Ракети, дрони та реформи. Як ЄС розподіляє допомогу для ЗСУ і що затримує виплати
30 липня в ЄС готуються оприлюднити важливу новину про європейське фінансування оборонних потреб України, кажуть джерела "ЄвроПравди".
А ще того ж таки 30 липня Рада ЄС за письмовою процедурою має затвердити зміни до так званого "Плану України" в рамках механізму Ukraine Facility. Це рішення завершить формування законодавчої бази для отримання до держбюджету України європейської допомоги у 2026 році – тобто цьогорічної половини великого пакета підтримки з боку ЄС на суму 90 млрд євро ("ЄП" детально розповідала про цю допомогу, зокрема у статті "Умови жорсткі, але не останні").
Тепер ніщо не стоїть на заваді офіційному Києву для отримання коштів.
Ніщо, крім власних дій або бездіяльності: як-от повільні реформи та недостатньо гнучка військова бюрократія.
Наразі у рамках 90-мільярдного "кредиту" (а фактично безповоротної допомоги) Україна отримала лише 8,1 млрд євро. З них 4,9 млрд євро – на забезпечення Збройних сил України та 3,2 млрд – на підтримку українського бюджету.
Відповідно, згідно з планами ЄС, до кінця 2026 року Київ може отримати колосальну суму майже у 40 млрд євро, тобто уп’ятеро більше, ніж досі: 23,4 млрд євро на першочергові потреби ЗСУ та 13,5 млрд євро на підтримку бюджету. А до кінця року, зауважимо, залишилося пʼять місяців. Тобто про рівномірність фінансування вже не йдеться.
Гроші є. Але на українські банківські рахунки вони надійдуть лише за певних умов.
Бюджетна підтримка надається виключно в обмін на реформи, які український уряд та парламент здійснюють повільніше, ніж планувалося.
Військова підтримка до реформ не прив’язана, проте вона надається в обмін на належно оформлені реальні контракти з постачальниками. Але і це виявилося проблемою для української бюрократичної системи.
Ця стаття ґрунтується на спілкуванні кореспондентки "Європейської правди" з численними європейськими посадовцями та дипломатами. У ній ми пояснюємо, чому пробуксовують виплати по 90-мільярдному кредиту, причому не з вини європейської сторони. А також – що треба робити, щоби подібні затримки не виникали надалі.
Гроші є, а де контракти?
За затвердженим ще навесні фінансовим планом ЄС, Україна мала (і ще може) отримати у 2026 році 28,3 млрд євро на закриття першочергових потреб Сил оборони.
Для цього навіть не потрібні реформи. Лише вчасно передані партнерам в ЄС графіки продукції (тобто деталізовані переліки необхідного військового обладнання, зброї та боєприпасів, на які планується витратити кошти), а також юридично правильно укладені контракти, які підтверджують конкретні витрати.
Як виявилося, з останнім у нас проблеми.
"Європейська правда" ще в червні першою звернула увагу на те, що затримка виплати Україні 6 млрд євро з першого військового траншу була повʼязана з тим, що Київ з великим запізненням подав на розгляд Єврокомісії контракти на закупівлю дронів українського виробництва, що підтверджували б витрати, причому обсяг документації був завеликим для прискореного затвердження.
Експерти ЄС банально не встигли перевірити надані 250 контрактів, щоб перерахувати Україні кошти на початку червня, щойно всі формальні перешкоди й блокування лишилися позаду (нагадаємо, вето було з боку Угорщини Віктора Орбана).
Більш того, у приватних розмовах з кореспонденткою "ЄвроПравди" європейські посадовці та дипломати розповідали, що деякі з контрактів на дрони, надіслані ЄС з України, не були належним чином оформлені. "250 контрактів – це тисячі сторінок тексту, та деякі з них ще не укладені і представлені у вигляді проєктів. Потрібен час, щоб їх опрацювати, якщо підходити до цього серйозно", – повідомив тоді один зі співрозмовників "Європейської правди".
У результаті 30 червня, тобто в останній день перед політично проголошеним дедлайном (адже ЄС обіцяв Україні здійснити перші виплати до кінця другого кварталу 2026 року), ЄС зміг перерахувати Україні на дрони 3,9 млрд євро.
Але це була не повна сума, адже перший графік продукції, який Україна надіслала ЄС, мав за мету закупівлю дронів українського виробництва на загальну суму в 6 млрд євро.
Робота з документами, які надала Україна (і, напевно, з доповненнями до контрактів, які початково не відповідали вимогам), тривала і після цього. Як наслідок, 15 липня ЄС зміг перерахувати Україні ще 1 млрд, тобто станом на початок цього тижня задовольнив 4,9 млрд із 6 млрд євро у початковому запиті.
Але 1,1 млрд євро на дрони і досі "висять". Гроші є, та документів з Києва бракує.
Тобто – немає належно оформленої контрактної документації, яка б дозволила отримати ці кошти.
Додамо, що перший транш включав як нинішні замовлення Сил оборони України, так і вже виконані з початку 2026 року контракти на виробництво українських ударних безпілотників.
У черзі – ракети, літаки для ЗСУ та ще більше дронів
Як відомо, безпілотники, у тому числі дрони для мідл– та дипстрайків, перетворилися на один з ключових засобів ведення війни. Тому для них передбачено найбільше фінансування.
Тож другий графік оборонної продукції для України – ще 6 млрд євро – також спрямовано на дрони українського виробництва.
Станом на початок цього тижня ЄС ще не мав масиву проаналізованих контрактів, які би підтверджували ці закупівлі – саме звідси походила затримка з виплатою наступних траншів. Тобто, знову-таки буквально, гроші є, але через бюрократичні проблеми їх неможливо освоїти.
Один з елементів затримки все ж був на боці ЄС.
Проблемою стало те, що українські виробники, здешевлюючи продукцію, збирають дрони з використанням китайських компонентів, і якщо виявляється, що китайські складові становлять більше 35% від загальної вартості – то це суперечить правилам надання коштів від ЄС, які передбачають суто європейське чи українське виробництво.
Але й ця перепона вже знята: для цього ЄС досить оперативно затвердив виняток з правила використання коштів, який дозволив закуповувати в Китаї компоненти, необхідні для української "оборонки". Звісно, з українського боку ці закупівлі мають бути підтверджені юридично чистими документами.
Отже, фактично 7,1 млрд євро з 12, виділених Євросоюзом на українські дрони, наразі перебувають у підвішеному стані. Вони або чекають на контракти з України, або ці контракти проходять перевірку.
Утім, у 2026 році на закупівлю зброї було виділено суттєво більше – 28,3 млрд євро. Отже, без урахування двох "дронових" графіків продукції, лишається ще 16,3 млрд євро.
"Європейській правді" з власних джерел в ЄС стало відомо, як розподілять ще 4 млрд євро з цієї суми
Третій графік продукції на 1,5 млрд євро, вже переданий Україною в ЄС, передбачає закупівлю ракет середньої та великої дальності. Йдеться про ракети, які використовуються для дипстрайків, зокрема націлених на підприємства російського ВПК.
Їх вироблятиме спільне підприємство, де братимуть участь Україна та одна з держав ЄС (наразі не розголошується, яка).
Четвертий графік продукції вартістю 2,5 млрд євро піде на шведські винищувачі.
Йдеться про літаки Gripen, замовлення на які буде розміщене у Швеції. Як відомо, виготовлення сучасних військових літаків – це тривалий технологічний процес, тому саме постачання відбудеться згодом, за фактом виготовлення. Але вже зараз, у 2026 році, Швеція обіцяє безоплатно передати Україні винищувачі Gripen старого зразка, які стоять на озброєнні шведських збройних сил.
Наразі нерозподіленими і без конкретних замовлень з України лишаються 12,3 млрд євро на 2026 рік.
Значну частину цієї суми можуть витратити на ППО.
Як стало відомо "ЄвроПравді", пʼятий графік продукції, який ще готує українська сторона, має стосуватися систем протиповітряної оборони і ракет до них, зокрема й американських систем Patriot.
Подальші закупівлі ще не до кінця визначені, однак "ЄП" відомо, що вже обговорюється вміст наступних графіків продукції, з номерами від 6 по 13, які охоплять також частину 2027 року.
До речі, минулого тижня Рада ЄС погодила участь британської "оборонки" в освоєнні українського фінансування, але також наразі ще не узгоджено, що саме британці продаватимуть Києву за кошти Євросоюзу.
Гроші на стабільність бюджету
Це все було про європейське фінансування закупівель та постачання озброєння під контролем ЄС.
Натомість на пряму підтримку українського бюджету у 2026 році передбачено 16,7 млрд євро. Ця сума має ділитися навпіл (по 8,35 млрд) між двома механізмами безповоротної підтримки: макрофінансова допомога та Ukraine Facility.
Обидва працюють за принципом "гроші в обмін на реформи".
Умови надання макрофіну – менш жорсткі. Спрощено кажучи, макрофінансова допомога прив’язана до фіскальних/фінансових реформ та співзвучна з вимогами МВФ. Натомість Ukraine Facility має стимулювати Україну до проведення реформ, що допомагають втілити її прагнення приєднатися до Європейського Союзу.
У цьому списку – і антикорупція, і суди, і секторальні європейські реформи.
Деталі Ukraine Facility, у тому числі список реформ, які ЄС стимулюватиме виплатами допомоги, значно довше узгоджувалися з українською стороною. Тим часом макрофінансову допомогу значно швидше підготували до виплат.
Транш макрофіну став взагалі першими грошима, які Україна отримала з 90-мільярдного пакета від ЄС: 3,2 млрд євро надійшли в український бюджет ще 25 червня.
За даними джерел "Європейської правди" в Брюсселі, другий транш макрофінансової підтримки на суму 3,7 млрд євро готують перерахувати Україні у вересні (варто нагадати, що в установчому меморандумі макрофінансової допомоги записано, що "виплата другого та третього траншів, як правило, здійснюється не раніше ніж через три місяці після виплати попереднього траншу"). На залишок, а це 1,45 млрд, Україна може розраховувати у грудні 2026 року.
Але ці гроші будуть лише у разі виконання реформ.
Що треба зробити українській владі, щоб отримати 3,7 млрд макрофіну вже у вересні? Вимоги ЄС складаються з трьох компонентів.
Перший – це мобілізація внутрішніх доходів. Серед умов – ухвалення закону про оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи (так званий "закон про OLX"), та закону щодо оподаткування міжнародних (передусім китайських) посилок, за винятком товарів, призначених для цілей безпеки та оборони. Елементів у цьому блоці значно більше, але ці два найбільш політично чутливі.
Другий блок – про "сталість та ефективність державних витрат". У ньому, зокрема, пакет законодавства щодо інвестицій та управління державними інвестиціями, інтеграція електронних систем та баз даних включно із системою Prozorro тощо.
Третій блок стосується системи управління державними фінансами. Тут у вимогах не закони, а підзаконні акти.
Деякі з цих маркерів вже виконані, деякі – ні. Лишається додати, що Україна може отримати транші частково у разі проведення частини реформ.
Чи "нареформує" Україна ще на 15 млрд євро?
І, нарешті, про головні європейські реформи.
План Ukraine Facility Рада ЄС фінально затвердить лише 30 липня, коли цей текст вже буде опублікований. І хоча з великого 90-мільярдного пакета на 2026 рік за цією програмою передбачено 8,35 млрд євро, насправді на кону – значно більше. Адже Євросоюз ще завершує виплати за попереднім довгостроковим "Планом України".
За підрахунками джерел "Європейської правди", до кінця 2026 року в рамках механізму Ukraine Facility бюджет може отримати до 15 млрд євро підтримки – але за умови виконання реформ.
Так, для отримання 8-го траншу Ukraine Facility на суму 2,86 млрд євро Україна має виконати сім індикаторів,
Один з них – політично непростий для української влади, але украй важливий для оцінки Євросоюзом того, чи є щирим прагнення України до реформ. Він звучить так: "Набрання чинності законодавством, що забезпечує прозорий і заснований на професійних якостях відбір прокурорів керівного рівня". Йдеться, зокрема, про скасування залишків скандального "закону 22 липня".
Тоді, нагадаємо, у липні 2025 року Рада ухвалила, а президент підписав закон, що підривав незалежність НАБУ і САП, а також посилював роль особисто генпрокурора у контролі за прокурорською системою. Першу частину Рада під тиском суспільства і партнерів скасувала, а другу – ні.
9-й транш – суттєво дорожчий, він "важить" 7,5 млрд євро і передбачає 18 реформ. У ньому немає вимог щодо нових "антикорупційних" законів, але є два індикатори, які ЄС зараховує до цієї категорії. Це – введення в роботу ІТ-системи для виконання судових рішень, а також формування наглядових рад державних підприємств, більшість членів яких є незалежними.
Десятий транш – 2,9 млрд євро – буде залежати ще від 11 реформ. Тут серед вимог – ухвалення парламентом нової Антикорупційної стратегії на 2026-2030 роки; ухвалення законодавства, що підвищує спроможність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів; корпоратизація ключових державних підприємств; підвищення грошового забезпечення для Бюро економічної безпеки України.
Одинадцятий транш – 2,1 млрд євро – вимагає від України ще 23 реформи.
Серед них – продовження до 2030 року залучення незалежних експертів, номінованих міжнародними партнерами, до відбору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; ухвалення нової Державної антикорупційної програми на 2026–2030 роки (це урядове рішення) тощо.
За даними "Європейської правди", перша виплата у рамках Ukraine Facility після оновлення може бути здійснена найближчим часом – можливо, вже у серпні чи вересні 2026 року.
Сума залежить від обсягу виконаних реформ, а дата – від того, коли Україна надішле відповідну заявку до Єврокомісії.
Авторка: Тетяна Висоцька,
кореспондентка "Європейської правди" в Брюсселі