Серед головних тем дня – вибух у посольстві України в Іспанії, визнання Німеччиною Голодомору геноцидом українського народу, звернення президентки Єврокомісії. 

Урсула фон дер Ляєн повідомила, що Євросоюз пропонує створити спеціалізований суд за підтримки ООН для розслідування та судового переслідування злочину агресії Росії.  А також розробить план конфіскації заморожених російських активів на користь України.

Глава МЗС України Дмитро Кулеба після вибуху, який стався у середині дня, доручив посилити заходи безпеки всім українським дипломатичним установам.

А надвечір німецький Бундестаг проголосував за резолюцію, яка визнає Голодомор геноцидом українського народу.

Всі важливі і цікаві новини дня 30 листопада – у дайджесті "Європейської правди".

Також підписуйтеся і на наш Telegram-канал - так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Заяви фон дер Ляєн, Угорщина-Україна

Сьогодні у першій половині дня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оприлюднила звернення, яке стосувалося України, під назвою: "Росія повинна заплатити за свої жахливі злочини".

За її словами, ЄС пропонує створити спеціалізований суд за підтримки ООН для розслідування та судового переслідування злочину агресії Росії.

Також президентка Єврокомісії повідомила, що Євросоюз з партнерами розробить план конфіскації заморожених російських активів на користь України.

Крім того, вона оголосила помилкову, але гучну, інформацію про більш ніж 100 тисяч загиблих українських бійців з початку повномасштабної війни. Згодом, зі звернення глави Єврокомісії прибрали згадку про 100 тисяч загиблих українських військових.

Заступниця головного речника Єврокомісії та директорка з питань політичної комунікації Дана Спінант пояснила, що оцінка, озвучена фон дер Ляєн, взята із зовнішніх джерел і повинна була стосуватися втрат убитими і пораненими та "була покликана показати жорстокість Росії".

Також сьогодні стало відомо, що Єврокомісія, яку очолює фон дер Ляєн, рекомендувала призупинити виділення Угорщині 7,5 млрд євро.

"Незважаючи на те, що низка реформ була проведена або триває, Угорщина не змогла адекватно реалізувати основні аспекти необхідних 17 коригувальних заходів... як вона зобов'язалася", – заявили в Комісії.

Комісія вирішила зберегти свою початкову пропозицію від 18 вересня щодо призупинення 65% зобов'язань за трьома операційними програмами в рамках політики згуртованості на суму 7,5 млрд євро.

Минулого тижня депутати Європарламенту переважною більшістю голосів підтримали резолюцію із закликом заморозити кошти ЄС для Угорщини через порушення верховенства права – 416 голосів "за" і 124 "проти".

За словами Давіда Стуліка з центру "Європейські цінності", Угорщина займається взаємним шантажем: блокує 18 млрд євро допомоги для України, бо Євросоюз блокує допомогу Угорщині. Про це, а також про те, як прем'єр Угорщини Віктор Орбан та його уряд стикнулися з бойкотом "Вишеградської четвірки" дивіться в нашому відео.

А ще у Європарламенті хочуть покарати за упередженість угорського єврокомісара Варгеї, що гальмував шлях України до ЄС.

Допомога Україні 

Нижня палата парламенту Чехії дозволила навчання українських військових у країні.

Норвегія передала Україні військові медичні автобуси через механізм НАТО, а Канада завершила випуск облігацій на 500 млн доларів для підтримки України.

Фінляндія передала Україні обладнання для відновлення електромережі після ракетних ударів РФ. Серед нього: трансформатори, автоматичні вимикачі, реле та інші важливі компоненти мережі.

Допомогу відправили ще 24 листопада, але про неї стало відомо тільки сьогодні. 

Лідерка Фінляндії Санна Марін заявила, що її країна має надати більше підтримки Україні, щоб забезпечити їй перемогу у війні проти Росії.

Євросоюз передасть Україні ще 40 генераторів. 

Литва виділяє ще 13 млн євро на підтримку України. Зокрема, на відновлення енергетичної інфраструктури та допомогу біженцям. 

Щодо зброї, то уряд Німеччини хоче передати Україні більше установок "Gepard", а НАТО обговорює фінансування виробництва зброї радянського зразка для України.

Обговорення Patriot для України

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба підтвердив, що йдуть певні обговорення про передачу Україні американських систем протиповітряної оборони Patriot.

"Безумовно, всіх цікавить тема систем ППО Patriot. Скажу так: якщо раніше про це ніхто не розмовляв, окрім нас, то зараз розмова відбувається. І це дуже серйозна і предметна розмова", - сказав Кулеба.

Раніше у Пентагоні заявили, що Сполучені Штати розглядають можливість відправки систем Patriot в Україну для підтримки засобів ППО проти російських атак.

На полях зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО в Бухаресті державний секретар США Ентоні Блінкен обговорив із главою МЗС України Дмитром Кулебою надання засобів протиповітряної оборони.

Як відомо, Берлін запропонував Варшаві систему Patriot для забезпечення безпеки повітряного простору після того, як минулого тижня в Польщі впала ракета, внаслідок чого загинули двоє людей. 

Пізніше міністр оборони Польщі Маріуш Блащак попросив Німеччину натомість направити системи Patriot в Україну.

Німеччина заявила, що обговорює з союзниками прохання Польщі про відправлення німецьких систем Patriot до України.

Сьогодні канцлер Німеччини Олаф Шольц підтвердив, що пропозиція надати Польщі Patriot залишається в силі.

Блінкен обговорив з Кулебою надання Україні систем ППО.

Вибух у посольстві

В середині дня стало відомо про вибух у посольстві України в Мадриді. Співробітник посольства України в Мадриді отримав незначні поранення.

Майже відразу міністр закордонних справ Дмитро Кулеба доручив посилити заходи безпеки всім українським дипломатичним установам.

В ексклюзивному коментарі "Європейській правді" посол України в Іспанії Сергій Погорельцев розповів, що серйозніших наслідків вибуху вдалося уникнути завдяки реакції та професійним діям українців з персоналу дипустанови.

Попри початкові повідомлення у ЗМІ про те, що вибухнув "лист", в реальності йдеться про пакунок розміру, значно більшого за лист із документами. 

Це поштове відправлення, адресоване особисто на ім’я посла України в Іспанії Сергія Погорельцева, викликало підозри у секретарки посла, оскільки на ньому не було зворотної адреси і він не видавався схожим на пошту на адресу дипломатів.

Секретарка передала "пошту" коменданту – тобто українському співробітнику, відповідальному, серед іншого, за охорону посольства.

"У пакунку виявилася коробка, тож у коменданта з’явилися підозри і він сам – щоби нікого не було поруч – вийшов із цією "поштою" на подвір’я перед тим, як її відкрити. А щойно відкрив, почув, що там щось клацнуло, моментально її відкинув, і вже тоді почув вибух", - розповів Сергій Погорельцев.

"Попри те, що комендант посольства вже не тримав коробку в руках, вибух пошкодив йому руки, і він каже, що дістав щось на кшталт контузії", - додав посол.

Міністр закордонних справ Іспанії Хосе Мануель Альбарес поговорив телефоном із українським колегою Дмитром Кулебою та українським послом Сергієм Погорельцевим після вибуху в посольстві в Мадриді.

Зазначається, що Погорельцев розповів Альбаресу про подробиці вибуху, а глава іспанського МЗС поцікавився здоров’ям коменданта посольства, який постраждав у результаті інциденту.

Вибух у посольстві України в Іспанії розслідують як теракт.

Німеччина визнала Голодомор

Надвечір 30 листопада німецький Бундестаг проголосував за резолюцію, яка визнає Голодомор геноцидом українського народу.

Депутати від Соціал-демократичної партії, Зелених, Вільної демократичної партії, а також опозиційного Християнсько-демократичного союзу підготували позапартійну резолюцію, в якій висловлюються за визнання Голодомору геноцидом

"Від голоду та репресій постраждала вся Україна, а не лише її зерновиробничі регіони. З сьогоднішньої точки зору, історико-політична класифікація як геноцид очевидна. Німецький Бундестаг поділяє таку класифікацію", - йдеться у документі.

Депутати закликають федеральний уряд пам'ятати про жертв Голодомору та сприяти його міжнародному розголосу - наприклад, через освітні пропозиції. Уряд також має протидіяти "будь-яким спробам запуску односторонніх російських історичних наративів".

У Бундестазі під час голосування були присутні посол України в Німеччині Олексій Макеєв та колишній посол, а нині заступник глави МЗС Андрій Мельник.

У минулі роки МЗС Німеччини виступало проти визнання Голодомору геноцидом.

Серед інших новин дня 

Хорватський депутат під час засідання порвав папірець із символом Z.

Британія наклала санкції на віцепрем'єра РФ і посадовців, які допомагають Пригожину вербувати в’язнів.

Країни ЄС витратили на скраплений газ з Росії у п'ять разів більше, ніж роком раніше - Bloomberg.

Болгарські готельєри пригрозили виселити українських біженців.

Швеція заявляє про прогрес із Туреччиною у питанні членства у НАТО.

ЮНЕСКО внесла французький багет в список світової спадщини.

Рівень інфляції у єврозоні знизився уперше за багато місяців.