Угорщина готується до поразки: що змінить рішення "Венеціанки" у мовному конфлікті

Сергій Сидоренко, Будапешт-Київ-Брюссель _ П'ятниця, 08 грудня 2017, 12:08
Версія для друку Коментарі
Фото: politico.eu

У протистоянні України та Угорщини настав "час Х". У п’ятницю Венеціанська комісія (ВК) ухвалить і не пізніше понеділка оприлюднить рішення про те, чи відповідають європейським нормам мовні положення закону "Про освіту".

Вже зараз відомо, що рекомендації будуть програшними для угорської влади. І так само вже зараз відомо, що Будапешт налаштований їх "не помічати", ані на міліметр не поступаючись у вимогах на адресу Києва.

Останній тиждень довів: угорській владі байдуже, чи є діалог з Україною, чи розуміють її в Києві та чи не псуються відносини між державами.

Ба більше: Орбану і не потрібне вирішення конфлікту з Україною!

Схоже, саме тому всі наші пропозиції відкидаються.

"А чого ви дивуєтесь? Віктор Орбан справді зацікавлений не у вирішенні, а у збереженні конфлікту. Це його загальна стратегія, не лише щодо України", – поділився з автором цих рядків журналіст видання 444.hu, з яким ми зустрілися в Будапешті.

Хотілося б вірити, що ця оцінка є надто скептичною, та наразі факти доводять протилежне. А отже, суперечка триватиме. Вона точно не згасне після угорських виборів. А отже, Україні варто діяти, не зважаючи на позицію офіційного Будапешта.

Наша задача – допомогти угорській громаді, а не угорському лідеру. Саме з цього має виходити політика Києва. Хоча рекомендації "Венеціанки" від того не стають менш важливими.

Що нам "присудять"?

Рекомендації Венеціанської комісії не є публічними, вони не оприлюднюються до голосування, але всі залучені сторони – і Україна, і Угорщина, і члени ВК – вже давно мають у розпорядженні проект цього документа.

В п’ятницю у Венеції, в приміщенні Scuola Grande di San Giovanni Evangelista, проект буде обговорений та затверджений. До нього ще можуть внести окремі корективи, але суть напевно не зміниться.

Відразу кілька джерел підтвердили, що

ключова вимога Будапешта буде відхилена.

"Венеціанка" підтвердить, що Україна не лише може, але й повинна просувати краще знання державної мови усіма громадянами – в тому числі тими, хто належить до національних меншин.

Якісніше та повніше вивчення української у ВК визнають "легітимною і похвальною метою" держави.

Так, нам дорікнуть, що "мовна стаття" освітнього закону була змінена в останній момент, без консультацій (цей підхід Верховної ради дійсно приніс нам зайві проблеми). Однак це не означає, що ст. 7 закону необхідно змінювати чи скасовувати – у рішенні Венеціанської комісії це окремо підкреслюється.

"Венеціанка" визнала, що нинішнього формулювання сьомої статті закону цілком достатньо для організації навчання таким чином, щоби воно було організовано "більш дружнім чином" у ставленні до меншин. Стаття сформульована доволі розмито, а слова про те, що "частина предметів може викладатися мовами меншини", дає можливість адаптувати навчання під потреби різних шкіл та різних меншин, і експерти Ради Європи звернули на це увагу. "Схоже, що Україна має намір скористатися цією можливістю", – зацитував висновки ВК один зі співрозмовників ЄП.

"Це може бути цілком прийнятним рішенням (для національних меншин)", – йдеться у висновках експертів.

Є очікування, що Україні все ж дадуть кілька рекомендацій щодо змін – але більшість із них можна буде впровадити через ухвалення закону "Про середню освіту". Йдеться про те, що для представників неслов’янських національностей (тобто для румунів та угорців) мають бути розроблені окремі навчальні програми.

Представники меншин мають бути залучені до консультацій, а Україна має використати положення статті 7 для того, щоби частина предметів викладалися мовою меншини. По суті, всі ці рекомендації збігаються з тим, що МОН та команда Лілії Гриневич планували робити і без порад з Венеції.

В актив Угорщини, натомість, можна зарахувати норми рішення, які рекомендують Україні подовжити перехідний період до початку повноцінної дії мовної норми, а також зробити виняток для приватних шкіл, у яких навчання може проводитися виключно мовою меншини.

Звісно, ще треба дочекатися схвалення рішення Венеціанської комісії і вивчити його деталі за текстом документа. Причому не лише щодо угорської мови – окремо в рекомендаціях ВК йдеться про ситуацію з навчанням російською, і тут Україна опинилася під жорсткою критикою...

Але повернемося до Угорщини.

Імітація діалогу

Ситуація непроста. Щотижня, із кожною новою заявою, поглиблюється враження, що найвище керівництво Угорщини не зацікавлене у реальному вирішенні проблеми. Це прагнення відчувається у розмові з угорськими громадянами, з дипломатами середнього рангу, з посадовцями, відповідальними за освіту – але на політичному рівні з боку Будапешта і надалі тривають спроби загострити конфлікт.

"Європейській правді" достеменно відомо, що в жовтні був досягнутий компроміс про те, як вийти із ситуації з користю для угорськомовної меншини – але Будапешт дуже швидко вийшов із домовленостей та повідомив, що не вважає їх укладеними.

Це сталося під час візиту до Києва угорського міністра з питань людських ресурсів Золтана Балога.

Тоді здавалося, що діалог нарешті зрушив з місця. На закритих переговорах Київ і Будапешт домовилися разом працювати над створенням ефективної методики навчання угорськомовних українців. Були проговорені перші варіанти. В присутності угорського урядовця на прес-конференції Клімкін оголосив про цю домовленість. Але далі сталося те, чого в Києві не чекали.

Одну із зустрічей перервав терміновий дзвінок Балогу. А коли він повернувся, то від домовленостей не залишилося й пилу.

Угорська сторона згодом повідомила Київ, що посадовці просто не зрозуміли один одного "через помилку перекладу". Жодних кроків до зближення відтоді не було.

Цікава деталь: в той час як Україна робить усе можливе, щоби достукатися до угорців, Будапешт обрав тактику інформаційної ізоляції. В МЗС кажуть, що наше посольство в Угорщині оббігало всі ключові ЗМІ, намагаючись потрапити на шпальти газет та в ефір телеканалів; Клімкін, коли приїжджав до Будапешта, ледь не "з боями проривався в телеефір, щоби пояснити, що угорці – не вороги.

Але чи бачили ви схожі зусилля з боку його колеги Петера Сійярто?

Ба більше, "Європейська правда" стикнулася з показовим небажанням Будапешта пояснювати українцям мотиви своїх дій. Наше видання тривалий час надсилало прохання про інтерв’ю Сійярто. Зрештою в МЗС Угорщини підтвердили таку можливість, запитали, чи ми можемо прилетіти до Будапешта, призначили дату та час інтерв’ю.

Але за кілька годин до відльоту літака з МЗС повідомили, що зустріч, швидше за все, буде скасована, а згодом її скасували остаточно, без жодних пропозицій щодо альтернативного співрозмовника.

Схоже, що в "інформаційній бульбашці", створеній Угорщиною, діалог з Україною є зайвим.

Що робити?

Офіційна реакція Будапешта на висновки Венеціанської комісії буде оприлюднена згодом – очевидно, наступного тижня. Однак спрогнозувати її нескладно вже зараз. Угорщина вже оголосила, що не зменшить тиск на Україну навіть попри негативне для себе рішення ВК.

Як не дивно, але навіть за такої ситуації Україна має шанси на успішне вирішення суперечки.

Так, в Угорщині не звикли до того, що Київ може мати свою думку, адже 20 років поспіль ситуація була іншою (те саме, до слова, стає причиною суперечок і з іншими сусідами). Але нині ми будуємо нову державу. Це не скасовує потребу бути друзями із сусідами – але не ціною національних інтересів України. Рано чи пізно Будапешту доведеться це усвідомити.

А нам – своє робити.

З того, що написане вище, випливає проста, але важлива рекомендація для держави: у ситуації, коли домовитися з угорцями стає нереально, варто "знизити оберти". Зрештою, нашим завданням не є робити так, щоби "угорцям було добре". Завдання України – піклуватися про українців, навіть угорськомовних.

Нам потрібно враховувати інтереси – але не угорців, а громадян України. В тому числі – угорськомовних громадян.

"Європейська правда" багато разів пояснювала і доводила, що зміни мають на меті надати угорськомовним українцям більше можливості для самореалізації в нашій державі.

І саме вони, угорськомовні українці, можуть стати посередником, який донесе до Будапешта, що той має припинити необгрунтований тиск на Київ. Зрештою, угорська меншина не просила Будапешт блокувати нашу співпрацю з НАТО та зближення з ЄС, це – інструменти, вигадані урядом, а не громадянами. І цей підхід має бути безумовно скасований.

Але для того, щоби цей успіх був досягнутий, Києву важливо справді приділити увагу потребам угорськомовних громадян (а також румунськомовним, і так само – предтавникам всіх інших меншин).

Дуже влучно з цього приводу висловився Павло Клімкін: "Маємо визнати, що недостатньо зробили для угорської громади. Але зараз якраз є шанс це надолужити".

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди",

Будапешт-Київ-Брюссель


ОНОВЛЕНО:
Вже після публікації даної статті з Венеції надійшли новини, які підтвердили дані джерел.

Читайте публікацію  Висновок Венеціанської комісії щодо освітнього закону. Текст документа 







Алан Райлі, Інститут державного управління, Лондон

Зупинити "Північний потік-2": чому Україна не може покладатися на ЄС та США

Україні не варто недооцінювати загрозу з боку "Північного потоку-2". А головне – не сподівайтеся, що ЄС та США зупинять його будівництво... Якщо газопровід запрацює, вартість української ГТС буде не набагато вищою за вартість металобрухту...

Cергій Власко, "mySafety Україна"

Захист персональних даних: чий досвід може стати в нагоді Україні

У питанні захисту персональних даних України спирається на міжнародний досвід. Але в державі поки немає достатньої законодавчої бази і системи, здатної ефективно працювати в сучасних умовах.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter