Нові торговельні преференції та нові завдання: як зміниться торгівля України та ЄС

Наталія Микольська, торговий представник України _ П'ятниця, 21 липня 2017, 12:07
Версія для друку Коментарі

17 липня Рада ЄС остаточно схвалила рішення про надання додаткових торговельних преференцій для України.

Перш ніж експертне середовище почне коментувати досягнутий результат, а може й шукати #зраду чи #перемогу, хочу висловити думку міністерства щодо результату кропіткої спільної роботи Мінекономрозвитку, Мінагрополітики та МЗС.

Преференції поза межами режиму вільної торгівлі – це додаткові можливості безмитного доступу для ряду важливих з точки зору українського експорту видів продукції, як агрохарчової, так і промислової. Передбачається, що додаткові торговельні преференції (далі - ДТП) набудуть чинності восени 2017 року та діятимуть три роки.

Товари, на які запроваджуються преференції, експортуватимуться до ЄС за різних умов. Наприклад, для низки промислових товарів, таких як взуття, мідні та алюмінієві вироби, рідкокристалічні екрани тощо, знижується ставка увізного мита з моменту набуття регламентом чинності.

Єдина необхідна умова для того, щоб скористатися даною преференцією, – наявність сертифікату перевезення EUR.1.

Додаткові тарифні квоти запропоновані і для агрохарочової продукції. Як і основні тарифні квоти, додаткові будуть відкриті за двома принципами:

  "перший прийшов – перший отримав" для меду, ячмінної крупи та борошна, оброблених томатів, виноградного соку, вівса;

  на базі ліцензій – для пшениці, кукурудзи, а також ячменю, борошна та гранул із нього.

Пропоную підійти дещо нестандартно та поглянути на торгівлю продукцією, на яку ЄС надає преференції, не з точки зору українського експорту, а з точки зору імпорту ЄС. Для повної картини щодо цих товарів візьмемо статистику з Євростату за 2016 рік.

Беззаперечним фактом є те, що по багатьох товарах, які увійшли до додаткових торговельних преференцій, Україна має значні обсяги експорту.

В першу чергу, це агрохарчова продукція. Тут у нас є суттєві порівняльні переваги та великі частки ринку Євросоюзу.

Почнемо з меду. При квоті в рамках вільної торгівлі на 2016 рік 5 тис. тонн держави-члени ЄС завезли 36,8 тис. тонн українського меду. Це близько 19% загального імпорту меду до ЄС. Автономні преференції пропонують нам додаткову щорічну квоту на мед обсягом 2,5 тис. тонн.

Щодо оброблених томатів маємо аналогічну ситуацію. Імпорт з України складає близько 10% від загального імпорту ЄС та при квоті в рамках ПВЗВТ в 10 тис. тонн маємо додаткову квоту в рамках ДТП обсягом 3 тис. тонн.

 

Хтось може сказати, що це незначне збільшення. Водночас не слід забувати про те, що починаючи ще із запровадження Євросоюзом у 2014 році в односторонньому порядку автономних торговельних преференцій українські виробники довели свою конкурентоспроможність на ринку ЄС, суттєво збільшили експорт та склали конкуренцію внутрішнім виробникам держав-членів ЄС.

Виробники ЄС також постраждали від санкцій проти Російської Федерації. Це також враховано при прийнятті рішення щодо надання додаткового доступу для українських товарів. 

Пшениця. У 2016 році держави-члени ЄС імпортували 1,1 млн тонн української пшениці, що склало близько 31% від загального обсягу імпорту пшениці до ЄС. При цьому 950 тис. тонн було імпортовано в рамках тарифної квоти. ДТП пропонують щорічну квоту обсягом 65 тис. тонн.

Овес. При квоті обсягом 4 тис. тонн у 2016 році держави-члени ЄС імпортували 4,8 тис. тонн українського вівса, що склало майже 52% від загального обсягу імпорту. В рамках ДТП пропонується квота обсягом 4 тис. тонн, що значно перевищує традиційні обсяги українського експорту до ЄС та складає більш ніж 90% традиційного імпорту ЄС по цій продукції.

Кукурудза. У 2016 році частка імпорту з України склала більш ніж 56%. При доступній у 2016 році квоті в рамках ПВЗВТ обсягом 400 тис. тонн та 450 тис. тонн у 2017 році в рамках ДТП пропонується квота обсягом 625 тис. тонн.

Ячмінна крупа та борошно. У 2016 році держави-члени ЄС імпортували з України більш ніж 17 тис. тонн, що склало майже 37% від загального обсягу імпорту. При цьому при доступній у 2017 році квоті в рамках ПВЗВТ обсягом 6,6 тис. тонн в рамках ДТП пропонується квота обсягом 7,8 тис. тонн.

Після набуття чинності додаткових торговельних преференцій сумарний обсяг квот складатиме від 20% до 200% від традиційних обсягів імпорту до ЄС відповідної української продукції.

 

Для когось це багато, для когось мало. Наприклад, слід враховувати той факт, що Україна весь обсяг зернових культур вже давно експортує за ставкою увізного мита 0%. З 2000 року на окремі види зернових культур в ЄС встановлено нульові ставки увізних мит. Тому і складається така ситуація, що квоти значно менші, ніж наші поставки, бо ми експортуємо зі ставкою 0% і поза межами тарифних квот.

Квоти на зернові культури для нас є такими собі подушками безпеки.

У разі, якщо ЄС встановить ставку увізного мита, відмінну від 0%, Україна матиме можливість продовжити експорт за ставкою 0%. Крім того, існують ще і глобальні квоти в рамках СОТ, якими також може скористатися Україна.

Що стосується промислової частини додаткових торговельних преференцій, то, на жаль, наразі українські товари займають маленьку частку в імпорті ЄС (від 2% до 20%). При цьому з точки зору української статистики частка експорту відповідних товарів до ЄС складає від 20 до 90% українського експорту.

 

Водночас преференція у вигляді скасування увізного мита вже сьогодні, без застосування домовленого в рамках ПВЗВТ перехідного періоду, відкриває для наших виробників додаткові можливості. Адже ми вже присутні з даними товарами на ринку ЄС.

Допомогою в плані стимулювання експорту промислової продукції може бути розпочатий у березні 2017 року діалог Україна-ЄС високого рівня щодо горизонтальних питань та окремих секторів промисловості.

Однією з ключових цілей Промдіалогу є залучення української промисловості до глобальних, європейських та регіональних ланцюгів створення доданої вартості та розвиток кооперації з підприємствами держав-членів ЄС.

Вже відбулися зустрічі та обговорення можливостей співпраці за такими напрямками, як аерокосмічна галузь та автоіндустрія. До кінця року планується проведення зустрічей за напрямками легкої промисловості та видобувної промисловості. Заплановано також обговорення за напрямками машино- та суднобудування.

Підсумовуючи тему про "мало та багато", необхідно зазначити, що схвалені Європарламентом торговельні преференції в першу чергу слід розглядати як елемент додаткової підтримки ЄС у зв’язку з військовою, торговельною та транзитною агресією РФ проти України.

А перед тим як розмовляти стосовно подальшого розширення доступу українських товарів на ринок держав-членів ЄС, необхідно на 100% використовувати існуючі можливості, зокрема, заповнити вже доступні квоти.

Наразі українські виробники використовують можливості експорту в рамках лише 26 з 40 доступних тарифних квот.

Не повною мірою використовуються і можливості експорту промислової продукції.

Давайте працювати разом, нарощувати обсяги експорту до ЄС, відходити від експорту виключно сировинних товарів та експортувати товари з високим ступенем обробки.

Статистика показує, що європейські споживачі купують наші товари. Тому, українським виробникам потрібно експортувати до ЄС готову продукцію замість сировини та напівфабрикатів.

Прийняття такого рішення залежить виключно від українських виробників та експортерів. А ми будемо допомагати їм, роблячи те, що залежить від нас, – створювати нові можливості для бізнесу на ринку ЄС.

#ЕКСПОРТУЙ українське!

 

Автор: Наталія Микольська,

заступник міністра економічного розвитку і торгівлі — торговий представник України

 

ЧИТАЙ ТАКОЖ






Юрій Панченко, Європейська правда

Війна навколо могил: що заважає Києву в діалозі з Варшавою

Остання спроба залагодити конфлікт із Польщею показала: тактика "малих поступок" вже не працює, адже польський уряд сприймає їх як щось самоочевидне. Якщо найближчим часом Київ не зможе сформувати свою стратегію у діалозі із сусідом, то цим займуться українські праворадикали.

Олена Бабакова, журналіст (Варшава)

Педагогіка "чорного списку": чому дії Польщі ослаблять її позиції в ЄС

Польське МЗС справ вирішило використати інструмент SIS, створений для захисту європейців, для покарання ідейних супротивників. Забороною на в’їзд до ЄС були покарані люди, "злочином" яких є незгода з польським баченням подій часів Другої світової війни.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter