Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон заявив, що нове законодавство щодо боротьби з тероризмом, яке набуде чинності з 1 червня, може вважатися остаточним виконанням вимог Туреччини, через які вона блокує прийняття Швеції у НАТО. 

Як повідомляє "Європейська правда", про це він опублікував спеціальну колонку у Financial Times. 

Крістерссон зазначає, що до саміту НАТО у Вільнюсі – коли Швеція сподівається вже стати повноправним членом – залишається близько п'яти тижнів, і настав час завершити процедуру ратифікації її вступу.

На його думку, набуття чинності новим антитерористичним законодавством з 1 червня означатиме остаточне виконання Стокгольмом домовленості з Анкарою за тристороннім меморандумом на полях саміту в Мадриді. 

Прем’єр нагадав, що закон передбачає криміналізацію участі у терористичному угрупованні у будь-який спосіб, що просуває, посилює чи підтримує його. 

"Таким чином ми виконуємо останню частину нашої домовленості. Швеція повною мірою підтримує Туреччину у боротьбі проти усіх загроз для її національної безпеки та засуджує усі терористичні організації, включно з PKK (Робітничою партією Курдистану), що здійснюють атаки проти неї", – заявив прем’єр, додавши, що тероризм є серйозною загрозою у сучасному світі і з ним потрібно боротися "усіма способами, сумісними з верховенством права та демократією". 

Крістерссон зазначив, що і Швеція відчуває підвищену терористичну загрозу з 2010 року, а зараз, за оцінками спецслужб, країна стала пріоритетною ціллю для терористів – зокрема, через скандальні акції зі спаленням Корану та дезінформацію про те, як шведські соціальні служби поводяться з мусульманськими дітьми. 

За словами прем’єра, нове законодавство, по-перше, закриває прогалину у давнішому законодавстві, оскільки досі криміналізованою була лише пряма участь у терористичній організації, а ті, хто допомагав її членам без прямої участі, міг уникнути покарання.

Тепер відповідальність загрожує також за організаційну, матеріальну чи фінансову підтримку участі інших осіб у таких організаціях, публічні заклики вступати до їхніх лав та сприяння такому вербуванню, поїздки за кордон з метою взяти участь у терористичній діяльності. За найсерйозніші злочини може загрожувати до восьми років позбавлення волі. 

Для очільників терористичних організацій максимальною санкцією може бути довічне ув’язнення. 

Законодавчі зміни передбачають також розширення співпраці з ЄС та НАТО для протидії терористичній діяльності – а відтак і з Туреччиною.

"Швеція готова стати активним і лояльним союзником у НАТО та робити внесок для безпеки всього Альянсу з першого ж дня. У нас значні військові спроможності, і ми посприяємо кращій передовій присутності НАТО у Балтиці, у патрулюванні неба над Балтійським морем та інших операціях. Фактично лише Владімір Путін виграє щось від того, що Швеція продовжить залишатися за межами НАТО", – підсумовує Ульф Крістерссон.

Як відомо, протокол про вступ Швеції до НАТО не ратифікували лише дві країни – Угорщина та Туреччина.

В експертних колах вважають, що завершення виборів у Туреччині відкриває нове "вікно можливостей" для завершення вступу Швеції, оскільки питання перестає бути передвиборчою картою Ердогана для загравання з консервативним електоратом. 

Другим фактором мав стати вищезазначений закон щодо посилення боротьби з тероризмом.

Угорщина, де скаржаться на "нестачу поваги" з боку Стокгольма за критику проблем з демократією і верховенством права, навряд чи наважиться залишатися останньою країною, яка блокує вступ Швеції. Швидше за все, Будапешт ратифікує протокол в останній момент перед тим, як це зробить Анкара – так, як і для вступу Фінляндії.

Нагадаємо, президент США Джо Байден, вітаючи Ердогана з переобранням у телефонній розмові, висловив побажання, щоб Анкара відмовилася від своїх заперечень проти вступу Швеції до НАТО.

Генсек НАТО Єнс Столтенберг у вівторок заявив, що "абсолютно спокійний" за вступ Швеції в НАТО.