні, Каїрі, Женеві (при СОТ)?    

– Їх може бути й більше. Наприклад, у нас зараз є запит від уряду та громади Канади. Вони вважають, що потрібно відкривати торгове представництво. Ми не розглядали Канаду як пріоритетне місце для розташування, але за рахунок коштів технічної допомоги нам готові оснастити офіс, щоб він запрацював до вступу в силу угоди про зону вільної торгівлі з Канадою.

 До речі, коли вона набирає чинності?

 Ми повинні закінчити юридичну вичитку та переклади, підписати угоду, потім вона має пройти ратифікацію. Ми очікуємо завершення всіх доратифікаційних процедур у першому півріччі 2016 року. З ратифікацією теж не будемо зволікати.

Повертаючись до підтримки експорту, хочу додати, що це посилить можливості міністерства, адже наших сил зараз не вистачає. Крім того, донорське фінансування дозволить залучити кращих фахівців.

 Чи мають вони стати державними службовцями?

 З часом цей офіс має бути трансформований з проекту, який працює за кошти технічної допомоги, в повноцінний державний офіс.

 Ще один інструмент підтримки експорту – експортне кредитне агентство. Тут, схоже, поки що успіхів немає?

 Я б тут не розмірковувала категоріями успіхів чи неуспіхів.

У нас складна економічна ситуація. У зв’язку з цим на урядовому рівні було прийнято рішення про те, що ми поки що тему фінансової підтримки експорту державою відкладаємо на рік.

Також цього року увага буде зосереджена на реформуванні державних банків.

А ми готуємо всі закони, необхідні для того, щоб у нас запрацювало експортне страхове агентство. На рівні МЕРТ, Мінфіну і Укрексімбанку була погоджена концепція, яка передбачає, що в нас буде Укрексімбанк, який займеться кредитуванням і банківським гарантуванням, а також спеціальне експортне страхове агентство, яке займатиметься страхуванням ризиків та небанківським гарантуванням.

 В межах Укрексімбанку?

 Ні, це буде окреме експортне страхове агентство.

Ми вже підготували попередньо проект закону спільно з нашими радниками в рамках проекту техдопомоги. Необхідно підрахувати, як такі плани вплинуть на стан нашого бюджету, на виконання наших показників за програмою МВФ, на питання нашого платіжного балансу.

Важливо обрати правильну модель, яка враховує нашу ситуацію (фінансову ситуацію, реформування Укрексімбанку) і наявний фінансовий ресурс.

Обговорюється питання статутного капіталу, а також шляхи виходу цього агентства на самоокупність. Це має відбутися протягом трьох повних років його роботи.

 Про яку суму йдеться? Чи не замала вона?  

 Давайте виходити з реалій, виходити з того, які в нас зараз дохідна і розхідна частини бюджету.

Ми говоримо про статутний капітал у розмірі 200-250 млн грн.

Для страхового агентства це не мало. Не забуваймо про роботу Укрексімбанку з експортного кредитування. Питання в тому, щоб вони використовувались ефективно.

Друге питання. Давайте поговоримо про наявні у держави ресурси. Ми зараз можемо написати статутний капітал в розмірі мільярда гривень. Але де ми візьмемо ці кошти? Давайте виходити з тієї ситуації, яка є.

 В якому стані переговори про вільну торгівлю з Ізраїлем та Туреччиною? Чи планується старт переговорів з іншими країнами?  

 З Ізраїлем у нас відбувся раунд переговорів. Наступний раунд у нас запланований на травень. З Туреччиною був проведений раунд переговорів на рівні експертів, це не був повноцінний раунд. А переговори у нас заплановані в першому кварталі 2015 року. Переговори у нас йдуть.

Зараз ми здійснюємо перегляд того, яким чином і з ким ще нам потенційно було б цікаво розпочати переговори про зони вільної торгівлі.

Я вважаю, що власне експортна стратегія повинна дати нам відповіді на питання, які є. Але треба пам'ятати, що паралельне ведення переговорів з десятьма країнами це нереально, і це неправильний підхід.

ЧИТАЙ ТАКОЖ
powered by lun.ua


ПУБЛІКАЦІЇ
Тигран Оганесян, Єреван, для Європейської правди

"Дільниця вільної Вірменії": чому в Єревані не можуть звільнити захоплену будівлю поліції

Керівництво Вірменії опинилося в глухому куті. Влада не може йти на поступки людям, які вбили поліцейського. Але ліквідація повстанців також буде не найкращим виходом. Значна частина вірменського суспільства хоч і засуджує бойовиків, але водночас співчуває їм...

Ігор Ісаєв, Варшава, для Європейської правди

Лібералізм по-польськи: чому резолюція про "геноцид" у Варшаві вважається м’якою

Нова польська влада принесла з собою негласну історичну міфологію: поляки — це народ-жертва, а якщо вже й чинив щось злочинне, то винна в цьому чужа пропаганда. Водночас Варшава відмовилася поділити подібний контекст "народу-жертви" з Києвом.



Павло Федикович, Коледж Європи (Бельгія)

Місія неможлива? Як Україні стати впізнаваною в Європі

Європейський медійний простір заповнений негативними новинами про Україну. Однак журналісти просто добре виконують свою роботу, а український політикум робить все для того, щоби в європейців складалось якнайгірше враження.

Віталій Шапран, Українське товариство фінансових аналітиків

Економіка турецької кризи. Хто виграє і хто програє від зміни курсу Анкари

Економічно РФ, як ніхто інший, зацікавлена у блокуванні будівництва будь-яких газопроводів, що йдуть через Туреччину в напрямку ЄС. Такий сценарій продовжить життя компаніям "Газпром" і "Роснефть" ще на 5-7 років.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter