Посилюючи тиск: як змусити провідні світові банки відмовитися від співпраці з РФ

Понеділок, 26 вересня 2022, 18:00 — , Razom We Stand
Фото: AFP/East News
Мітинг на підтримку введення нафтових санкцій проти РФ. Брюссель, 13 травня 2022 року

Енергетична співпраця з РФ стає все більш токсичною. 

Черговий доказ цього – публічні слухання у Конгресі США 19 вересня, під час яких конгресмен Бред Шерман безпосередньо допитав голів банків JP Morgan Джеймі Даймона та Citigroup Джейн Фрейзер про продовження бізнесу з російськими нафтогазовими компаніями та трейдерами викопного палива, включаючи "Газпром", "Лукойл" та Vitol.

Обидва генеральні директори не змогли дати чітких відповідей, чи розривають вони бізнес-зв'язки з Росією, намагаючись ухилитися від прямого запитання. Однак із їхніх заяв стало зрозуміло, що обидва банки продовжують вести справи з російськими компаніями, які сприяють фінансуванню військової агресії Путіна.

Даймон навіть спробував перебити виступ Шермана, спричинивши суперечку, та замовк лише після вимоги дотримуватись протоколу від головуючої на слуханнях конгресвумен Максін Вотерс.

Реакцію банкірів можна зрозуміти: це питання порушується не вперше.

Достатньо згадати, що заклик із вимогою припинити зв’язки з російською нафтогазовою галуззю їм вперше висунув Олег Устенко – головний економічний радник Володимира Зеленського. Згодом відповідні листи до керівництва цих банків надіслали понад двадцять українських громадських організацій.

А ще в День Незалежності України, 24 серпня наша громадська організація Razom We Stand  разом з активістами в Нью-Йорку, Парижі та Лондоні протестували під офісами банків, вимагаючи від них негайно припинити будь-який бізнес з російськими компаніями, що займаються викопним паливом, включаючи інвестиції, позики чи інші фінансові послуги.

JP Morgan і Citi очолюють список приватних банків, які надавали мільярди доларів позик російським нафтогазовим компаніям напередодні повномасштабного військового вторгнення Росії.

Після шести місяців воєнних злочинів і вбивств мирних жителів ці банки продовжують надавати їм фінансові послуги. Зберігаючи зв'язки з російською нафтою і газом, ці банки продовжують війну і геноцид в Україні, адже експорт нафти і газу забезпечує понад 40% доходів федерального бюджету Росії.

Дослідження, проведене Leave it in the ground initiative (LINGO), виявило, що JP Morgan і Citi були одними з провідних інвесторів у нові великі російські нафтогазові проєкти – 40 "вуглецевих бомб" з потенціалом викидів парникових газів понад 1 гігатонни вуглецю кожен.

JP Morgan також є одним із низки ключових банків США, що погрожують вийти з кліматичної коаліції Global Financial Alliance for Net Zero (GFANZ) через посилені основні критерії бути кліматично нейтральними інвесторами.

Вочевидь, тому, що JP Morgan не бажає обмежувати своє фінансування видобутку викопного палива і не розглядає можливість відмови від участі в проєктах російських вуглецевих бомб.

Санкції та ембарго проти російського викопного палива – це те, що потрібно не лише Україні.

Це потрібно як для перемоги над режимом Путіна, так і для рятування всього світу від кліматичної кризи.

Тому ми повинні працювати з подвійною силою – посилювати тиск на міжнародні банки та корпорації, щоб вони розірвали всі зв’язки з Росією. Активісти в кожній країні можуть дізнатися, які банки та корпорації все ще беруть участь у бізнесі з Росією – їхній список доступний на сайті Putin100, створеному нашими партнерами ще в березні.

Ми непохитні в тому, що разом із пріоритетом бойкоту російської нафти та газу будь-які інвестиції у виробництво викопного палива повинні бути припинені в усьому світі, банки та інші фінансові установи мають взяти на себе зобов’язання щодо реальної декарбонізації.

Тому у спільній заяві разом з 28 українськими, норвезькими, європейськими і міжнародними неурядовими організаціями ми закликали уряди ЄС і Норвегії припинити субсидування галузі викопного палива та виключити нафту і газ із анонсованої "зеленої" промислової угоди, що, як очікується, буде підписана на конференції ООН COP27 зі змін клімату в листопаді.

Вкрай важливо, щоб ЄС не просто замінив викопне паливо, що імпортувалося з Росії, викопним паливом з інших країн, включаючи Норвегію, а почав справжню декарбонізацію.

У звіті ЮНЕП "Production Gap Report", створеному провідними дослідницькими інститутами та Програмою ООН з навколишнього середовища, виявляється, що, незважаючи на посилення кліматичних амбіцій і оголошення зобов’язань щодо досягнення нульових викидів, уряди все ще планують видобувати більш ніж удвічі більше викопного палива в 2030 році, ніж це було б сумісним з обмеженням глобального потепління до 1,5°C.

У цьому контексті експерти з питань клімату та енергетики попереджають, що єдиний спосіб досягти цілей, встановлених Паризькою угодою, – це негайно припинити будь-яке розширення видобутку викопного палива.

Нові дані, опубліковані Carbon Tracker Initiative 19 вересня, показують, що видобуток і спалювання розвіданих світових запасів викопного палива дасть понад 3,5 трильйона тонн викидів парникових газів, що в сім разів перевищує залишковий вуглецевий бюджет для утримання потепління в межах 1,5°C і більше, ніж усі попередні історичні викиди в атмосферу з часів промислової революції.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Реклама: