Україна як пріоритет: як Фредеріксен знову очолила уряд Данії та як зміниться її політика
Після нетипово тривалих коаліційних переговорів у Данії сформували новий уряд.
Його знову очолила Метте Фредеріксен, яка є однією із найпослідовніших союзниць України в Європі. Вона забезпечила собі третій прем’єрський термін, хоча ще недавно такий сценарій виглядав далеко не гарантованим.
Хоча посада прем’єра залишається за Фредеріксен, політичний курс її нового уряду зміниться. Насамперед через те, що коаліція змістилася лівіше. Якщо попередній уряд Фредеріксен включав правоцентристів, то теперішній склад у політичному спектрі вужчий.
І це буде уряд меншості.
Після тривалих політичних баталій уряд більшості Фредеріксен сформувати не вдалося. У підсумку до кабінету увійшли її Соціал-демократична партія, Соціалістична народна партія, Соціал-ліберальна партія та центристська партія "Помірковані".
Втім, для України це навряд чи матиме суттєві негативні наслідки.
Навпаки, коаліційна програма підтверджує намір Данії й надалі надавати тверду підтримку Києву. Ба більше, новий уряд прямо визнає успіхи України у сфері оборонних інновацій і заявляє про готовність вчитися на українському досвіді.
Новий кабінет у Копенгагені охрестили "урядом чотирилистої конюшини": і через чотири партії, що увійшли до її складу, і через виразний "зелений" акцент у програмі.
У парламенті коаліція спиратиметься на підтримку ще двох лівіших партій, а також депутатів від Гренландії. Така конфігурація означає, що прем’єрці доведеться вести політику балансування між різними політичними таборами, постійно шукати компроміси зі своїми лівішими союзниками.
А в окремих питаннях навіть заручатися ситуативною підтримкою правих сил.
Уряд з третьої спроби
Метте Фредеріксен отримала новий мандат на формування уряду 23 травня, через два місяці після виборів.
Це була вже третя спроба данських політиків скласти коаліційний пазл у роздробленому парламенті, до якого пройшли аж 12 партій. Коаліціада затягнулась, оскільки ні лівий, ні правий блоки не отримали парламентської більшості. А центральну роль у виборі ймовірного очільника уряду відігравали "Помірковані" та їхній лідер Ларс Льокке Расмуссен.
Під час першої спроби Фредеріксен марно намагалася створити разом із ними лівоцентристський уряд. Детально про це "Європейська правда" розповідала у статті "Друзі України шукають прем’єра".
Під час другої спроби шанс отримав лідер лібералів Троельс Лунд Поульсен, однак не реалізував його передусім через брак достатньої політичної єдності в правому таборі. Окремим чинником стала позиція Расмуссена, який виступив категорично проти уряду, що працював би за підтримки праворадикалів.
У підсумку, аби уникнути політичного глухого кута і залишитись у владному човні, "Помірковані" пристали на варіант лівоцентристського уряду, який сам Расмуссен назвав "другим найкращим рішенням". Звичайно, на його адресу відразу ж посипалися звинувачення у непослідовності, адже під час кампанії Расмуссен наполягав на коаліції у складі як лівоцентристів, так і правоцентристів.
Натомість Фредеріксен, яка обіцяла данцям лівіший за попередній кабінет, політично виграла.
У нової коаліції 82 мандати у 179-місному Фолькетингу – тоді як для класичної більшості необхідно щонайменше 90.
Щоб забезпечити стабільність, коаліційним партіям довелося піти на тактичний союз із "Єдиним списком" – найбільш лівою політичною силою у парламенті. Вона не ввійшла до уряду, але пообіцяла підтримку в обмін на пакет соціальних та екологічних заходів, які вже відображені в коаліційній програмі.
Разом з тим прем’єрка вже оголосила, що у питаннях, які стосуються оборони та безпеки, вона очікує парламентської співпраці з правими партіями.
Фокус на підтримці України
Чого чекати від нового уряду Данії, передусім – Україні?
Тут можна впевнено стверджувати, що проукраїнська політика Копенгагена не зміниться.
"У непевний і серйозний для Європи час уряд наполягатиме на тому, щоб не відвертатися від світу. Ми продовжимо нашу підтримку Україні. Підсилюємо нашу оборону", – заявила Фредеріксен після новин про формування уряду.
Збереження посади міністра закордонних справ за Ларсом Льокке Расмуссеном сигналізує продовження нинішнього зовнішньополітичного курсу Копенгагена.
Натомість на посаду міністра оборони призначено Єппе Брууса, який до цього обіймав посаду міністра з питань зеленої трансформації. У нього немає чіткого оборонного бекграунду, проте Бруус приходить у міністерство в момент, коли Данія продовжує нарощувати оборонні витрати і модернізувати власні збройні сили, тож можна сподіватись на його послідовну роботу в цьому ключі.
Ще важливішим є те, що у коаліційній програмі новий уряд підтвердив намір і надалі підтримувати Україну.
У схваленому чотирма партіями документі Україна згадується насамперед у розділі про безпеку, оборону та майбутнє європейців, де прямо сказано, що
"оборона Європи починається в Україні".
Загарбницька війна Росії та російські гібридні атаки названо одними із головних чинників погіршення безпекової ситуації в Європі. Тому коаліція заявляє, що буде непохитною у військовій, цивільній та гуманітарній підтримці України та разом із союзниками працюватиме над тим, щоб Україна перебувала в максимально сильній позиції зараз і в майбутньому.
Окремо наголошено, що Україна продемонструвала ефективну модель швидких військових інновацій, зокрема у сфері дронів і високотехнологічних озброєнь. Тому "оборонна галузь має налагодити аналогічну систематичну та амбітну співпрацю з науковими, інноваційними та виробничими колами в Данії".
На додачу уряд обіцяє працювати над тим, щоб українські компанії могли швидко та безпечно відкривати діяльність у Данії. Однієї з цілей названо прискорення співпраці в ЄС в оборонній сфері з метою оборонної готовності до 2030 року за тісного залучення України.
Щодо підтримки української євроінтеграції теж є позитивні сигнали.
У частині програми, що стосується розширення ЄС, вказано, що Данія має допомагати у проведенні реформ та зміцненні демократичних інститутів, аби країни-кандидати могли відповідати критеріям вступу. При цьому Україна – єдина держава-кандидат, яка згадана у програмі безпосередньо.
Гренландський сигнал Трампу
Втім, питання безпеки для нового уряду не зводиться лише до Росії та підтримки України.
Коаліційна програма була написана вже після того, як президент США Дональд Трамп повернув тему Гренландії до міжнародного порядку денного. Зрештою, і самі вибори Фредеріксен оголосила, коли гренландська криза вже активно впливала на політичне життя Данії.
Тож не дивно, що документ містить чіткий сигнал і Вашингтону, хоча й напряму не згадує про нього.
"Уряд твердо стоятиме на засадах суверенітету, територіальної цілісності та права на самовизначення королівства. Майбутнє королівства – це справа наших трьох країн і нікого більше", – йдеться в урядовій програмі стосовно майбутнього Данії, Гренландії і Фарерських островів.
Таким чином Копенгаген фактично підтверджує свою попередню позицію щодо будь-яких зовнішніх зазіхань на автономні території. Новий кабінет обіцяє повністю залучати уряд Гренландії до ухвалення зовнішньополітичних рішень, які стосуються острова.
Водночас, хоча США залишаються головним союзником Данії у НАТО, новий уряд визнає:
Сполучені Штати сіють невизначеність щодо співпраці в Альянсі.
Саме тому уряд робить ставку на сильнішу Європу, здатну самостійно відповідати за власну безпеку – водночас збільшуючи військові витрати до 5% ВВП до 2030 року відповідно до цілей НАТО.
Ще одним напрямком, де новий уряд демонструє радше спадковість, ніж зміни, є міграційна політика. Попри лівоцентристське спрямування коаліції, Данія не відмовляється від свого жорсткого курсу щодо міграції.
Уряд заявляє про намір обмежувати нелегальну міграцію та наполягати на тому, що право на притулок не повинно перетворюватися на альтернативний шлях імміграції. Зокрема, задекларовано наміри й далі працювати над видворенням злочинців-іноземців та створенням міграційних центрів у третіх країнах.
Водночас компромісом із лівішими партнерами стало чітке зобов'язання дотримуватися міжнародного права та конвенцій.
Добробут для людей і тварин
У цілому нова урядова програма Данії є значно лівішою та "зеленішою", ніж у попереднього уряду.
Чітким маркером цього є скасування міністерства з питань продовольства і сільського господарства. Натомість за більшість справ, якими опікувався агроміністр, буде відповідати міністр з питань природи та захисту тварин.
Уряд планує обмеження використання пестицидів у зонах формування підземних вод, посилення вимог до агросектора, реформу тваринництва та розширення природоохоронних територій. Показово, що під час представлення нового кабінету Фредеріксен наголосила: його політика буде спрямована на задоволення потреб "людей, які живуть у Данії, майбутніх поколінь, а також тварин".
Важливо згадати, що Данія є одним із найбільших експортерів свинини у світі, і це відчутно впливає на стан довкілля – а суперечки довкола свинарства домінували у виборчій кампанії. Тепер уряд створить спеціальну комісію, яка має підготувати комплексну реформу сектора.
Крім того, урядова програма містить масштабні витрати на освіту, дитячу політику та підтримку вразливих груп, зокрема через окремий пакет "Данія для дітей". У ній передбачено додаткове фінансування шкільної системи та посилення підготовки вчителів.
Лідери крайньої лівої партії "Єдиний список", що пообіцяли підтримку кабінету, домоглися включення в урядову програму і пункту про поступове запровадження безкоштовної стоматології – спершу для окремих категорій, а згодом з розширенням програми на всіх жителів Данії.
Крім того, вочевидь, данці знову будуть святкувати День великої молитви.
Це популярне державне свято, яке попередній уряд Фредеріксен скасував заради збільшення витрат на оборону. Позбавлення данців цього вихідного дня викликало протести, а його повернення у календар стало великою перемогою, зокрема, для Соціалістичної народної партії.
Паралельно уряд підтримуватиме населення в умовах подорожчання життя: передбачено зниження ПДВ на продукти харчування (у тому числі з його повним скасуванням для фруктів та овочів), підвищення виплат для найбідніших пенсіонерів, а також безкоштовний громадський транспорт для молоді.
Збільшення соціальних витрат супроводжуватиметься зменшенням податків.
Хай як це нелогічно, і критики резонно вказують – поєднати зростання витрат на фінансування широких соціальних обіцянок із податковими послабленнями буде непросто. До того ж уряд під тиском поміркованих партнерів відмовився від запровадження податку на багатство, який міг би стати прямим джерелом фінансування соціальних ініціатив.
Сама Фредеріксен не заперечує, що коаліційна програма наразі не містить усіх відповідей на питання щодо фінансування.
На презентації урядових планів вона визнала, що для частини запланованих заходів джерела коштів визначено, а ось решту фінансування планують знайти згодом.
Тут ставку роблять на структурні реформи. Зокрема, уряд поставив за мету до 2035 року суттєво збільшити обсяг економіки та підвищити зайнятість. Саме додаткове економічне зростання має стати одним із ключових джерел покриття значних соціальних видатків.
Автор: Христина Бондарєва,
журналістка "Європейської правди"