Яка мета Трампа в угоді з Лукашенком і чи матиме вона продовження

Александр Лукашенко пішов на звільнення своїх "найцінніших" заручників: нобелівського лауреата Алеся Біляцького, ексбанкіра та головного опонента на виборах 2020 року Віктора Бабарики, а також його соратниці Марії Колесникової.

Цього разу поступки з боку Вашингтона виглядають набагато серйозніше.

Вже оголошено, що Сполучені Штати знімуть санкції з білоруського калію, експорт якого є одним із головних джерел наповнення білоруського бюджету.

Про деталі угоди, мету Трампа і те, яке продовження матиме нинішній обмін, читайте в статті редактора  "Європейської правди" Юрія Панченка "Велика угода" Лукашенка та Трампа: що стоїть за звільненням ключових політв'язнів Білорусі. Далі – стислий її виклад.

Цього разу процедура звільнення політв’язнів не обійшлася без сюрпризів.

Досі всіх звільнених депортували у Литву, відносини Білорусі з якою зараз перебувають у стадії загострення. Більшість політв’язнів, серед них Віктор Бабарико та Марія Колесникова, були депортовані в Україну – згодом стало відомо, що рішення прийняв особисто Лукашенко в останні години перед депортацією.

Натомість невелику частину ув’язнених все-таки депортували саме до Литви. Серед них – правозахисник та нобелівський лауреат 2022 року Алесь Біляцький.

Це досить показовий момент, оскільки з усіх в’язнів режиму Лукашенка Біляцький був єдиним, хто представляв інтерес особисто для Трампа.

Звільнення "нобеліата" має збільшити шанси президента США самому отримати Нобелівську премію миру.

Попри три хвилі звільнення, у Білорусі залишається ще близько тисячі політв’язнів.

Спецпосланець Трампа Джон Коул припускає, що їх може бути звільнено протягом місяця, цілком можливо – однією групою.

Також представник США прогнозує, що Лукашенко може відмовитися від практики запуску метеозондів у бік Литви, адже "щиро намагається знизити напруженість" у відносинах із сусідами.

Своєю чергою, за словами Коула, у разі повного звільнення політв'язнів може бути знята більша частина санкцій з Білорусі – він назвав це "чесним обміном".

Як вважається, Лукашенко також може бути корисним США для тиску на Путіна. Зокрема, за словами Джона Коула, він обговорював із Лукашенком питання російсько-української війни, і його поради та близькі контакти з правителем РФ можуть бути корисними.

Ще одна можлива опція – вплив на венесуельського диктатора Ніколаса Мадуро, з яким білоруський диктатор має добрі відносини.

Втім, в обох випадках всерйоз розраховувати, що допомога Лукашенка в цих питаннях може бути ефективною, явно не варто.

Слід також підкреслити, що для білоруської економіки санкції ЄС є набагато важливішими, аніж американські.

Без зняття Євросоюзом санкцій з білоруського калію позитивний ефект для Білорусі від зняття аналогічних санкцій Сполученими Штатами буде дуже обмеженим.

Головна перешкода, через яку Лукашенко не зможе повноцінно скористатися зняттям санкцій з калію – відсутність морської логістики. Адже залізничне перевезення "вбиває" маржу таких продажів, а морські порти РФ не мають зайвих потужностей для допомоги Білорусі.

У Вільнюсі вже заявили, що не підуть на поступки білоруському режиму.

А інших топзаручників, здатних зацікавити Трампа і натиснути на Литву, у Лукашенка не залишилося.

Виглядає, що подальші обміни між США та Білоруссю залежатимуть від перебігу мирних переговорів між Україною та РФ. Якщо ці перемовини просуватимуться, США будуть зацікавлені у покращенні відносин із Білоруссю як одному з елементів м’якого тиску на Путіна.

Докладніше – в матеріалі Юрія Панченка "Велика угода" Лукашенка та Трампа: що стоїть за звільненням ключових політв'язнів Білорусі.