За останні місяці між Україною і Польщею виникла низка скандалів. Частину з них вдалося оперативно залагодити (наприклад, щодо ініціативи розміщення зображення львівського меморіалу на польських паспортах), але частина залишається актуальною і досі.

"Європейська правда" вже зверталася за коментарями до української сторони – влітку ми опублікували інтерв'ю з послом України в Польщі Андрієм Дещицею. Настав час вислухати польську позицію.

Під час економічного форуму в Криниці-Здруй нам вдалося поспілкуватися з маршалом (спікером) Сенату Польщі Станіславом Карчевським, якому ми поставили найбільш злободенні питання нашого порядку денного.

– Останнім часом в Польщі сталася ціла низка подій, які можна назвати антиукраїнськими. Це і напади на українців, і демонтаж українських надгробків... В контексті цього, чи залишається Польща дружньою до України державою?

– Запевняю, Польща була і залишається країною, дружньою до України. Досить згадати, яких зусиль докладає польська влада для формування дружніх відносин з Україною.

Ми знаходимося в постійному контакті з українською владою і оперативно вирішуємо всі питання, що виникають. Останній приклад – моя зустріч з паном Парубієм (голова Верховної ради Андрій Парубій. – Ред.), де нам вдалося обговорити дуже широке коло питань.

І нарешті – ми маємо дуже тісне спілкування на рівні суспільства. Це і поїздки з однієї країни до іншої, що збільшилися після скасування візового режиму для українців, і зв'язки бізнесу.

– А як же тоді пояснити постійні проблеми на ґрунті історії?

– Історична політика завжди вимагає спілкування. Як спілкування істориків, так і політиків. Лише тоді діалог може дати позитивні результати.

І в цьому немає нічого антиукраїнського, повторюся – наше ставлення до України винятково позитивне.

З іншого боку, слід визнати – історичні непорозуміння між нашими народами траплялися. Вирішення їх і є метою історичного діалогу. Сподіваюся, що і українська сторона розуміє важливість такого діалогу і готова до нього.

– Як же тоді пояснити ініціативу МВС Польщі розмістити зображення львівського об'єкта на новому польському паспорті? Хіба це не антиукраїнський крок?

– Як ви, напевно, знаєте, наступного року Польща святкуватиме сто років відновлення нашої незалежності.

У зв'язку з цим виникла ідея оновити дизайн паспортів, розмістивши на них зображення місць, важливих для польської свідомості. Після консультацій були визначені проекти таких зображень. Тоді й виникла ідея розмістити на паспортах зображення Меморіалу орлят у Львові.

Якщо ви згадаєте нашу історію, то у вас не залишиться сумнівів, чому цей меморіал важливий для нас і посідає велике місце в нашій пам'яті. І звісно, це аж ніяк не планувалося зробити провокацією проти України.

Після того, як ми почули заперечення української сторони, ми переглянули свої плани. Саме тому цього зображення на паспортах не буде.

– Не менша проблема – незважаючи на запевнення в дружбі, рівень економічної співпраці між нашими країнами залишається низьким. Як це змінити?

– В першу чергу, політики повинні створити позитивний клімат для нашої торговельної співпраці. Це те, чим повинні займатися наші уряди.

Польща зацікавлена ​​в інвестуванні в українську економіку і збільшення нашого товарообігу.

– Чому ж тоді ці бажання не призводять до реальних інвестицій?

– У середовищі польського бізнесу посилився інтерес до інвестицій в Україну завдяки підписанню режиму вільної торгівлі з Європейським Союзом. Також ми очікуємо реалізації в Україні низки європейських програм і нарешті бачимо поступове відновлення української економіки.

Все це ще більше підсилює привабливість України для інвестування.

Однак для цього потрібно створити умови захищеності для бізнесу, що і повинно стати нашим першочерговим завданням.

– Польща не поспішає залучати Україну до реалізації проекту Триморья, навіть попри те, що Київ уже заявляв, що вважає цю ініціативу цікавою для себе. Зокрема, президент Порошенко не був запрошений на останній форум Триморья у Варшаві. З чим це пов'язано?

– Не варто робити висновків тільки на основі цього форуму – на нього президент Польщі запросив глав країн регіону Триморья, що входять до Євросоюзу (також там був присутній президент США Дональд Трамп. – Ред.).

Це зовсім не означає неможливості розширення проекту, в тому числі включення в нього України. Однак схвалення такого рішення належить до повноважень президента, тому я б не став більш детально коментувати цю тему.

– І все ж, яка ваша оцінка – чи буде Україна залучена до цього формату?

– Мені здається, що рано чи пізно Україна братиме участь в ініціативі Триморья.

Однак, повторюся, ухвалення такого рішення – ініціатива президента.

– Питання про українських працівників, яких польська влада вперто називає біженцями. З чим пов'язана така підміна понять, адже вони не отримують субсидій, а навпаки – сплачують податки?

– Все правильно. Річ у тім, що Польща, як і низка інших країн, не схильна приймати мігрантів за квотами, нав'язаними Європейським Союзом.

Натомість ми маємо дуже хороший досвід співпраці з громадянами України, чим дуже пишаємося.

– Йдеться про підміну понять: біженці й економічні мігранти. Хіба можна називати біженцями працівників, які платять податки?

– Все вірно, саме тому ми цінуємо приїзд українських громадян. Вони працюють, добре інтегруються в польське середовище, платять податки. Саме тому ми завжди підтримували скасування віз для громадян України.

– Добре, тоді питання про справжніх біженців. Польща відмовляється їх приймати за квотами ЄС. Як же тоді можна вирішити проблему біженців в Європі?

– Ми впевнені, що цю проблему слід вирішити на місці. Там, де знаходиться справжній дім цих біженців. Тут ми готові до максимальної підтримки: ми готові інвестувати у відновлення шкіл, лікарень, міст, доріг...

Наше завдання – дати можливість людям, вимушеним переїхати до Європи, повернутися до своїх домівок.

– Але часто йдеться про території, де йде війна!

– Ми також готові сприяти вирішенню цього конфлікту. У будь-якому разі, завжди є можливість знайти безпечні зони, куди біженці могли б повернутися без загрози для життя.

З прем'єр-міністром Польщі Беатою Шидло

– Розкажіть про нову ініціативу Польщі вимагати репарацій з Німеччини. Наскільки реалістичною є така ініціатива?

– Не знаю, наскільки це можливо, однак знаю, що польські громадяни мають право на такі репарації. Варто подивитися на історію, щоб переконатися, яких збитків завдала Друга світова війна Польщі – як в людському сенсі, так і економіці країни.

По суті, вся польська економіка після війни відновлювалася з руїн. На це пішли десятиліття! Все це свідчить про обсяги заподіяної нам шкоди від дій Німеччини.

72 роки ми не порушували питання про репарації. Тепер ми його порушили, оскільки впевнені, що наша позиція абсолютно коректна як з юридичного боку, так і з точки зору моралі.

– Однак Німеччина вважає питання репарацій закритим. Що ж робитиме Польща?

– Так, але їхні пояснення нас не влаштовують.

Ми продовжуємо підраховувати наші збитки від військових дій, а наші юристи вивчають питання шляхів стягнення цих репарацій.

Коли ця робота буде завершена, ми зможемо офіційно порушити це питання перед Німеччиною. І тоді подивимося, якою буде їхня відповідь.

– Чи є можливою спроба стягнення цих репарацій через звернення до міжнародного арбітражу?

– Подивимося, ми зараз перебуваємо лише на початку цього шляху. Подивимося, що буде далі.

У будь-якому разі, таке звернення з нашого боку можливе, але це буде лише в крайньому разі. Поки ми розраховуємо вирішити це питання в форматі двосторонніх переговорів з Німеччиною.

– Яким ви бачите розвиток нинішньої політичної кризи, що виникла після ветування президентом Анджеєм Дудою двох законопроектів з пакету судової реформи?

– Президент дійсно наклав вето на два законопроекти. Ми поважаємо це рішення і чекаємо від нього внесення своїх пропозицій щодо судової реформи. Зараз їх розробляє канцелярія президента і робота вже знаходиться в кінцевій фазі.

У будь-якому разі, впевнені, що немає жодних підстав говорити про кризу. І президент, і я, і члени уряду належимо до однієї партії і у нас близькі погляди, в тому числі на те, як має розвиватися польська держава.

Тому не варто очікувати будь-якого розвороту курсу – президент поділяє наші цінності і наше бачення справедливості.

– Однак це бачення вже критикує Європейський Союз. Ви допускаєте сценарій накладення санкцій на Польщу?

– Європейський Союз не може і не має права втручатися в нашу роботу. Ми готові доводити відповідність наших ініціатив європейському законодавству.

Натомість ми маємо дивовижну ситуацію, коли Єврокомісія критикує ініціативи ще до того, як вони набули форми законодавчих актів.

Старі законопроекти вже ветовані, нові ще не подані.

Але ЄС уже критикує ці ініціативи, навіть не ознайомившись із ними. Це дійсно дивно!

– Польща активно критикує ініціативу Європи двох швидкостей. У чому ви бачите загрозу?

– Не лише Польща – цю ініціативу критикують країни, які недавно вступили до ЄС, а ще – країни, які планують вступ.

Річ у тім, що за такого сценарію Євросоюз втрачає свій фундамент. Цей фундамент – наша єдність і рівність. Натомість ми можемо отримати ситуацію, коли чийсь голос буде більш важливий, а чийсь – менш. Це неприпустимо.

І тому ми наполягаємо на збереженні ключового принципу ЄС – всі країни рівні між собою.

– І наостанок – щодо модернізації Східного партнерства. У тому числі – шляхом збільшення можливостей для таких країн, як Україна, Грузія і Молдова.

– Тут я не скажу нічого нового – Польща була і залишається адвокатом розширення ЄС. Тому ми будемо підтримувати ініціативи щодо подальшого поглиблення співпраці, в тому числі з Україною.

Інтерв'ю взяв Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"