Как Москва разжигает украинско-венгерские отношения: история фейка, который "проглотили" у Орбана
Днями "Європейська правда" розповіла про зміни, які відбуваються просто зараз у політиці угорського уряду та у його ставленні до України. І ці зміни – що буває нечасто – є для нас цілком позитивними.
Чинний прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який за останні роки набув іміджу найбільш антиукраїнського лідера в ЄС, а у 2025-му зробив українофобію стрижнем своєї зовнішньої політики (від критики Києва він перейшов до демонізації пересічних українців та залякування угорців надуманою "українською загрозою") – раптово відмовився від цього підходу. У програмному виступі на з'їзді керівної партії "Фідес" від нього не пролунало жодного звинувачення на адресу України. Замість Києва "офіційним ворогом" угорського народу, від якого Орбан обіцяє врятувати виборців, став Брюссель та європейські структури.
"ЄвроПравда" пояснила причини та наслідки цього у статті "Україна – "більше не загроза"?".
Та хоча офіційно Будапешт визнав розворот своєї політики лише зараз – ознаки змін були помітні вже деякий час. Інтерв'ю Орбана, які той дає угорським ЗМІ, вже не концентруються на "порятунку нації від українців". Та й дані закритих соцопитувань, які потрапляли до медіа ще від осені, штовхали уряд Орбана до перегляду його демонстративної українофобії – бо виявилося, що угорцям ці тези "не заходять".
Немає сумніву, що ці зміни бачили і росіяни. А на початку цього року вони спробували повернути ворожнечу до угорського порядку денного.
Для цього РФ вкинула через свою мережу підконтрольних сайтів, що діють на Балканах, нібито "злите" внутрішнє листування глави СБУ Василя Малюка з керівництвом уряду та Міноборони.
У листуванні йдеться про атаки на угорців, які нібито готує СБУ.
Ці листи – фейки, доводить "Європейська правда" у цій статті; причому їх писала людина, не знайома з тим, як функціонує українська державна машина.
Втім, написані вони цілком непоганою українською мовою та з використанням реальних шаблонів українських офіційних документів.
А частина державної пропаганди, побудована режимом Орбана – підхопила ці фейки і протранслювала на угорську аудиторію. – підхопила ці фейки і протранслювала на угорську аудиторію. Свідомо чи несвідомо зробивши те, чого від неї чекали автори цих "документів". Втім, є підстави стверджувати, що централізованої вказівки атакувати Україну від уряду Орбана так і не надійшло.
Далі про все це детальніше.
Пригоди Малюка у Сербії та Угорщині
"Новина", що збудила угорців, спершу з'явилася у Сербії.
Тамтешній сайт Vaseljenska (він не входить до числа топресурсів навіть удома, а в Україні про нього чули хіба що фактчекери та фахівці з питань Балкан і російської пропаганди) опублікував статтю за назвою "Ексклюзивні документи СБУ: стверджують, що Зеленський наказав переслідувати угорців в Україні за підтримку Орбана".
Втім, діяльність цього сайту заслуговує на увагу, тож згодом ми до неї повернемося.
Основний зміст публікації – нібито сканкопії двох міжвідомчих листів, датованих 26 вересня 2025 року, за підписом тогочасного голови Служби безпеки України Василя Малюка. Видання стверджує, що отримало обидва листи "від своїх джерел", дуже коротко описує їхній зміст, звинувачує Україну у веденні "політики, що нагадує фашистські режими і не може бути виправдана" і завершує публікацію словами про те, що вони, мовляв, "сподіваються на провал цих планів Зеленського".
Перший документ адресований міністру оборони Денису Шмигалю.
У ньому Малюк нібито просить його надати СБУ в користування уламки 3-4 збитих російських "Шахедів" з російськими розпізнавальними знаками і навіщось пояснює, що планує використати ці дрони у рамках операції СБУ "в місцях компактного проживання громадян України угорського походження". А ще – просить Міноборони провести на Закарпатті певні заходи (які, за задумом авторів фейку, винесені в окремий лист), "результатом яких має стати посилення режиму воєнного стану на даній території".
Другий документ – нібито лист Малюка на адресу прем'єрки Юлії Свириденко.
Цей скан на дві сторінки містить більше деталей, а у його тексті йдеться про пряме втручання України в угорські вибори. У ньому нібито очільник СБУ чи то пропонує уряду, чи то просить у нього дозвіл на те, щоб відкривати листи закарпатських угорців та знищувати бюлетені поштового голосування, які ті використовують на виборах. А ще – провести масову мобілізацію етнічних угорців, щоб ті раптом не проголосували за Орбана, та не випускати їх до Угорщини.
Повторимося: ці листи є фейками, і це нескладно довести.
Але важливо те, що ця публікація, розміщена ще 5 січня на маловідомому сербському сайті з дуже специфічною репутацією, 14 січня раптом "вистрелила" в угорських медіа.
Першим на неї звернув увагу сайт Mandiner – раптом, за дев’ять днів після появи документів на зливному бачку у Сербії, вони помітили її та переказали у деталях для угорського читача. Стаття, що вийшла на сайті о 6:40 ранку, пояснює угорцям, що йдеться про втручання України у вибори на користь опозиції.
Mandiner – це не пересічний сайт. Його, разом з Magyar Nemzet (MN), вважають ключовими партійними виданнями "Фідес", тобто партії Орбана. Але якщо Magyar Nemzet дотримується хоча б базових журналістських стандартів, то Mandiner часто "хуліганить" у рамках свого бачення лінії партії. На MN ця публікація так і не з'явилася, але інші угорські медіа з імперії Орбана після кількагодинних роздумів теж зважилися її опублікувати.
Тож розберемося, що це означає.
Російські вуха угорського фейку
Ми вже згадували, що сайт Vaseljenska (або Васе?енска ТВ) має специфічну репутацію.
Попри назву, це не телеканал, а сайт. Його головною редакторкою (і авторкою) якого є така собі Весна Вейзович – сербська журналістка, яка наголошує на своїй сфокусованості на захисті православ'я (до слова, Васе?енска можна перекласти як "екуменічна"). А ще пані Вейзович працювала на сербську редакцію видання News-Front, яке вважають одним з ключових медіапроєктів російських спецслужб.
До того ж і Вейзович особисто, і її вебсайт багато разів брали участь в антиукраїнських операціях під проводом РФ, у тому числі тих, про які розповідала "ЄвроПравда". До нашої уваги вона потрапила саме через те, що її портал став майданчиком для інформаційних провокацій РФ, спрямованих на відносини України та Угорщини.
У 2020 році саме через Vaseljenska хтось (і є усі підстави вважати, що це були російські спецслужби) злив відео, на якому фейкові "українські націоналісти" погрожували розправою угорцям, які проживають в Україні. Тоді авторам фейку вдалося досягти значного ефекту, включно з офіційним обуренням угорського уряду.
Треба зауважити, що цей сайт спеціалізується на поширенні фейків не лише щодо України. Попри те, що Vaseljenska не має значної популярності, сербський сайт фактчекерів навіть був змушений завести для спростування його публікацій окрему рубрику.
Та головна його особливість – спільна робота з російською пропагандою.
У тому числі щодо України.
Один з останніх прикладів: у вересні 2025 року цей сербський сайт опублікував нібито секретний план медіавійни України проти Угорщини. Ця стаття була абсурдна до смішного – у ній Vaseljenska опублікувала англомовний текст із "шапкою" українського МЗС, і запевняла читачів, що це – закрите внутрішньоурядове листування.
Це був період, коли антиукраїнська риторика була пріоритетом уряду Орбана.
Тому, попри абсурдність тієї публікації та "зашквареність" сербського джерела, відомого системним поширенням російської пропаганди та фейків – той "план" обійшов буквально усі медіа урядового пулу. Включно з офіційним рупором Орбана, Magyar Nemzet.
На цьому тлі важливо зазначити, що новий російсько-сербський фейк подібної уваги не привернув.
Так, його опублікував "молодіжний" Mandiner, а також, за кілька годин після того – доволі популярний в Угорщині сайт Origo. А потім менш топові Tenyek та Gondola. І на цьому, схоже, все. Загальнонаціонального поширення з двома-трьома десятками републікацій – як це буває, коли заходить вказівка з угорського уряду – цей фейк так і не набув.
А це означає, що у Орбана дійсно змінили підхід щодо України і тепер не шукають кожного приводу, щоб розпалити ворожнечу у відносинах.
Чому ми впевнені, що це – фальшивка
І насамкінець варто пояснити, що дає настільки тверду впевненість, що листування голови СБУ з міністром оборони та прем'єр-міністеркою України є фейком.
Треба визнати, що цього разу [найімовірніше, російські] джерела передали Vaseljenska папери, оформлені значно більш правдоподібно. Тепер це – український текст, написаний без суттєвих мовних помилок.
І найголовніше: ці "документи" оформлені у стандартному форматуванні для міжвідомчого обміну.
QR-код, який ви бачите знизу – це електронний підпис з системи е-документообігу АСКОД, яку використовують українські органи державної влади. Також примітно, що підписант листа від СБУ зазначений коректно.
Схоже, що у росіян були шаблони реального листа з центрального апарату СБУ, який став основою для фейку.
Причому не маючи доступу до урядової АСКОД, неможливо навіть перевірити, чи існує документ з таким номером, і тим більше – звірити його зміст з оприлюдненим. Ця особливість закритої системи документообігу (міжвідомче листування не має бути загальнодоступним) грає на руку творцям фейку.
Однак цього разу довести неправдивість – дуже просто.
Обидва "листи Малюка", оприлюднені сербським проросійським сайтом, посилаються на "постанову Кабінету міністрів 11.09.2025 №1120", якою уряд нібито створив "Спеціальну робочу групу з парламентських виборів в Угорщині".
Однак база законодавства України свідчить, що постанова КМУ №1120 датована 10 вересня, і вона стосується зовсім іншого питання – заморожених російських активів.
Звісно, можна жартувати про те, що найцінніший заморожений актив Путіна в Європі – це Віктор Орбан, а тому цей документ стосується також Угорщини:)
Утім, якщо відкинути жарти, то автори фейку серйозно лажанули.
Лишається додати, що це – далеко не єдиний доказ того, що ці листи – фальсифіковані. Відчувається, що автори цього фейку не відчувають, як працює державний апарат, тому фейк містить низку неузгодженостей і хиб, яких не може бути в офіційному листуванні. Не кажучи про те, що такі запити голови СБУ є нонсенсом самі по собі, а також про те, що в АСКОД подібного листування просто не може бути.
Але ці деталі лишимо на наступні вкиди росіян. У тому, що вони будуть, у тому числі на угорському напрямку – сумнівів, на жаль, мало. Москва давно, послідовно і нерідко успішно працює на створення конфліктів у відносинах України та Угорщини. Тож немає підстав вважати, що вона припинить це робити.
Автор: Сергій Сидоренко,
редактор "Європейської правди"