Сусідство з туманним майбутнім: чи вдасться оживити Східне партнерство ЄС

Середа, 17 жовтня 2018, 14:25 — , для Європейської правди
Фото: neweurope.eu

Вже незабаром Східне партнерство (СхП) ЄС святкуватиме 10-річний ювілей. Втім, майбутнє цього проекту досі залишається непевним. Єдності в цьому питанні немає ані серед країн ЄС, ані серед держав-партнерів.

Більше того, черговий саміт СхП, який має відбутися у ювілейному 2019 році, було вирішено перенести через вибори, як до Європарламенту, так і в Україні та Молдові. 

У такій ситуації якихось проривних ідей можна чекати лише від неформальних консультацій та зустрічей керівників зовнішньополітичних відомств. Така зустріч відбулася 15 жовтня у Люксембурзі.

20 досягнень Східного партнерства

Попередній саміт Східного партнерства відбувся в листопаді 2017 року, який ми всі пам'ятаємо у зв’язку з амбітними намірами Києва вплинути на зміст кінцевої декларації. Обговоренню результатів прийнятих тоді рішень і була присвячена ця зустріч.

Читайте також
Виміряти "Східне партнерство": як оцінити успішність ініціативи ЄС

Тут треба зробити невеликий відступ. В листопаді 2017 року був офіційно затверджений план дій для регіону Східного партнерства, який всі скорочено називають "20 досягнень СхП до 2020 року". Кожне з досягнень передбачає низку індикаторів, які планується досягти до 2020 року за підтримки Європейського Союзу.

Тематично досягнення розділені на 4 пріоритети: економічний розвиток та ринкові можливості; посилення інституцій та належне врядування; взаємопов'язаність, енергоефективність, довкілля та зміна клімату; мобільність та контакти між людьми. Ці досягнення доповнюють та розширюють окремі напрямки співпраці ЄС з країнами-партнерами, передбачені двосторонніми угодами.

Друге питання, винесене на обговорення, стосувалося бачення, яким чином відзначати наступного року десяту річницю від запуску політики Східного партнерства. Втім, зважаючи на вибори до Європейського парламенту та перезавантаження європейських інституцій наступного року, а також на низку доленосних виборчих сезонів у Молдові та Україні, офіційний Брюссель вирішив перенести проведення Саміту СхП на 2020 рік.

2019 рік матиме символічне значення - на нього припадає ювілей офіційного старту політики Східного партнерства.

При цьому - і це принципово - через виборчі цикли ювілей не має нести особливого політичного наповнення. Наразі і сам потенційний захід не має ані чіткої концепції, ані географічної та часової визначеності.

Реальним видається варіант, коли буде організовано низку взаємопов’язаних заходів у різних країнах ЄС та СхП.

Без нових планів

Отже, навколо цих питань і оберталася дискусія. 

Спираючись на моніторинг Європейської служби зовнішньої дії щодо виконання 20 досягнень, серед позитивних зрушень наводились приклади схвалення  інвестиційного плану транспортної мережі TEN-N, зростання торгівлі між ЄС та партнерами, збільшення фінансової підтримки для малих та середніх підприємств, а також запуск Європейської школи Східного партнерства в Тбілісі.

Найменший поступ, очікувано для країн регіону, відзначено в антикорупційних реформах та реформі судоустрою, свободі медіа та правах людини. Згадали недоліки в загальних рисах, щоб не псувати настрій окремим міністрам.

На двосторонньому рівні відзначено успіх у підписанні двосторонньої угоди з Вірменією, активні переговори щодо угод з Азербайджаном та Білоруссю. Згадали також запуск неформальної зустрічі з питань торгівлі для трьох країн, що підписали угоди про асоціацію з ЄС (Україна, Грузія та Молдова).

Отже, нових амбітних цілей не поставлено.

Лише окремі країни ЄС, відомі нам своєю прихильністю до України та регіону СхП, у своїх коментарях зверталися до більш поглиблених планів розвитку співпраці. Лідер литовського МЗС Лінас Лінкявічус, наприклад, наголосив на необхідності посилення секторальної інтеграції асоційованих партнерів.

Оскільки головна тема була заявлена, учасники мали на неї зреагувати. Майже всі заявили про позитивність формування амбітного плану з 20 досягнень на саміті Східного партнерства в 2017 році. Країни ЄС наголошували на необхідності їх продовження, а також на важливості реформ у проблемних царинах.

Проте постійно виникало німе запитання: якою є політична мотивація партнерів виконувати цю домашню роботу?

Адже простіше користуватися економічними програмами та європейськими фінансовими механізмами, аніж трансформувати судочинство чи забезпечувати свободу медіа, з чим у половини країн СхП - значні проблеми.

Читайте також
Не сподівайтеся на членство: чому "Східне партнерство" не потребує нових стимулів

З іншого боку, країни, що підписали угоду про асоціацію і мають зобов’язання в рамках "двосторонки", не бачать в "20 досягненнях" бажання ЄС рухатися далі в питаннях інтеграції.

Доля досягнень під питанням також через початок електорального циклу в Європейському Союзі. Чи переживе цей політичних проект прихід нового профільного комісара після зміни складу Єврокомісії - теж велике питання.

У такій ситуації ледь не єдиним позитивом стала заява керівника польського зовнішньополітичного відомства про відновлення активної співпраці між Польщею та Швецією щодо напрацювання подальшого бачення Східного партнерства. 

Наразі Польща та Швеція запропонували країнам ЄС свій неофіційний документ (non paper), в якому виклали своє бачення змістовного наповнення підготовки та проведення відзначення ювілею СхП, а також концептуальні основи майбутнього розвитку цієї політики. Під час міністерської зустрічі ініціативу вже підтримали Латвія та Румунія.

Партнери чи просто сусіди?

Більшість учасників так чи інакше окреслили свою позиції щодо подальшого розвитку багатостороннього формату СхП, із можливістю запроваджувати політику різних швидкостей залежно від амбіцій та успіхів партнерів.

Це стає особливо актуальним через велетенські розбіжності серед сусідів ЄС у баченні майбутніх відносин із Брюсселем.

Азербайджан традиційно намагається не грати у формати, а вести двосторонню комунікацію з економічним та енергетичним присмаком. Саме тому і виступ азербайджанського глави МЗС був присвячений питанню Південного газового коридору та торговим відносинам, оминаючи питання політичних в’язнів та порушення прав людини.

Вірменія після революційної зміни уряду теж більш сфокусована на внутрішніх питаннях та доведенні всім учасникам, що її зовнішня політика є лише провірменською. Питання співпраці стосуються виконання нової угоди з ЄС та отримання фінансової підтримки в проведенні реформ.

Білорусь традиційно і відкрито виступає проти розподілу в рамках Східного партнерства і необхідність проведення неконфронтаційної політики (читай - не чіпати Росію). А серед досягнень краще говорити про спільні ініціативи, ніж про поступ у внутрішніх реформах.

Країни, що мають угоди про асоціацію, спільні в позиції, що Східне партнерство має бути більш диференційоване в форматах співпраці.

Грузія вказує також на свою стратегічну мету приєднання до Європейського Союзу. На цьому шляху уряд прийняв відповідну дорожню карту, яка передбачає посилені зобов'язання щодо наближення до ЄС, які сягають глибше, ніж вимоги угоди про асоціацію.

Молдова, попри всі скандали з корупцією і припинення фінансування з боку ЄС, наголошує на збереженні проєвропейського курсу та готовності продовження виконання угоди про асоціацію. Втім, є певна невизначеність щодо того, якою буде спрямованість нового уряду після парламентських виборів у лютому 2019 року.

Ну і власне позицією України можна закінчити опис зустрічі. Україна, яку представляв міністр закордонних справ Павло Клімкін, хоче бачити, якими є подальші перспективи політики, яка додана вартість для України.

Як і десять років тому, Київ радить чітко розмежовувати треки двосторонньої і багатосторонньої співпраці.

І якщо багатосторонній трек не може бути привабливим для країн-партнерів, то, можливо, є сенс більше уваги приділяти двостороннім формам співпраці.

Як би там не було, 2019 рік має сформувати бачення, яким бути наступним 10 рокам СхП.

І тому Україні варто активніше підключатися до дискусій, пропонуючи власні відповіді, яким шляхом має йти Східне партнерство. Тим більше, що ідей вистачає.

 

Автор: Геннадій Максак,

голова правління Ради зовнішньої політики "Українська призма",

координатор Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.