"Альтернатива" за крок до влади: як ультраправі можуть розхитати Німеччину та нашкодити Україні

П'ятниця, 28 серпня 2026, 11:59 - Христина Бондарєва, Європейська правда

Наприкінці липня британське видання The Telegraph опублікувало матеріал про секретні плани уряду Фрідріха Мерца на випадок, якщо окремі німецькі землі спробують перешкоджати виконанню оборонних планів НАТО у разі загрози російської агресії. 

Йдеться передусім про Саксонію-Ангальт і Мекленбург-Передню Померанію, де на вересневих земельних виборах прогнозують високий результат ультраправої "Альтернативи для Німеччини" ("АдН"). 

Якщо "АдН" здобуде абсолютну більшість і сформує уряд хоча б в одній із цих земель, вона отримає контроль над внутрішньою безпекою та низкою адміністративних процедур. Це, зокрема, може дозволити створювати бюрократичні перешкоди для переміщення військ і техніки НАТО та сповільнювати їхнє перекидання до східного флангу Альянсу. 

Потенційне одноосібне правління "АдН" матиме наслідки, значно ширші за питання військової логістики.

Формування першого в історії сучасної Німеччини земельного уряду на чолі з "АдН" може посилити політичну нестабільність у країні та спровокувати серйозне протистояння між земельною і федеральною владою. А в довшій перспективі це може послабити роль Німеччини як одного з ключових лідерів Європи, зокрема у питанні підтримки України. 

На порозі влади

Перший шанс самостійно сформувати уряд "Альтернатива для Німеччини" отримає 6 вересня, на виборах до ландтагу в Саксонії-Ангальт (вибори у Мекленбурзі-Передній Померанії пройдуть пізніше, за два тижні).

За останніми опитуваннями, за "АдН" у Саксонії-Ангальт готові проголосувати близько 42% виборців. На минулих виборах 2021 року партія отримала 20,8% голосів – тобто її підтримка за останні п'ять років зросла вдвічі.

Найближчий конкурент "АдН" – Християнсько-демократичний союз (ХДС) канцлера Фрідріха Мерца. Саме представник ХДС наразі очолює уряд землі, а християнських демократів підтримують близько 22% виборців. 

До ландтагу також проходять "Ліві" (близько 12% підтримки) та Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН, понад 7%), тоді як "Зелені" та Альянс Сари Вагенкнехт балансують на межі п'ятивідсоткового бар'єра. 

Водночас 42% не гарантують "АдН" абсолютної більшості у ландтагу.

Та, відповідно, можливості сформувати уряд. 

Щоправда, фінальна кількість отриманих "АдН" мандатів може зрости, якщо до ландтагу не пройдуть згадані вище "Зелені", Альянс Сари Вагенкнехт та дрібніші партії – тоді ультраправим, у підсумку, перейде значна частина їхніх голосів. 

Якщо партія стане найбільшою фракцією, але їй забракне кількох депутатів, щоб самостійно утворити уряд, головним питанням стане формування коаліції без ультраправих.

І у центрі цих переговорів опиниться ХДС, яка дотримується так званого "брандмауера" – принципу невходження до коаліцій та будь-яких інших форм політичної співпраці з "АдН". Крім того, християнські демократи дотепер відмовлялися від будь-яких формальних коаліцій з "Лівими". 

Тож варіантів залишається небагато, і найімовірнішим, хоча й не безпроблемним, буде уряд меншості із соціал-демократами з ситуативною підтримкою інших партій.

Сама "АдН" розраховує на інший сценарій. 

Партійна лідерка Аліс Вайдель вірить, що партія отримає на виборах достатньо для самостійного формування уряду. Якщо це станеться, то буде історичним прецедентом для Німеччини. 

З часу заснування у 2013 році "Альтернатива для Німеччини" не очолювала уряд жодної з 16 земель та не входила до владних коаліцій на федеральному рівні через той самий "брандмауер".

Якщо "АдН" матиме абсолютну більшість мандатів, інші сили не зможуть заблокувати її прихід до влади. Ультраправі отримають повний контроль над виконавчою владою землі, а кандидат партії Ульріх Зігмунд, якого видання Spiegel назвало "найнебезпечнішою людиною країни", стане прем'єр-міністром.

Захист від російських шпигунів

Прихід до влади "АдН" на чолі з Зігмундом може запустити серйозне протистояння між новим урядом Саксонії-Ангальт та федеральною владою та іншими німецькими землями. І стосуватиметься воно передусім чутливих даних.

У Берліні та кількох столицях земель вже зараз неформально обговорюють, як "закрити очі та вуха" ультраправим.

У Німеччині уряди 16 земель регулярно координують свою роботу через спеціальні конференції міністрів. Однією з найважливіших є конференція міністрів внутрішніх справ, де обговорюють, зокрема, питання безпеки та обмін розвідувальною інформацією.

Нині німецькі посадовці в кулуарах розглядають можливість обмежити доступ майбутнього уряду Саксонії-Ангальт до інформації у сфері внутрішньої безпеки та розвідки. А міністр оборони Борис Пісторіус відкрито виступив за виключення земельних міністрів від "АдН" із процесу обміну секретними даними. 

Один із варіантів, який обговорюють німецькі посадовці, – проводити додаткові неформальні зустрічі з найбільш чутливих питань, на які представника Саксонії-Ангальт просто не запрошуватимуть. Формально робота спільних органів при цьому не припинятиметься, але найкритичніша інформація обговорюватиметься в іншому форматі.

Причина таких побоювань – зовнішньополітичні орієнтири ультраправих та побоювання, що "АдН" зливає закриті дані в Москву.

Водночас повністю виключити Саксонію-Ангальт з обміну даними спецслужб буде неможливо.

Зокрема, через необхідність забезпечувати громадську безпеку та запобігати терактам. 

Тому також розглядають варіант сегментування інформації, за якого дані про правий екстремізм та шпигунство можуть бути відокремлені від систем, до яких матиме доступ уряд "АдН". 

Ще одним потенційним важелем тиску на уряд "АдН" може стати система фінансового вирівнювання між землями, від якої Саксонія-Ангальт суттєво залежить. У 2025 році вона отримала через неї близько 2,8 млрд євро, майже п’яту частину земельного бюджету. Фінансовий батіг може стати таким собі елементом шантажу з боку Берліна, який спонукатиме уряд "АдН" до "слухняної поведінки", і стане покаранням за будь-яке потенційне шпигування для РФ.

А найжорсткішим інструментом впливу вважається федеральний примус (Bundeszwang). Це механізм, за яким уряд Німеччини за згоди Бундесрату може просто змусити земельну владу виконувати федеральні закони, якщо вона цього не робить. Це стосується не лише обов’язку зберігати критичні для безпеки дані, а й ширшого кола питань: міграції, прав біженців тощо.

Такий механізм, який називають "ядерним варіантом", ще жодного разу не застосовували. 

Якщо "АдН" справді прийде до влади, Берлін майже напевно буде змушений вживати суттєвих запобіжних заходів у сфері безпеки закритих даних. Бо якщо союзники Німеччини запідозрять, що через уряд "АдН" критично важлива інформація може потрапити до Росії, вони просто припинять передавати Берліну такі дані. 

Подібний прецедент уже був в Австрії за правління Партії свободи: після того як у 2018 році поліція, підконтрольна ультраправому міністру, провела обшуки у штаб-квартирі австрійської розвідувальної служби та отримала доступ до секретної інформації, співпраця з іноземними партнерами у сфері обміну розвідданими була обмежена. 

Слабка ланка НАТО

Безпекові виклики для Берліна не обмежуватимуться обміном розвідувальною інформацією. У разі приходу "АдН" до влади постане питання, наскільки федеральний уряд та його союзники зможуть покладатися на земельну владу в критичний момент. 

Німеччина є центральною ланкою військової логістики НАТО в Європі. Через її територію проходять ключові маршрути, якими у разі загрози російської агресії мають рухатися війська і техніка союзників. Через це країну неформально називають "кільцевою розв’язкою НАТО". 

Військова логістика критично важлива не тільки для країн НАТО.

Україна також отримує військову допомогу через німецькі логістичні коридори.

Проросійський уряд "АдН", вважають у Берліні, не обов'язково мав би відкрито блокувати рух військової техніки та персоналу. А ось затягувати видачу дозволів на перевезення важкої техніки, не надавати військовим пріоритету на місцевих дорогах чи повільно виділяти поліцейські ресурси він цілком здатний.

Для НАТО це критично: для переміщення танків, гаубиць та іншої техніки через Європу потрібні численні митні, дипломатичні та адміністративні дозволи. І лише після їх отримання Альянс може розпочати перекидання сил на східний фланг. За оцінкою західного оборонного джерела, яку наводить видання The Telegraph, цей процес займає п'ять-шість тижнів. Саме такі бюрократичні "вузькі місця" і могла б використати Росія у своїй гібридній війні, паралельно з диверсіями та кібератаками.

Тому уряд Фрідріха Мерца вже зараз опрацьовує сценарії на випадок, якщо окрема земля спробує перешкодити федеральній оборонній політиці. 

Йдеться, зокрема, про механізми, які б дозволили обмежити повноваження урядів "бунтівних" земель у разі кризи і захистити критичну інфраструктуру і ключових посадовців у сусідніх землях.

Канцлер у зоні турбулентності 

Великий успіх "АдН" у Саксонії-Ангальт матиме серйозні політичні наслідки для канцлера Фрідріха Мерца, який вже перебуває під політичним тиском та чия популярність регулярно встановлює нові антирекорди.

В останні тижні німецькі та міжнародні медіа пишуть про дискусії щодо можливого наступника Мерца. Додали напруження і не зовсім вдалі кадрові перестановки в уряді. 

Результат виборів у Саксонії-Ангальт може посилити такі внутрішньопартійні обговорення, адже всередині ХДС неминуче постане питання: чи здатний партійний лідер зупинити "АдН" перед федеральними виборами 2029 року, якщо за його лідерства партія втрачає позиції навіть там, де вони завжди були міцними.

Інший момент – аргумент Мерца на захист "брандмауера" може суттєво похитнутися, а прихильники союзу з ультраправими почнуть запитувати: мовляв, ви стільки років ізолювали "АдН", а вона все одно прийшла до влади, то можливо, варто не конфронтувати, а співпрацювати?

Звичайно, у ХДС навряд чи одразу почнуть вимагати коаліції з ультраправими.

Але голоси за перегляд "брандмауера" майже напевно стануть гучнішими.

Власне, такі сигнали вже є. Напередодні виборів один із місцевих політиків ХДС у Саксонії-Ангальт, Бернд Пранге, пожертвував "АдН" 10 тисяч євро і закликав ХДС переглянути відмежування від партії. Також показовою стала позиція Міхаеля Кречмера, прем'єр-міністра східної землі Саксонія, який вважає "брандмауер" старомодним.

Крім того, сильний результат ультраправих може підштовхнути частину ХДС до вимог змінити не лише ставлення до "АдН", а й сам політичний курс християнських демократів. Радикальніше крило консерваторів може наполягати на жорсткішій позиції щодо міграції, безпеки та енергетики, щоб повернути виборців, яких перетягує "АдН". 

Наслідки для України

Взаємодія Берліна з політично специфічною землею, зростання підтримки "АдН" та дискусії про майбутнє самого канцлера можуть послабити політичні позиції Німеччини в Європі.

Уряд, зайнятий внутрішніми проблемами, матиме менше можливостей і політичного ресурсу для того, щоб виконувати роль одного з головних двигунів європейської політики.

Це стосується і підтримки України. "АдН" виступає проти нинішнього курсу Берліна щодо Росії та України, а її успіх посилюватиме тиск на Мерца. 

Лідер "АдН" у Саксонії-Ангальт Ульріх Зігмунд називає витрати на підтримку України грошима, яких бракує Німеччині, та заявляє, що саме санкції та торговельні обмеження проти Росії нібито спричиняють зростання цін.

Це, звичайно, не означає автоматичного скорочення допомоги Україні, адже зовнішня політика залишається компетенцією федерального уряду. Але це може зробити уряд обережнішим у рішеннях, які потребують значних ресурсів чи політично складних кроків. 

А для Києва важливо, щоб Німеччина залишалася не лише одним із найбільших донорів, а й політичним лідером Європи у підтримці України.

Авторка: Христина Бондарєва, 

журналістка "Європейської правди"