Париж переосмислює загрози: як зміниться безпекова політика Франції

Денис Колесник, для Європейської правди _ Вівторок, 28 листопада 2017, 15:05
Версія для друку Коментарі
Фото: nytimes.com

Як і очікувалося, обрання молодого та амбітного політика Еммануеля Макрона президентом Французької Республіки заклало початок реформ та корегування стратегій Парижа.

Вже в червні Макрон призначив комісію з розробки Стратегічного огляду (Revue stratégique). Ця комісія об’єднала в собі 14 французьких експертів під головуванням Арно Данжана (Arnaud Danjean), політика європейського рівня, який протягом п’яти років очолював підкомітет Європарламенту з питань безпеки та оборони.

А вже 13 жовтня Стратегічний огляд, що окреслює інтереси та амбіції Франції на наступні п’ять років, побачив світ. Комісії знадобилося лише три місяці для завершення даного дослідження.

У свою чергу, така нагальність легко пояснюється застарілістю та зміною викликів безпеці з часу виходу останнього документа такого роду - Білої книги, розробленої ще в 2013 році, за президентства Франсуа Олланда. Ще до виходу Стратегічного огляду було зрозуміло, що

французька армія дещо виснажилася через одночасну участь у багатьох місіях за кордоном та на власній території.

Близько 30 тисяч французьких військових беруть участь у таких операціях, як: "Серваль", що переросла в операцію "Бархан" в африканському регіоні Сахель; операція "Сангаріс" (2013-2016 рр.) в Центральноафриканській республіці; операція "Шамаль" у Сирії та Іраку; натовська операція військової присутності в країнах Балтії тощо. Також варто зазначити, що близько 10 тисяч французьких солдатів розгорнуто на території Франції у рамках операції "Сентінель", яка має на меті підсилення правоохоронних органів для забезпечення безпеки після терористичних атак, що мали місце в Парижі 13 листопада 2015 року.

Таке значне залучення французької армії в операціях вимагає корекції підходу, оскільки, за словами голови Генерального штабу Збройних сил Франції генерала Франсуа Льокуантра, наразі постає питання, чи зможе армія без попередньої підготовки розгорнутися, скажімо, в Малі.

Стратегічний огляд є також важливим, оскільки саме на його основі формуватиметься закон про військове планування на 2019-2025 роки, в якому має бути закладене підвищення бюджету армії на 1,7 млрд євро щороку до 2025 року. Це є необхідним для досягнення рекомендацій НАТО щодо виділення 2% від ВВП на оборону. У випадку Франції мається на увазі 50 млрд євро проти нинішніх 32 млрд.

Сам документ поділений на три частини, де перша описує стратегічний контекст, який швидко погіршується, друга - нові форми війни та конфліктів, а третя, власне, нову стратегію безпеки Франції.

Стратегічний контекст

Описаний стратегічний контекст не викликає оптимізму. Міжнародна безпекова ситуація деградувала швидше, ніж передбачалося в Білій книзі 2013 року.

Ісламський тероризм, що завдав удару по Франції у 2015 році, визначається як основний та безпосередній виклик національній безпеці. Іншим важливим викликом також є повернення відкритої війни та демонстрації сили на території Європі.

Інформаційна відкритість суспільств посилює ризики кібератак, що можуть завдати значної шкоди функціонуванню французького суспільства та держави. Саме тому суверенітет в інформаційній сфері є важливим для Франції.

Складність досягнення даної цілі полягає в слабкій правовій базі регулювання кіберпростору, а також в існуванні великої кількості державних та недержавних акторів разом з питанням визначення відповідальності за кібератаки.

Система, яка склалася після холодної війни, змінюється періодом нестабільності, який в свою чергу характеризується багатовекторністю викликів та непередбачуваністю. Існує ризик збільшення напруженості на Близькому Сході, в Азії та Перській затоці. Ілюстрацією даного твердження є порушення територіальної цілісності України воєнним шляхом. Анексія Криму супроводжувалася потужним посиленням воєнних спроможностей РФ, що зробило з півострова "бастіон" на Чорному морі, подібний до Калінінграда на Балтійському морі. Відсутність прогресу на Донбасі та кількість бойових одиниць, що там задіяні, лише підвищує можливість погіршення безпекової ситуації.

Європейський Союз також зазнає значних викликів, особливо в країнах-сусідах, як от в Україні, Грузії, Лівії, Сирії, а також у регіоні Сахель.

Стратегічний огляд не оминув і постійних криз, які існують в самому ЄС. Тут чітко вказується на економічну та фінансову кризу 2008-2009 років, міграційну кризу та Brexit, що надзвичайно підсилюється терористичною загрозою безпрецедентного масштабу.

Технологічний прогрес загалом та розповсюдження озброєння і розширення доступу до нього зокрема дозволяють деяким державним та недержавним акторам отримувати доступ до передових воєнних технологій.

Дана ситуація разом з іншими викликами може поставити під сумнів операційну та технологічну перевагу армій країн Західного світу в усіх, без винятку, сферах ведення війни.

Російська загроза у стратегічному контексті

Хоча слово "Росія" в документі згадується лише 13 разів, ця країна сприймається як виклик міжнародному порядку.

Москва оспорює та блокує діяльність міжнародних інституцій, як от ООН та ОБСЄ, а також пропонує альтернативні регіональні рішення у вигляді ЄАЕС та ОДКБ. В Стратегічному огляді чітко зазначено, що російська анексія Криму порушує Гельсінські принципи та послаблює безпекову архітектуру на континенті.

На Близькому Сході Росія, Іран та Туреччина визначаються як домінантні сили, що забезпечать в майбутньому перебудову цілого регіону. Тут прикладом є Сирія, доля якої вирішується за мінімальної участі західних держав.

Проблематика зменшення видатків на оборону країнами НАТО має своє відображення в Стратегічному огляді. В документі чітко зазначено, що в той час як західні країни скорочували видатки на оборону, Росія та Китай їх лише збільшували, що призвело до чисельної переваги та значної модернізації військ цих країн.

В той час як Росія засуджує "західну експансію", вона сама шукає шляхів для того, щоб послабити трансатлантичні зв’язки та внести розбрат в ЄС. Кремль проводить політику власного ствердження на всіх фронтах - від Східної Європи до Сирії та Балкан, що не може не турбувати Францію та її союзників.

Документ констатує, що значні витрати на оборону в Росії принесли свої плоди.

Навіть якщо флот та сухопутні війська, на думку авторів документа, все ще не відповідають західним стандартам, російська армія активно модернізується, що дозволяє Москві проводити інтервенції в зонах, яких вона вважає своїм "близьким зарубіжжям".

Росія має постійну морську присутність в Сирії з 2013 року та завдає повітряних ударів, що лише підтверджує успіх проведених воєнних реформ. У стратегічному плані Росія завершує модернізацію своїх ядерних сил, що не може не викликати занепокоєння, оскільки Кремль не соромиться залякувати країни використанням стратегічного озброєння.

Варто зазначити, що воєнна доктрина РФ дозволяє наносити ядерні удари навіть проти країн, які є підписантами Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ), у разі атаки проти Росії та/чи її союзників.

Франція в ЄС та НАТО

На євроатлантичному фронті Франція хоче посилити європейську безпеку. Париж підтримує зміцнення механізмів ЄС та спільної безпекової політики на рівні постійної структуральної співпраці та участі в європейських фондах безпеки.

Париж також прагне до створення нових механізмів, як це було заявлено президентом Макроном 26 вересня на виступі в Сорбонні. Тут мається на увазі створення європейської інтервенційної ініціативи. Ідея полягає в тому, щоб через спільні механізми співпраці вийти на початку нового десятиріччя на рівень спільної доктрини та отримати можливості здійснення реальних спільних воєнних операцій.

Варто також зазначити, що нещодавно було створено PESCO (Permanent Structured Cooperation), в якій братимуть участь 23 країни-члени ЄС. Ця перманентна ініціатива має на меті спільні проекти з військово-технічної співпраці, а також створення можливостей для запуску спільних військових операцій.

Франція також зобов’язується й надалі брати на себе усю відповідальність в межах НАТО, включно з колективною безпекою та політикою запевнення союзників. Водночас Стратегічним оглядом передбачено, що Париж продовжуватиме спиратися на мережу своїх партнерів по всьому світу задля успішного виконання місій та взятих на себе зобов’язань.

Безпековий трикутник 

Франція має дві амбіції, що мають на меті зберегти її стратегічну автономію, а також побудувати сильнішу Європу.

Париж надає важливе значення підтримці та оновленню свого потенціалу ядерного стримування. Така стратегічна автономія є надважливим питанням, що дозволяє Франції і надалі одноосібно ухвалювати рішення, що стосуються захисту її національних інтересів.

Будучи технологічною потугою, Французька Республіка має великі амбіції в царині нових технологій. Станом на сьогодні у Франції існує понад 4000 малих та середніх оборонних підприємств, де працюють близько 200 тисяч спеціалістів. Технологічна першість є важливим елементом підтримки збалансованої співпраці з партнерами, насамперед європейськими.

Водночас Німеччина визначається основним партнером у сфері спільної європейської безпеки. Стратегічний огляд констатує збільшення двосторонньої співпраці між Парижем і Берліном на усіх фронтах.

У питаннях обміну розвідданими до Німеччини додається і Велика Британія, створюючи, таким чином, на думку Парижа, основоположний безпековий трикутник в Європі.

Відповідно до Стратегічного огляду, слід очікувати більшого відкриття Франції до безпекової співпраці в межах ЄС та НАТО, але не варто переоцінювати його, оскільки, найімовірніше, таке відкриття обмежиться географічно найбільш близькими Франції країнами, як от Німеччина, Італія, Іспанія та Британія.

Франція також більше вдаватиметься до допомоги своїх союзників, особливо в питаннях стратегічних перевезень. Варто також очікувати певного роду невеликих коаліцій у випадку потреби проведення військової операції, хоча, ймовірніше, це не стосуватиметься країн, де Франція історично має воєнну присутність.

Проте щодо операції "Бархан" у Малі Франція шукатиме іншого формату та більшої залученості міжнародних організацій та країн регіону.

І нарешті, важливим для України є те, що Росія та її агресивні дії чітко визнаються як загрози безпеці на континенті. Хоча тут не варто очікувати якихось значних зрушень, оскільки Росія досі не сприймається Францією як значна загроза її національним інтересам.

 

Автор: Денис Колесник,

політичний аналітик 

ЧИТАЙ ТАКОЖ






Алан Райлі, Інститут державного управління, Лондон

Зупинити "Північний потік-2": чому Україна не може покладатися на ЄС та США

Україні не варто недооцінювати загрозу з боку "Північного потоку-2". А головне – не сподівайтеся, що ЄС та США зупинять його будівництво... Якщо газопровід запрацює, вартість української ГТС буде не набагато вищою за вартість металобрухту...

Cергій Власко, "mySafety Україна"

Захист персональних даних: чий досвід може стати в нагоді Україні

У питанні захисту персональних даних України спирається на міжнародний досвід. Але в державі поки немає достатньої законодавчої бази і системи, здатної ефективно працювати в сучасних умовах.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter