Єврокомісія опублікувала шість російських міфів про вільну торгівлю Україна-ЄС

European Commission _ Середа, 23 грудня 2015, 10:40
Версія для друку Коментарі
фото European commission

Тристоронні міністерські переговори Росії, Євросоюзу та України щодо зони вільної торгівлі Україна-ЄС, які тривали 18 місяців, завершилися без досягнення компромісу.

У Єврокомісії заявили, що Росія не продемонструвала гнучкості у переговорах, хоча ЄК пропонувала співпрацю у питаннях фітосанітарних норм, ветеринарних норм тощо.

Після завершення переговорів Європейська комісія опублікувала список міфів у риториці російської влади про зону вільної торгівлі між Євросоюзом і Україною.

"Тристоронні консультації на рівні міністрів почалися в липні 2014 року. До кінця 2015 року сторони провели 13 тристоронніх зустрічей, в тому числі чотири на рівні міністрів. Цей документ проливає світло на деякі міфи, пов'язані з цим процесом", – зазначили в ЄК.

Ці міфи взяті з реальних вимог російського уряду, які звучали під час тристоронніх консультацій (детальніше про них – у статті "Кінець торговельним консультаціям з РФ. Що здобула і що втратила Україна").

Нижче – переклад міфів, оприлюднених Єврокомісією.

* * * * *

Міф 1: Росія може змінювати свої митні правила без консультацій з іншими країнами, що входять до зони вільної торгівлі СНД.

Реальність: Росія стверджує, що вона дотримується правил зони вільної торгівлі СНД і зобов'язань взаємних консультацій, які з цього випливають.

Але вона не помічає ці правила, коли справа доходить до скасування в односторонньому порядку торгових преференцій щодо Республіки Молдова (липень 2014) і тепер щодо України.

Згідно з правилами зони вільної торгівлі СНД (Додаток 6), з метою підвищення імпортних тарифів стосовно іншого члена ЗВТ-СНД (наприклад, України), Росія мала би:

- проконсультуватися з іншими країнами-членами договору про зону вільної торгівлі СНД;

- продемонструвати, що зміна обставин (тобто попереднє застосування Україною та ЄС зони вільної економічної торгівлі станом на 1 січня 2016 року) призведе до зростання імпорту в таких кількостях, що може заподіяти шкоду промисловості Митного союзу.

Однак Росія досі не продемонструвала жодних доказів такого зростання імпорту або пов'язаних з ним негативних наслідків, що випливають з виконання ЗВТ.

Комісія запропонувала продовжити консультації після 1 січня 2016 року. Однак пропозиція комісії залежить від того, чи буде скасований указ президента РФ, яким він зупиняє дію ЗВТ-СНД щодо України.

Міф 2: Вимоги ЄС означають, що всі товари, які продаються на ринку України, повинні відповідати Європейським технічним стандартам. Це, як стверджують у Москві, виключає російську продукцію з українського ринку.

Реальність: насправді ЗВТ передбачає, що тільки 27 українських галузевих технічних регламентів промислової продукції будуть узгоджені з нормами ЄС, такими, як ті, що застосовуються до іграшок, ліфтів, приладів тощо. Причому вже зараз Україна привела 24 галузевих технічних регламенти (тобто всі, крім трьох) для промислової продукції у відповідність із правилами ЄС. (Примітка ЄП - і це не зупинило торгівлю з Росією.)

Запит Росії на відстрочення переходу на європейські стандарти для України змушує її повернути законодавство, яке вже було погоджено з нормами ЄС, на початковий рівень. Це буде порушувати положення ЗВТ (ст. 56).

Крім того, за нашими даними, жодна російська компанія поки не скаржилася на труднощі з експортом своєї продукції в Україну через технічні регламенти.

Після уважнішого вивчення останніх даних про торгівлю, ми навпаки бачимо збільшення російського експорту в Україну у тих секторах, де українські правила були приведені у відповідність до норм ЄС. Частка російського експорту в Україну товарів, що підпадають під гармонізацію технічних регламентів ЄС, зросла з 8,8% до 12,3% в період між 2012 і 2014 роками.

Це, напевно, відбувається через те, що Росія зацікавлена в гармонізації своїх технічних регламентів і стандартів відповідно до стандартів ЄС у різних секторах, адже Росія теж прагне залучити інвесторів з ЄС і мати можливість експортувати в ЄС у майбутньому.

Протягом багатьох років ЄС проводив проекти з Росією щодо гармонізації технічного регулювання на промислову продукцію. Починаючи з 2013 року, комісія фінансувала проект "зближення технічного регулювання та систем стандартизації ЄС і РФ".

Цей проект свідчить про плідну роботу з російською владою щодо зближення технічних регламентів, навіть якщо на практиці деяке законодавство не застосовується.

Митний союз (Євразійський економічний союз з 2015 року) прийняв 35 технічних регламентів, деякі з яких повністю відповідають нормам ЄС (наприклад, іграшки, машинне обладнання, засоби індивідуального захисту).

Користуючись гнучкими можливостями, передбаченими у ЗВТ, ЄС готовий розглянути більш тривалий перехідний період технічного регулювання, прив'язаний до певних секторів/товарів, якщо Росія продемонструє необхідність у цьому.

Однак досі Росія не надала дані про її експорт до України в конкретних секторах, де Україна вже призвела або повинна привести своє законодавство у відповідність до законодавства ЄС.

Замість цього Росія визначила сім секторів з особливим економічним значенням для Росії, однак, знову ж таки, без жодних фактичних доказів або чітких обґрунтувань. Хоча Україна ще раніше узгодила свої норми з правилами ЄС у шести з цих семи секторів.

Міф 3: ЄС хоче змусити Росію змінити митні правила, встановлені в угоді про вільну торгівлю СНД.

Реальність: Росія розглядає поточний договір СНД про зону вільної торгівлі занадто ліберально. РФ вважає, що згідно з діючими правилами, певний товар, імпортований Україною, може легко отримати українське походження і бути експортований в Росію без мита.

В ході тристоронніх переговорів, комісія навела контраргумент: що Росія має можливість ініціювати процедуру зміни правил ЗВТ-СНД, якщо вважає, що договір про зону вільної торгівлі СНД призводить до проблем кожного разу, коли член ЗВТ-СНД підписує угоду про вільну торгівлю з іншою країною.

Позиція ЄС грунтується на переконаності в тому, що митні правила повинні бути функціональними, а зона вільної торгівлі не призводить до взаємного виключення країн-партнерів.

Міф 4: ЄС зобов'язує Росію прийняти свої фітосанітарні стандарти.

Реальність: в ЄС ніколи не змушували Росію приймати європейські фітосанітарні стандарти. Однак зрозуміло, що російський експорт у ЄС повинен відповідати стандартам ЄС.

В рамках тристоронніх переговорів ЄС відповів Росії з приводу її занепокоєння у зв'язку з санітарними стандартами і запропонував оновити двосторонній процес визнання ветеринарних сертифікатів, взаємної оцінки системи стандартів, перегляду правил походження товарів в рамках договору про зону вільної торгівлі СНД.

Міф 5: пропозиція РФ ввести "перехідний період не більше ніж на десять років для обмеженої кількості торгових секторів" - це не проблема для України.

Реальність: ця пропозиція на практиці означає заборону застосування більшої частини ЗВТ між ЄС та Україною протягом багатьох років.

До того ж, сумнівно, що це матиме позитивний вплив на російський експорт.

Міф 6: Росії потрібні докладні дані щодо цін і митної вартості для кожної окремої транзакції з товарами, які експортуються до України. ЄС має їх надати.

Реальність: ці дані не нададуть Росії достовірної інформації про походження товарів, імпортованих Росією з України. Крім того, це суперечитиме законодавству ЄС про конфіденційність і забезпечення конфіденційності ділової інформації.

* * * * *

Як відомо, після 22 раундів консультацій російські вимоги були відкинуті і Євросоюзом, і Україною як такі, що не мають економічного змісту і насправді мають на меті зірвати Угоду про асоціацію Україна-ЄС.

Економічна частина Угоди почне застосовуватися з 1 січня 2016 року.

Росія натомість впроваджує обмеження щодо торгівлі з Україною.

ЧИТАЙ ТАКОЖ
powered by lun.ua
ПУБЛІКАЦІЇ
Юрій Панченко, Європейська правда

Уряд на свята: що стоїть за ротацією польської влади

Пауза у реконструкції уряду Польщі одночасно означає збереження нинішнього курсу щодо України. Головний дипломат поки зберігає свою посаду, а отже, найближчі півтора місяці МЗС Польщі продовжить старанно торпедувати відносини з Україною.

Сергій Сидоренко, Таллінн-Сауе-Київ

Інтернет-врядування та українські реалії: чи можливо повторити зразкову естонську реформу

Надто часто доводиться чути: "Естонія – не Україна". Мовляв, у нас сільське населення, низька комп'ютерна грамотність, відсутність комп’ютерів у людей... Лунають тисячі причин, через які нібито "ми так не зможемо". Але насправді цей стереотип легко зруйнувати...







Сергій Сидоренко, Європейська правда

Досить неправди: що не так в українсько-угорському освітньому конфлікті

Українське питання в Угорщині – яскрава ілюстрація терміну "пост-правда". Байдуже, якою є реальність; важливо, що про неї кажуть. Фраза про повну заборону навчання угорською, згадана в заяві МЗС, не обмежується лише урядовим сайтом...

Павло Клімкін, міністр закордонних справ України

Старші брати лишилися в минулому: Павло Клімкін про вимоги щодо освітнього закону

Наш намір посилити в Україні позиції української мови викликав у сусідів спонтанний протест. Виходить, що Україні не дозволено те, що дозволено решті країн, виходить, що українці мали б і надалі залишатися комфортними для всіх.

Олена Омельченко, «Ілляшев та Партнери»

ЄС посилює торговельний захист: що треба врахувати Україні

ЄС пішов на масштабні зміни законодавства про боротьбу з демпінговим імпортом. При ухваленні рішення про запровадження захисних заходів буде враховуватися частка держави в економіці, незалежність фінсектора і навіть соціальні та екологічні стандарти.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter