"Якщо Україна вступить до ЄС, то не за цією угодою": як відреагували Нідерланди на розблокування асоціації

Субота, 17 грудня 2016, 09:14 — Олександр Снідалов, Нідерланди

"Європейська правда" продовжує відстежувати події навколо розблокування Угоди про асоціацію з Україною.

Рішення, ухвалене в Брюсселі, запустило цілий ланцюжок подій, і вже в пітницю ввечері уряд Нідерландів схвалив законопроект про ратифікацію Угоди. Раніше ми оприлюднили Аналіз ризиків та змісту брююсельскої домовленості для України. Та є й інше питання: чи готові до неї в Нідерландах? І чи підтримає парламент цієї країни компроміс, досягнутий в Брюсселі?

Попередня відповідь – в колонці Олександра Снідалов, який проаналізував, як друковані ЗМІ Нідерландів відреагували на домовленість щодо України.

* * * * *

Серед усіх тих розмов про голландський додаток до угоди з ЄС не прозвучала, здається, найважливіша думка: а якою була реакція голландських ЗМІ на текст додатку, запропонованого голландським прем'єром?

Адже усі ці місяці очікування, складні текстові конструкції, муки переговорів були заради того, щоб переконати голландського виборця у безпечності угоди з Україною. А звідки ж виборець візьме цю інформацію, як не від рідних ЗМІ.

Проаналізувавши першу реакцію голландських газет можна зробити декілька висновків.

По-перше тема ратифікації української угоди прикувала до себе загально національну увагу. Про неї написали усі провідні газети, і не просто написали.

П'ять з шести видань (крім Volkskrant) відвели цій темі титульну полосу.

По-друге можна стверджувати що перша реакція ЗМІ переважно відповідає очікуванням Рютте: більшість матеріалів цитують положення документу і описують як важко давалась прем'єру битва за прийняття додатку. Навіть євроскептичні AD та Telelgraaf побудували свої матеріали навколо цих аспектів.

Зокрема, матеріал AD практично не містить того популізму яким видання регулярно грішило раніше у темах, пов'язаних з Україною. Також в контексті української угоди часто згадувалась Росія, в основному як чинних нестабільності. Кремлю згадали все, і повітряні вторгнення, і ракети в Калінінграді, і хакерські атаки, і Сирію, і Крим, і Донбас.

Огляд AD.nl

"Угода про асоціацію не дає Україні права приєднатись до ЄС ні зараз ні пізніше, це чітко зазначено в додатку, який був прийнятий на вимогу Рютте".

"Це було не легко, це було не весело, але усі голландські пропозиції були прийняті".

Видання зазначає: усі 28 країн ЄС погодились що Угода про асоціацію не є кроком до членства в ЄС для України, і не дає права на використання додаткової фінансової або військової допомоги. (Коректно зазначається, що йдеться саме про відсутність таких добов’язань в УА – ред.) Українці також не матимуть додаткових прав на працевлаштування в ЄС а України муситиме докласти серйозних зусиль для боротьби з корупцією. Якщо ж Україна перестане виконувати свої зобов’язання Європа зможе зупинити дію угоди повністю або частково.

За даними Ad.nl, Рютте зіткнувся з серйозним спротивом, зокрема з боку Польщі та інших східноєвропейських країн.

Рютте також не виключає що колись Україна приєднається до ЄС "але якщо це і станеться то не на базі цієї угоди".

Видання наводить вислів про те, що "Голландське вето було б прекрасним подарунком Путіну" "Ми не можемо собі цього дозволити. Росія анексувала Крим і підтримує війну на сході України, регулярно вторгається в повітряний простір НАТО і розмістила ракети між Литвою і Польщею".

"У відповідь Європа має виступити єдиним фронтом.

Я не міг відмовитись від відповідальності. Не зараз, коли Росія працює на дестабілізацію", - наголосив Рютте.

Респектабельні видання

Представник сегменту "серйозної преси" de Volkskrant також детально вивчило положення угоди.

"Тепер, після місяців лобіювання, все зрозуміло. В додатку чорним по білому зазначено що угода про асоціацію з Україною це не прелюдія до членства в ЄС, військової допомоги чи додаткових грошових вливань. Київ також не отримує підстав для влаштування українців на роботу в ЄС."

Видання, покладаючись на власні джерела, має досить оптимістичні очікування про перспективам ратифікації в сенаті.

"Вагомий представник СDA підтверджує що переважна більшість сенатської групи підтримує угоду, десь 8-9 людей."

Впливова Het Financieele Dagblad зробила акцент на тому, як складнощі ратифікації проявляють слабкість і безпорадність ЄС:

"Можливий прорив по українському питанню не зменшує враження що Європа паралізована перед лицем загроз зі сходу, має складні стосунки зі Туреччиною і а також рішення британців зупинити членство в ЄС. В листопаді шоком стало обрання Трампа, наслідки якого відчувають навіть в ЄС. Незважаючи на рішучість продемонстровану під час саміту є помітне відчуття безсилості, зізнається дипломат високого рангу."

І тільки газета Trouw вивчила це питання найглибше. Видання не стало обмежуватись цитуванням положень додатку а детально проаналізувало кожне і дійшло тих висновків, які, напевно, голландський прем'єр не хотів би бачити в пресі:

"Лідери країн ЄС, що підписали угоду підтримали додаток запропонований Нідерландами, але він є більш косметикою, ніж текстом що має юридичну важливість. Цей додаток має політичну силу, але в суді його можна буде використати хіба що для того щоб витлумачити дію закону. 

Додаток містить мало сенсу. В ньому говориться що угода не робить Україну кандидатом на вступ до ЄС.

Це показує наскільки заплутані стали розмови навколо цієї теми", - зазначає видання.

Процедура, що визначає як європейська країна може подати заявку на членство в ЄС визначається угодами по функціонуванню ЄС (Лісабонські угоди). В них же зазначено що будь який член ЄС може блокувати початок переговорів про приєднання іншої країни. То ж ці положення вже існують і є юридично зобов’язуючими у контексті способу, яким Нідерланди могли б тримати Україну за межами ЄС. Таким же чином, для прикладу, Греція блокує приєднання Македонії. 

Домовленість лідерів ЄС включила також тезу про відсутність зобов’язань з боку ЄС по військовій допомозі Україні.

Така теза є дивною, оскільки ЄС, на відміну від НАТО, не має військових сил які могли б надати таку допомогу.

Також додаток містить тезу про те що угода передбачає боротьбу з корупцією і може бути зупинена якщо ця боротьба не ведеться. В цій частині додаток просто повторює вже існуючий параграф Угоди про асоціацію де йдеться про те що кожна з сторін може зупинити дію угоди якщо інша сторона не виконує своїх зобов’язань.

Один з найвідоміших противників угоди Тьєррі Боде зазначив що Рютте створив "фальшивий додаток до Угоди про асоціацію"

Популярна преса

Найбільше уваги темі приділила De Telegraaf, тиражна газета для широкого кола читачів. В її сьогоднішньому номері вийшло аж чотири статті на цю тему: Загальний опис ситуації, коментарі опонентів угоди, аспекти голосування в Сенаті, та матеріал присвячений зміні позиції голландського прем'єра впродовж усієї історії з асоціацією.

Але найважливішою тезою, яку не повторили інші видання, була така: 

"Голосування в Сенаті відбудеться, скоріше за все, після 15 березня, якщо так станеться то ті сенатори CDA, які підтримують угоду, зможуть проголосувати за неї без шкоди для результату партії на виборах у Нижню палату парламенту."

Отже, підсумовуючи:

Такий розвиток подій дає усі підстави сподіватись позитивний фінал в історії з Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.

 

Автор: Олександр Снідалов,

активіст української громади в Нідерландах

Початково опубліковано на Facebook, використане за згодою автора, редагування ЄвроПравди

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.