Глава МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що на сьогоднішніх переговорах у Німеччині на порядку денному будуть питання деокупації Криму, співпраця з НАТО та ситуація на Донбасі.

Як повідомляє "Європейська правда", про це він написав на своїй сторінці у Facebook.

"На порядку денному у моїй папці до цього нашого політичного візиту: деокупація ОРДЛО і Криму; підтримка Німеччиною реформ в Україні, зокрема медичної реформи; надання Україні статусу учасника Програми розширених можливостей НАТО; європейська інтеграція України під час головування Німеччини у Раді ЄС в другій половині 2020 р.; історичні питання: перспектива визнання Бундестагом Голодомору як геноциду українського народу та зведення пам’ятника українцям, загиблим у Другій світовій війні; торгівля та інвестиції між країнами", - написав Кулеба.

Зазначимо, що напередодні в МЗС оприлюднювали інформацію щодо візиту, але в ній не вказувалися питання НАТО та історичні питання.

Кулеба також зазначив, що українська делегація є першою іноземною делегацією, яку приймають в Німеччині після початку коронавірусного карантину.

"Тут всі дисципліновано дотримуються соціальної дистанції, але це не завадить нам сьогодні поговорити віч-на-віч делегаціями - глава офісу президента Андрій Єрмак і його заступник Ігор Жовква, віцепрем’єр Олексій Резніков, міністр оборони Андрій Таран володіють усією інформацією з перших рук щодо безпекової ситуації на Донбасі, в Криму та на Чорному морі", - додав він.

Нагадаємо, 13 травня ЗМІ повідомили, що заступник голови адміністрації президента Росії Дмитрій Козак, який є куратором переговорів по Донбасу в Кремлі, прибув до Берліна для обговорення ситуації на сході України, нібито за запрошенням німецької сторони.

Наступного дня Кулеба заявив, що Україна заздалегідь знала про цей візит і буде знати про те, як він пройшов, тому "ні про які ігри за спиною Києва не йдеться".

Детальніше про хід переговорів читайте у статті: "Ми спробуємо, якщо у Мінська взагалі є шанси": що відбувається у переговорах по Донбасу

Читайте також: Що змінить перезавантаження у Мінську: плюси та ризики нової ідеї Єрмака