Наш вимір Brexit: навіщо ЄС ставить Україну за приклад для Британії

Тарас Качка, Міжнародний фонд "Відродження" _ Понеділок, 15 січня 2018, 14:31
Версія для друку Коментарі
Фото: europeansting.com

Минулого тижня порядок денний ЄС визначався дискусією про можливі формати стратегічних для ЄС рішень – багаторічних фінансових рамок та другої фази Brexit. Другою фазою називають стадію переговорів, коли ЄС і Британія активно шукають модель майбутніх відносин.

І що вкрай важливо – у цій розмові досить активно згадується Угода про асоціацію між Україною та ЄС як одна з моделей відносин ЄС із європейськими державами, які до ЄС не входять. І передусім як модель інтеграції з єдиним ринком Євросоюзу.

Минулого тижня Financial Times писав, що Угода про асоціацію може бути основою для майбутнього правового режиму економічних відносин між Британією та ЄС, і розлого цитував Briefing Paper Еріки Шищак.

Також про Угоду про асоціацію згадував у своїй презентації для лідерів держав-членів Мішель Барньє, який веде переговори про Brexit з боку Єврокомісії. Слайд з його презентації поширив Bloomberg. Щоправда, на думку Барньє, наріжні елементи позиції Британії не дозволяють використати українську модель у майбутніх відносинах.

Тож УА отримала свої кілька хвилин слави у ширшому контексті відносин ЄС з європейськими державами, які до ЄС не входять, а не лише у контексті двосторонніх відносин між Україною та Євросоюзом.

Наскільки ж насправді Угода про асоціацію може стати моделлю для пост-Brexit відносин ЄС з Британією?

Чого ж хоче Британія? До кінця не відомо. Бо частина політикуму виступає за жорсткий Brexit, а інша, навпаки, говорить про те, що Британія має за будь-яку ціну залишитися в ЄС.

Чинна прем’єр-міністр Тереза Мей своє концептуальне бачення виклала ще у вересні 2017 року у своїй Флорентійській промові. Якщо редукувати цю промову до простої формули, то Британія хоче зберегти свою фактичну економічну інтеграцію з ЄС, але у правовій формі, яка б виключала зверхність ЄС.

Для прикладу Тереза Мей говорить про те, що якщо торгівля зараз відбувається без мит і без обтяжливих процедур, то ніщо не заважає зберегти цей режим і після виходу з ЄС.

Перелік сфер, де британському бізнесу важливо лишитись в ЄС-івських рамках, з кожним днем стає довшим – хімія, медицина, режим ПДВ, митний режим і особливо – фінансові ринки. Думаю, що за кілька місяців цей перелік охопить всі 100% компетенції ЄС.

Натомість найбільш критичним елементом для Британії є правова незалежність – автономність від інституцій ЄС і особливо від судових органів, зокрема Європейського суду.

Тобто Британія хоче стати юридично незалежною, але лишитись економічно інтегрованою. І звісно ж, при цьому нічого не платити до бюджету ЄС.

І наша УА максимально близька до бажаної для ЄС моделі – найбільш можлива автономія (не повна, але можлива), при цьому визначено механізми інтегрованості в єдиний ринок ЄС. Тут слід особливо наголосити: не лише вільна торгівля, а саме інтегрованість, оскільки поки що український уряд воліє робити наголос на обсягах торгівлі, а не на інтеграції ринків.

Тепер звернімо увагу на позицію Євросоюзу щодо Британії. Вона зовсім протилежна: хочете виходити з ЄС – то виходьте повністю.

Причин для цієї позиції багато, але головна – дати зрозуміти всім, наскільки насправді важливий ЄС для економіки держав-членів.

 

Поширений слайд з презентації Мішеля Барньє, який веде переговори з Британією, показує, що УА з Україною справді дає великі можливості інтегруватися з єдиним ринком ЄС – більші, ніж митний союз з Туреччиною чи угоди про вільну торгівлю з Канадою чи Кореєю. Але ця інтеграція базується на адаптації законодавства України до законодавства ЄС і на єдності тлумачення цього законодавства.

Тобто йдеться не просто про угоду щодо лібералізації торгівлі, а саме про інтеграцію України до єдиного ринку ЄС. І саме інтеграційний аспект, на думку Барньє, не відповідає принциповим елементам позиції Британії.

Варто також звернути увагу на те, чому ЄС використовує наявні угоди як набір моделей для вибору. Як влучно було висловлено в одній з колонок у The Guardian, Мішель Барньє вже навіть не прикидається, що веде переговори з Британією, і більше схильний представляти свої вимоги як перелік непорушних правових умов. Ті, хто вів переговори з ЄС, знає: Єврокомісія – неперевершений майстер вести переговори саме так.

Тому і оприлюднений слайд досить гарно промовляє: хочете мати право на участь в єдиному ринку ЄС, як Україна, Швейцарія чи Норвегія – маєте погодитись на те, проти чого тепер виступаєте. Інакше або просто ЗВТ, або взагалі нічого.

Це все загальноєвропейська розмова, і приємно, що Угода про асоціацію з Україною привертає до себе увагу. Ця увага означає, що ЄС у внутрішній дискусії уважно вивчає їхню з нами угоду. Але головне – визнає її інтеграційною за своєю природою і, до певної міри, звісно, популяризує її саме як інтеграційну.

Тобто це гарна угода, яка дає нам досить багато можливостей.

У цьому відмінність між Британією і Україною. Для Британії можлива угода про асоціацію є шансом зберегти досягнуте, а для нас – реалізувати можливість.

Можемо як приклад взяти знову ж таки уповноважених економічних операторів (ЄвроПравда окремо писала про важливість цього інституту для розвитку торгівлі). Саме цей інститут у дослідженнях британського уряду має стати наріжним елементом вільної торгівлі після виходу з ЄС.

Україна ж поки лише придивляється до цього інституту - ми рік за роком ніяк не можемо зрушити з місця у цьому напрямі, хоч Угода про асоціацію наголошує на його важливості для полегшення торгівлі.

Можливо, цей конкретний інститут не є магічним рятівником торгівлі, але він точно допомагає робити торгівлю сталою і надійною. І разом з десятками інших елементів Угоди дозволяє інтегрувати Україну до ринку ЄС в обсязі, не меншому, ніж у Британії.

І якщо ми цю можливість не реалізуємо, а Україна активно уникає реалізації угоди, то користі від правових досягнень буде мало.

 

Автор: Тарас Качка,

заступник виконавчого директора МФ "Відродження",

у 2007-2011 роках – учасник переговорної команди України щодо Угоди про асоціацію

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

 

ЧИТАЙ ТАКОЖ
ПУБЛІКАЦІЇ
Петро Порошенко

Росія розпочинає Світову гібридну війну: промова Порошенка в Мюнхені

"Русскій мір" перетворює усе, до чого торкається, у руїни та занепад. Погляньте на Абхазію, Південну Осетію, Придністров’я, окуповані Донбас та Крим. Схоже на те, що відповідно до доктрини "русского міра" вся Європа повинна виглядати так як Калінінград чи окупований Донецьк, а не навпаки.

Юрій Онищенко (Брюссель), Сергій Сидоренко, Європейська правда

Мова ультиматуму: як угорська блокада підриває відносини України з НАТО

Є сподівання, що НАТО погодиться відійти від подвійних стандартів і визнати новий статус України після президентської зустрічі на саміті в липні. На перешкоді стоїть конфлікт з Угорщиною, яка відкрито декларує намір "блокувати будь-яке зближення України та НАТО".







Микола Капітоненко, МЦПД

Розмова про цінності: що сказав та про що промовчав Петро Порошенко в Мюнхені

Європейці прекрасно бачать рівень деградації демократичних інститутів та захисту прав. Наше повчання Заходу на тему цінностей виглядає не дуже переконливо. Так само, як слова, що ані політика, ані бізнес не можуть існувати окремо від цінностей. Як ми точно знаємо - можуть (рос.)

Олександр Балдинюк, Укркондпром

Шоколадна "зрада": правда та міфи навколо регулювання якості української кондитерки

1 січня Мінагрополітики продовжило дію перехідного періоду щодо вимог до продуктів з какао та шоколаду. Це рішення часто трактується як небажання українських кондитерів переходити на європейські стандарти. Спробуємо розібратися, чи відповідають ці побоювання дійсності.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter