Тема запрошення України до виконання Плану дій щодо членства залишається вкрай токсичною в діалозі Києва та НАТО. Як вийти з цього замкненого кола?

Чи можливе запровадження санкцій проти російського проєкту за нових обставин? Чиї дії будуть вирішальними?

Зростання інтересу до подій, що відбуваються всередині нашої країни, могло би посприяти посиленню "м’якої сили" України у низці пострадянських країн.

Яким є стан справ у співпраці між Німеччиною та Україною після першого року президентства Володимира Зеленського? Як Києву та Берліну стати ближчими один до одного?

Міжнародні приклади використання інструменту референдумів – вкрай неоднозначні. Референдум може стати символічним етапом врегулювання, а може й поглибити існуючі проблеми.

Лише 9,4% українців готові віддати свій голос за політика, який припинить євроінтеграцію. Натомість з'явився новий ризик: єврооптиміст і євроскептик по-українськи – це часом одна і та ж людина.

Вперше депутати зрозуміли, що можуть втратити голоси і дискредитувати себе перед виборцями, якщо не підтримають голосування за НАТО та ЄС. Раніше було все навпаки.

Чи зможуть дружні до очільника Кремля країни заблокувати чергове продовження антиросійських санкцій? Обережний прогноз: у грудні 2018 року санкції, ймовірно, будуть знову продовжені на півроку.

Харків – одне з найбільш євроскептичних міст України, вступ до Європейського Союзу тут підтримують тільки 32% населення. Мало хто пов’язує успіхи міста з європейською інтеграцією, навіть у ситуаціях, коли йдеться про проекти, фінансово підтримані ЄС. А найбільшу вигоду від європейської інтеграції у місті відчули освітяни.

Британія має імідж країни, яка виступає за найжорсткішу позицію та санкції проти РФ... Кроки британського керівництва чітко вписуються у формулу "Британія виходить із ЄС, але не залишає Європу". Її можна навіть перефразувати: "Британія виходить із ЄС, але не забуває про Україну"...