Кремль відновив війну проти України, якою має бути реакція ЄС? Колонка депутата Бундестагу

Марілуїза Бек, депутат парламенту Німеччини _ Понеділок, 06 лютого 2017, 09:35
Версія для друку Коментарі
Фото УНІАН

Зброя на Донбасі по-справжньому ніколи не мовчала, але тепер знову спалахнула відкрита війна.

Авдіївку цілеспрямовано обстрілюють важкою артилерією і ракетними установками з житлових кварталів Донецька.

Майже 20 000 людей змушені жити в страху за своє життя. Вони надовго залишалися в місті без електрики, з урізаним тепло- і водопостачанням. Та ж доля загрожує 400 000 жителів регіону.

Йдеться про гуманітарну катастрофу в центрі Європи.

Тому зараз не час робити припущення про зміст телефонної розмови між президентами Путіним і Трампом. Зараз не час будувати здогади про те, чи випадково з цією розмовою збіглися військові дії бойовиків, підтримуваних Росією.

У ці дні рішучість ЄС необхідна більше, ніж будь-коли.

Європейська політика повинна показати, що у неї достатньо сили волі, щоб компенсувати нинішню непередбачуваність політики США. Європа повинна наполягати на негайному припиненні вогню.

Той, хто зараз підспівує популістам і говорить про скасування санкцій, надсилає сигнал Путіну: можна діяти так само і надалі.

Тому Брюссель повинен допомогти людям, які опинилися в біді. Він повинен дати Кремлю і бойовикам чіткий політичний сигнал, що кожна подальша негуманна дія матиме наслідки.

Ще не ясно, яка зовнішньополітична лінія врешті-решт стане визначальною у Вашингтоні, хоча політична близькість між президентом Трампом і президентом Путіним не віщує нічого доброго.

Спільність у мисленні ідеологів Дугіна і Беннона лякає. Проте коментар нового американського посла в ООН Ніккі Хейлі у зв'язку з військовими діями на Донеччині може свідчити про те, що навіть президент Дональд Трамп не готовий прийняти агресію з боку Росії.

Згуртованість Євросоюзу навколо його курсу щодо Росії ще матиме серйозне випробування на міцність через майбутні національні вибори. Та наразі вона є – лише трохи більше місяця тому ЄС підтвердив свої санкції проти політики Кремля.

Тому потрібно згуртовано і впевнено представляти цю позицію у Вашингтоні, виступаючи за збереження американських санкцій.

При цьому адресатом дипломатичних зусиль повинен бути не лише Білий дім, але й Конгрес.

Відсутність рішучої відповіді та бажання будь-якою ціною уникнути конфліктів з Росією Кремль розцінює як знак слабкості, якою варто скористатися. Європейці повинні донести до своїх партнерів по той бік Атлантики цей гіркий досвід, почерпнутий з конфліктів у оточенні Росії.

Будь-які політичні компроміси, включаючи й Мінські угоди, повинні враховувати відповідь на питання, чого насправді хоче Кремль. Чи справді він зацікавлений у стабілізації України? Чи, може, Донбас потрібен йому як постійний осередок напруженості?

Існуюча система забезпечення миру і безпеки на континенті була створена спільно з Росією і США. Агресивні дії Росії в Україні ставлять її під сумнів, але Німеччина і Євросоюз повинні з усією рішучістю захищати цю систему.  

Для України це означає, що ЄС повинен зробити все можливе, щоб стабілізувати країну економічно і політично.

Не можна допустити угоду між президентом Трампом і президентом Путіним за рахунок України.

Крім цього, перспектива членства України в ЄС має залишатися відкритою – попри те, що в Євросоюзі в даний момент спостерігається втома від прийняття нових членів, а Києву ще далеко до готовності до вступу.

Після Євромайдану Україна зобов'язалася виконати амбіційну і всеосяжну програму реформ. Почалася наймасштабніша трансформація з часу здобуття країною незалежності. Виконавши критерії візової лібералізації, Україна довела свою готовність до реформ, і тепер ЄС має виконати свою обіцянку.

Природно, що інерція старої системи потужна, як і раніше, однак молоді, орієнтовані на ЄС сили в громадянському суспільстві і політиці за допомогою міжнародного тиску просувають реформи.

Так, руху за реформи загрожує не тільки Кремль, але й корумповані еліти України.

Та закриті двері ЄС грають на руку саме цим силам.

Тільки з допомогою Євросоюзу можлива економічна і суспільна трансформація України. У цьому випадку країна стала би прикладом для всього регіону.

Використати цей шанс – життєво важливий інтерес для самого Європи.

 

Автор: Марілуїза Бек,

депутат Бундестагу, член ПАРЄ,
спікер фракції "Союз 90/Зелені" з політики у Східній Європі,

для "Європейської правди"


Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

ЧИТАЙ ТАКОЖ
powered by lun.ua
ПУБЛІКАЦІЇ
Венеціанська комісія

Висновок Венеціанської комісії щодо освітнього закону. Текст документа

Сприяння посиленню державної мови та її обов’язковість є законною і навіть похвальною метою держави. Те саме стосується державних заходів для вивчення мови всіма громадянами... Венеціанська комісія вітає те, що українська влада готова використовувати можливості закону...

Юрій Панченко, Європейська правда

"Добра зміна" з людським обличчям: що відомо про майбутнього прем'єра Польщі

Робота Моравецького в уряді вважається успішною, а опитування засвідчили, що його кандидатуру вважають оптимальною для посади прем’єра 12% поляків. З іншого боку, Моравецький явно виглядає чужим у керівній партії, а головне – є новачком у політиці.







Юрій Панченко, Європейська правда

"Добра зміна" з людським обличчям: що відомо про майбутнього прем'єра Польщі

Робота Моравецького в уряді вважається успішною, а опитування засвідчили, що його кандидатуру вважають оптимальною для посади прем’єра 12% поляків. З іншого боку, Моравецький явно виглядає чужим у керівній партії, а головне – є новачком у політиці.

Метін Гюркан, Стамбульський центр політичних досліджень

Геть з НАТО: хто налаштовує Анкару на вихід з Альянсу

Поки найгіршим сценарієм може стати широка дискусія в Туреччині про вихід з інтегрованої структури командування силами НАТО, як це сталося у Франції 1967 року. Втім, нові скандали можуть істотно змінити ці розклади.

Наталія Дугінова, Правовий альянс

Криваве питання: чи впровадять в Україні норми ЄС по донорству

Регулювання безпечності крові – одне із зобов'язань України відповідно до Угоди про асоціацію. Однак перші кроки з імплементації права ЄС призвели до колізії – діяльність по переробці донорської крові була виключена з переліку обов'язкової до ліцензування.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter