МЗС Британії: Діючий візовий режим для українців незадовільний, це чіткий сигнал

Сергій Сидоренко, Європейська правда _ Середа, 20 вересня 2017, 10:30
Версія для друку Коментарі
YES © 2017. Фотограф Олександр Індичий

Британська урядова система суттєво відрізняється від української, де на чолі кожного міністерства – один міністр. Так, керівником Foreign Office, аналога нашого МЗС, є Борис Джонсон. Однак конкретно український напрямок покладений на іншого політика, державного міністра у справах Європи та Америки Алана Дункана.

Минулого тижня Дункан відвідав Україну для зустрічей із владою та участі в Yalta European Strategy.

Зізнаємося: на зустріч із ним автор цих рядків йшов із наміром розповісти про неприпустиму ситуацію у візовій сфері, адже Британія не лише зберегла візи для українців, не лише має шалений відсоток відмов, але ще й серйозно затягує розгляд заявок. Та з’ясувалося, що міністр почув це не лише від нас, і він вже мав гарну новину: вперше за останні роки в Британії заявили про готовність обговорювати зміну візової політики щодо України. 

«Нам потрібна угода з Україною»

– За Угодою про асоціацію з ЄС зараз між нами та Британією діє зона вільної торгівлі. Як ми будемо торгувати після Brexit, коли Британія залишить ЄС?

– Відповідь дуже проста. Так, зараз є вільна торгівля Україна-ЄС. Та щойно ми вийдемо з Євросоюзу, ми хочемо отримати нову угоду між Україною та Сполученим Королівством, яка буде схожа на вашу угоду з ЄС або навіть краща за неї.

Коли ми вийдемо з ЄС, торгівля не припиниться – приміром, вона може вестися за митними ставками СОТ.

Але нам справді потрібна угода з Україною про вільну торгівлю і вільний доступ бізнесу, яка допоможе обом державам.

– Нова угода дублюватиме ставки та інші норми, які є в ЗВТ Україна-ЄС, чи ми почнемо переговори про принципово інший документ, з чистого листа?

– Цілком можливо, що угода буде майже ідентичною європейській. Але імовірно, що під час переговорів ми побачимо можливість записати у ній навіть вигідніші умови. І, оскільки переговори будуть лише між Києвом і Лондоном, ніщо нас не стримуватиме.

– Коли почнуться консультації щодо нової угоди? Якщо ми чекатимемо на завершення Brexit, щоби почати діалог, то втратимо час, протягом якого торгівля буде вестися за ставками СОТ.

– Британія не має права розпочинати формальні торговельні переговори, доки вона є членом ЄС. Але нічого не заважає нам почати неформальний діалог з Україною, і під час цього діалогу дійти згоди (про параметри торгівлі після Brexit. – ЄП), яка згодом може бути дуже швидко формалізована.

Дипломатичні дискусії, дотичні до цього, вже розпочалися.

«У візовому питанні Британія має не дуже добрий вигляд»

– Велика Британія – держава, яка має чи не найскладнішу візову політику щодо українців. Ви плануєте щось змінювати?

– Погоджуся, що візовий режим, який зараз діє, незадовільний. Чудово розумію, що декого в Україні нинішній стан дуже засмучує.

Тут у Києві, під час візиту, я почув про конкретні випадки, коли люди платили за швидку візу, але не отримували її у швидкі терміни. Я чув, наскільки люди незадоволені візовими зборами. І я розумію, що особливо гострим це відчуття стало зараз, коли Україна отримала візову лібералізацію з країнами Шенгену, і Британія на цьому тлі має не дуже добрий вигляд.

Можу запевнити: я почув цей дуже чіткий і голосний сигнал. І також можу запевнити, що

я обговорюватиму це на найвищому рівні, щойно повернуся з України.

– Які зміни можуть відбутися у візовій політиці Британії?

– Причина нашої візової політики – те, що до Сполученого Королівства їде дуже багато людей з різним минулим. Ми стикаємося з безпековим ризиком, в тому числі через наш історичний зв’язок з Близьким Сходом. Через це ми дуже обережні. Ми раді подорожуючим, що відвідують Британію, ми щороку запрошуємо до себе студентів з різних країн – але водночас ми хочемо переконатися, що система дозволяє зменшити ризики.

Та я визнаю, що в Україні чимало людей мають підстави вважати таку візову систему надлишковою, надто дорогою, надто повільною.

Ми постійно переглядаємо візові правила для всіх країн світу, і я впевнений, що у певний момент ми матимемо зміни (щодо України. – ЄП).

YES © 2017. Фотограф Олександр Індичий

– Українці подають найбільше в нашому регіоні заявок на візи. Між тим, усі паспорти українців, що подаються на британську візу, надсилаються на опрацювання до Варшави. Це збільшує час та додає проблем. То чому б не відкрити візовий офіс в Києві?

– Завдяки технічному прогресу ми вирішили перенести опрацювання віз у такі хаби по всьому світу, і ви праві, українські заявки опрацьовуються в Варшаві.

Я розумію бажання України бути центром, але це цей вибір часто пов’язаний з IT-питаннями, з персоналом і так далі. На даний момент у нас немає планів створювати такий центр в Україні та для українців.

Отже, я розумію весь перелік занепокоєнь, які звучать в Україні – щодо швидкості, вартості візи, місця обробки візових заявок, довжини та складності візової анкети – але я не ухвалюю рішення щодо візової політики. В Британії це – компетенція Home Office (аналог міністерства внутрішніх справ. – ЄП).

Та сигнал почутий.

«В нас немає антикорупційного суду, 
бо немає таких проблем з корупцією, як в Україні»

– Ми чуємо діаметрально протилежні позиції щодо ходу наших реформ – від думки, що Україна  «чемпіон реформ», до твердження, що зміни блокуються. Яка думка вам ближча?

– Ми дуже щиро говоримо вашому уряду, що реформи – справді необхідні, що ви повинні бути якісною демократією, де добре вести бізнес, де є високі соціальні стандарти – такі, як діють в ЄС або в інших справді демократичних державах.

Ви маєте досягнення у питаннях прозорості, відкритості влади, і це добре. Адже ви запровадили електронні декларації, зміни у питанні держзакупівель і так далі.

Та мій сигнал буде таким: йдіть далі, не зменшуйте швидкість!

Адже це – на користь України та її іміджу в світі.

Зокрема, ми також хотіли би побачити створення антикорупційного суду, це було би ще одним кроком.

– Напередодні ми чули президента Порошенка, який поставив під сумнів потребу створення антикорупційного суду, адже такого органу немає ніде в ЄС.

– Немає, бо в нас немає схожих проблем з корупцією, як в Україні, чи не так?

– Ви дотримуєтеся думки, що Україна все ж має покладатися на створення саме антикорупційного суду?

– Саме про це і йдеться. Але найголовніше – щоби Україна продемонструвала прогрес в усіх тих сферах, в яких репутація вашої держави перебуває в зоні ризику.

І тому кажу: продовжуйте просувати ці реформи. І я хочу окремо звернутися до української молоді: будь ласка, підтримуйте порядок денний реформ, адже переваги від їх проведення відчує передусім наступне покоління, яке житиме в Україні.

«Треба бути обережним, якщо з’являється російська пропозиція»

– Чи можливе успішне виконання Мінських угод? Ваш однопартієць Девід Кемерон у своєму виступі на YES заявив, що "Мінськ" варто перезапустити.

– На мою думку, під «перезапуском» він мав на увазі новий наголос, нові зусилля для виконання "Мінська". В цьому сенсі я з ним погоджуюся.

Можна сперечатися про складність Мінських угод, але я вважаю, що вони мають лишатися в фундаменті, із додатковими дипломатичними зусиллями над ними. Це здатне привести нас до розв’язання (конфлікту на Донбасі. – ЄП).

– Конфлікт на Донбасі в принципі можливо вирішити інструментами "Мінська"? Є думка, що суперечка, в якій задіяна зброя, потребує військової компоненти – чи то миротворців, чи чогось іншого.

– На даному етапі обговорюються всі можливі опції, подивимося на подальший розвиток.

– Чекайте, але ідея миротворців вже обговорюється в РБ ООН, а Британія – постійний член Радбезу.

– Звісно, обговорюється. Але Росія – також постійний член Радбезу. І якщо ухвалювати рішення про миротворців, то воно має бути правильним. Схвалення некоректного (мандату місії) буде помилкою. Тому дискусії тривають.

Що стосується російської пропозиції, то, на мою думку, треба завжди бути обережним, якщо з’являється російська пропозиція такого типу. Конкретні дискусії я залишаю за нашими дипломатами (в Нью-Йорку).

– Як ви вважаєте, Україна поверне Крим?

– Анексія Криму була незаконною, вона лишається незаконною, і ми не збираємося забувати, що вона незаконна, чи закривати очі на те, що вона відбулася.

Проблему складно вирішити, але вона лишається неприйнятною.

– Вирішити справді складно. Але можливо?

– Якщо щось відбувається неправильно, ви маєте жити з відчуттям того, що рано чи пізно ви це виправите.

Моя порада така: ніколи не втрачайте надію, якщо на вашому боці правда. Навіть якщо ситуація складна, варто вірити у відмінність між правдою і неправдою.

«НАТО сповідує політику відкритих дверей»

– Договір про «відкрите небо» між Україною та ЄС заблокований через британсько-іспанську суперечку. Чи можливе вирішення цієї проблеми ще до виходу Британії з ЄС?

– Я сподіваюся на це! Ми повністю підтримуємо угоду про відкрите небо, Британія не блокує її, і нам дуже шкода, що суперечності з Іспанією щодо статусу Гібралтару призвели до цієї блокади.

Хотілося б знайти вирішення проблеми, я буду і надалі ввічливо просити про це Іспанію. І я сподіваюся, що Україна через свої контакти в ЄС також проситиме Брюссель вплинути на Іспанію та переконати її розблокувати угоду. Я вважаю, що ця суперечка двох держав не має впливати на інші держави, зокрема на Україну.

– Україна заявляє про бажання бути повноцінним членом НАТО та ЄС. Особисто ви бачите Україну членом Альянсу?

– Приєднання до Альянсу залежить від двох сторін – від України та від НАТО, тобто від згоди тих держав, які вже зараз є членами НАТО.

НАТО сповідує політику відкритих дверей, тож, можливо, одного дня це приєднання відбудеться.

– Чому ж «можливо»? Рішення Бухарестського саміту НАТО досі діє, а в ньому йдеться, що Україна та Грузія одного дня точно стануть членами НАТО.

– Звісно. Питання лише – коли.

– Чи підтримуєте ви позицію про те, що Україна зрештою долучиться до Альянсу?

– Не бачу причин, чому б я міг відповісти «ні».

Інтерв'ю взяв Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди"

ЧИТАЙ ТАКОЖ
powered by lun.ua
ПУБЛІКАЦІЇ
Венеціанська комісія

Висновок Венеціанської комісії щодо освітнього закону. Текст документа

Сприяння посиленню державної мови та її обов’язковість є законною і навіть похвальною метою держави. Те саме стосується державних заходів для вивчення мови всіма громадянами... Венеціанська комісія вітає те, що українська влада готова використовувати можливості закону...

Юрій Панченко, Європейська правда

"Добра зміна" з людським обличчям: що відомо про майбутнього прем'єра Польщі

Робота Моравецького в уряді вважається успішною, а опитування засвідчили, що його кандидатуру вважають оптимальною для посади прем’єра 12% поляків. З іншого боку, Моравецький явно виглядає чужим у керівній партії, а головне – є новачком у політиці.







Юрій Панченко, Європейська правда

"Добра зміна" з людським обличчям: що відомо про майбутнього прем'єра Польщі

Робота Моравецького в уряді вважається успішною, а опитування засвідчили, що його кандидатуру вважають оптимальною для посади прем’єра 12% поляків. З іншого боку, Моравецький явно виглядає чужим у керівній партії, а головне – є новачком у політиці.

Метін Гюркан, Стамбульський центр політичних досліджень

Геть з НАТО: хто налаштовує Анкару на вихід з Альянсу

Поки найгіршим сценарієм може стати широка дискусія в Туреччині про вихід з інтегрованої структури командування силами НАТО, як це сталося у Франції 1967 року. Втім, нові скандали можуть істотно змінити ці розклади.

Наталія Дугінова, Правовий альянс

Криваве питання: чи впровадять в Україні норми ЄС по донорству

Регулювання безпечності крові – одне із зобов'язань України відповідно до Угоди про асоціацію. Однак перші кроки з імплементації права ЄС призвели до колізії – діяльність по переробці донорської крові була виключена з переліку обов'язкової до ліцензування.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter