Нищівні санкції? Як зробити ефективними заходи проти РФ

Середа, 15 серпня 2018, 09:00 — , ICU
Фото: thenation.com

Вдруге цього року в медіа говорять про "нищівні санкції" щодо Кремля через його зовнішню політику.

Вперше це було на початку квітня. Тоді, наприклад, автор з Financial Times говорив, що "нарешті завдано разючого удару" по економіці РФ завдяки санкціям.

Однак вплив санкцій виявився швидше млявим і нетривалим. Обмінний курс рубля до долара США понизився на 8% протягом одного тижня - з 58 до 63. А дохідність за державними облігаціями, що номіновані у рублях, тоді зросла на піввідсотка - з 7,05% до 7,6% за той самий проміжок часу.

В цілому, попри очікування, економіка РФ не зазнала нічого подібного до руйнації.

Це підтверджується звітом МВФ щодо економіки РФ, що вийшов наприкінці травня цього року і в якому ви не знайдете підтверджень загострення економічних проблем.

Цього разу про "нищівні санкції" говорить група американських конгресменів, що підготувала новий закон.

За деякими даними, в ньому йдеться про обмеження діяльності найбільших комерційних банків РФ та вкотре - про обмеження на операції з новими випусками суверенних цінних паперів урядом РФ. Очікується, що знову, як і у квітні, санкції матимуть фактор несподіванки – тобто невідомо, хто з олігархів чи функціонерів з кремлівського оточення отримає тавро "під санкціями", а також невідомо, якими цінними паперами від російських компаній буде заборонено торгувати на міжнародних фінансових ринках.

Головні питання залишаються без змін. Чи підкосять ці санкції економіку РФ настільки, щоб змусити Кремль скорегувати свою зовнішню політику?

Стандартний погляд

В російських медіа говорять про заплановані санкції як "набагато серйозніші", ніж попередні, а в офіційних заявах Кремля - про "оголошення економічної війни". Тобто російська сторона висловлюється про драматизм санкцій майже дзеркально, як згадана вище група конгресменів.

Беручи до уваги ці заяви, можна було би ствердно відповісти на запитання, чи підкосять економіку РФ ці санкції, але це поспішне твердження. Воно, на мій погляд, є хибним. І ось чому.

Читайте також
Новий рівень санкцій: Конгрес США відреагував на російський курс Трампа

Спочатку спробую пояснити стандартний підхід до розуміння економічних відносин, що склалися за останні чотири роки між РФ та оточуючим її світом. Цей підхід, що базується на трьох припущеннях, формує погляд тих, хто розробляє санкції.

Що це за припущення?

1. Макроекономічні показники РФ вже зараз є першокласними завдяки якісній роботі технократичної групи функціонерів у "незалежному" центральному банку та в уряді. Про це говорять колонки лондонських економістів, що мають істотний досвід роботи у приватних фінансових установах (інвестиційних банках та фондах).

Йдеться про такі показники, як рівень державного боргу до ВВП (наразі він менше 20%), зовнішнього боргу (30%). Дефіцит держбюджету мінімально можливий і може навіть бути геть відсутнім цього року, рахунок поточних операцій складає 2-3% від ВВП, а розмір офіційних валютних резервів ($450 млрд) покриває роки майбутнього імпорту, в той час як деякі економіки ледве мають покриття на три місяці.

2. Макроекономічні показники й були першокласними до 2014 року. Так, у 2012-13 спостерігалося певне уповільнення економіки РФ. Але геополітичні ускладнення 2014 року і наступні санкції Заходу, запроваджені після анексії Криму, зіштовхнули економіку РФ у рецесію, з якою майстерно впоралася вищезгадана група технократів.

3. Санкції працюють – адже вони звужують фінансовий ресурс для розподілу серед верхівки.

Цей політологічний підхід зважає на те, що із втратою зовнішніх ринків, особливо через обмеження доступу до фінансових ринків для компаній російських олігархів та державного сектора, доступ до фінансових ресурсів та й для їх подальшого розподілу кардинально звузився. Буквально йдеться про таке: завдяки санкціям "кумулятивно знизився обсяг притоку капіталу в країну", а отже, економіка стагнує. Мовляв, гіпотетично, без санкцій, країна й далі насолоджувалася б звичним обсягом притоку капіталу, економіка зростала швидше й не було б поточної млявості.

Отже, санкції обмежують зростання, економіка стагнує. І це викликає тертя між внутрішніми угрупуваннями, які мають той чи інший статус в умовній кремлівській ієрархії.

Чому цей підхід не дозволяє зрозуміти економіку РФ та її вразливість чи невразливість до санкцій?

Для того щоб зрозуміти, що буде далі з економікою РФ, треба зважати на таке:

1. Нова модель економіки: починаючи з кінця 2012 та початку 2013 року Кремль переводить економіку РФ на новій рейки (або запроваджує нову модель). Вона полягає в тому, що економіка, проходячи усі карколомні адаптації, переходить до монетарної системи, де економічні агенти використовують переважно внутрішню фінансову систему й власну грошову одиницю рубль як для кредитування власного бізнесу, так і для накопичення багатств.

Така модель більш стійка, ніж минула або стара модель, що діяла до переломного моменту на стику 2012-13 років. У стандартному погляді на РФ під санкціями робиться припущення, що модель незмінна – вона не потребує змін, адже витримує зовнішні та внутрішні "шоки" й за штурвалом стоять технократи (нехай і зібрані Путіним).

2. Попередня модель базувалася на широкому застосуванні принципу вільних ринків із залученнях іноземних інвестицій як від портфельних інвесторів, так і від так званих "прямих" або стратегічних та довготривалих інвесторів.

Характерною рисою цієї моделі були вільне застосування іноземних валют та іноземних юрисдикцій як для залучення капіталу (або його притоку в економіку РФ), так і для накопичення багатств у фінансових та нефінансових активах (це ще називали відтоком капіталу з економіки РФ). Вільне використання іноземних грошових одиниць (в першу чергу долара США) було дуже характерною рисою внутрішньої банківської системи.

Нова модель суттєво відрізняється від старої і має фундаментальну рису – це перехід на власну грошову одиницю.

У разі повного переходу до такої моделі потреба у зовнішньому "притоці" капіталу нівелюється, адже внутрішні економічні агенти формуватимуть активи (багатства) у фінансових інструментах, що номіновані переважно в національній валюті.

Окремі риси цієї моделі вже проглядаються зараз – внутрішні та зовнішні зобов'язання банків і небанківського бізнесу поступово зменшуються. Про це, наприклад, свідчать дані Міжнародного банку розрахунків (Швейцарія).

Натомість у стандартному підходу вважається, що економіка РФ потерпає без доступу до зовнішнього капіталу, мовляв, для Кремля це стимул нормалізувати відносини із Заходом та іншими країнами і відновити "приток" капіталу.

Звідки взялась потреба у новій моделі?

На початку 2013 року Кремль зіштовхнувся з чотирма проблемами:

- падіння соціальної довіри до влади до історичного мінімуму;

- рубль накопичив суттєву переоцінку, що спонукало керівництво РФ визнати "голландську хворобу" в економіці (залежність від експорту одного або декількох видів сировини), яка зазвичай "лікується" девальвацією обмінного курсу (що й відбулося в наступні пару років);

- низькі темпи зростання економіки в умовах, коли ціни на нафту були все ще вище 100 доларів за барель;

- висока доларизація внутрішньої економіки й очікуваний перехід ФРС США до згортання монетарної політики кількісного пом'якшення, що зазвичай супроводжується посиленням долара США.

Без змін економіка РФ опинилася б у глибокій рецесії та фінансовій кризі, що позначилося б рейтингах Кремля - і це ще задовго до появи санкцій! Але одночасно для проведення економічних змін без шкоди для влади Кремля був потрібен зовнішній буфер. Цю роль зіграли кампанія "Крим наш" та загальна конфронтація із Заходом. 

Відповідно, жорстка фіскальна та монетарна політика Кремля мала на меті страхування від внутрішніх невдач, від завчасного переходу до стимулювання економіки через національну фінансову систему. Однак, за логікою Заходу, послідовність геть інша: поточне мляве економічне зростання розглядається як обмеження притоку капіталу ззовні.

За цією логікою постає неприємний висновок: і нова хвиля санкцій не призведе до краху економіки РФ.

А відповідно, треба шукати відповідь на питання: що насправді є слабким місцем Кремля?

Це не доступ до американської фінансової системи чи рахунків у західних банках і тим більше не фінансові "ресурси".

Більшого удару по російській економіці може завдати блокування доступу до технологічно-передових реальних активів та технологій - всього, що росіяни не здатні власноруч зробити та купують за кордоном, включаючи навіть споживчі товари.

А ще варто пам'ятати, що Кремлю вкрай необхідний контроль над настроями власних громадян, щодо яких потрібні дієві заходи стимулювання. Останній крок Кремля щодо проведення пенсійної реформи підкосив рейтинг російської влади. Для стимулювання позитивних настроїв потрібно все більше коштів, що має стати додатковим приводом для девальвації рубля.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.