25 січня Європейський суд з прав людини оприлюднив проміжний вердикт у так званій "великій справі щодо Донбасу". Суд розставив крапки над "і" у питанні ролі РФ у гібридній агресії на Сході України.

Про те, чому це рішення стало абсолютною, безперечною перемогою України читайте в статті редактора ЄвроПравди Сергія Сидоренка Окупант в законі: як суд у "великій справі щодо Донбасу" змінить думку світу про агресію РФ.

Якщо стисло та спрощено, то Європейський суд з прав людини  (ЄСПЛ) розглядає колективну скаргу України та Нідерландів проти РФ у тому, що вона після окупації Донбасу у 2014 році системно порушувала права людини на цих територіях, або не розслідувала скоєні там порушення, і як держава-окупант повинна нести відповідальність за події на цій території.

Щоб винести рішення за цією скаргою, Суд мав відповісти на цілий комплекс питань. Чи була ця територія України окупованою? Чи контролює її Росія? На яку частину України поширюється російський контроль? Чи відповідальна РФ за злочини, скоєні у цій частині України, і за які саме зі злочинів?

Формально Європейський суд з прав людини ще не завершив розгляд справи. Винесення фінального рішення забере ще кілька років. Суд має визначити, які саме статті Європейської конвенції з прав людини порушила Росія.

Однак конкретно у цьому процесі головним був саме нинішній, "проміжний" етап.

ЄСПЛ став першим міжнародним судом, який на підставі доказів, поданих Україною, юридично довів окупацію Росією частини Донбасу з 2014 року. Досі рішення про це ухвалювали лише політичні органи, які до того ж робили це під впливом українців або їхніми голосами.

А деталі рішення ЄСПЛ роблять перемогу України у цьому процесі ще вагомішою. Навіть українські урядовці, відповідальні за цей судовий процес, у розмові з ЄвроПравдою зізнавалися, що не чекали настільки переможного рішення.

Рішення Європейського суду у "великій справі Донбасу" є масштабним документом, обсягом у 230 сторінок, тож із нього варто виділити шість головних елементів: визнання збройної агресії; визначення дати початку російської окупації; визнання контролю РФ на окупованій території; визначення територій, за порушення на яких відповідає РФ; дозвіл доводити вину РФ за наслідки обстрілів цивільних об’єктів на українській стороні від лінії зіткнення; підтвердження того, що порушення з боку Росії (від вбивств та катувань до обмеження у сфері освіти) були системними, а не поодинокими. 

За кожним із цих пунктів можна говорити про перемогу Києва.

Але ж Росія вийшла з Ради Європи і не визнає ці рішення!? Це так. Точніше, вона не вийшла, а її вигнали з організації.

Однак на судові процеси, що стосуються подій 2014-2022, це не впливає: РФ лишається відповідальною за порушення прав людини, вчинені нею в минулому. Таке зобов’язання РФ взяла на себе 25 років тому, коли ратифікувала документи Ради Європи.

Важлива деталь: у цій справі РФ до останнього брала участь у процесі, подавала докази і заперечення, була присутня на слуханні (відбулося в січні 2022 року) тощо. Лише у листопаді-2022, за тиждень до засідання, на якому судді винесли рішення (тобто у момент, коли розгромна поразка РФ у цій справі стала очевидною для членів суду!), суддя ЄСПЛ від Росії Михаїл Лобов оголосив про вихід зі справи. Але ухвалення рішення це не зупинило.

Тож нинішнє рішення було ухвалене у змагальній процедурі. І це насправді дуже важливо для його міжнародної легітимності.

Річ у тім, що рішення ЄСПЛ, оприлюднене у середу, немає потреби виконувати. Його основна цінність в іншому: у тому, що ЄСПЛ став першим міжнародним судом, що визначив часові та територіальні межі російської окупації на Донбасі.

Міжнародне правосуддя працює таким чином, що рішення одного судового органу зазвичай визнають або враховують інші. І тому для світової спільноти, а також для інших судових процесів відтепер стало доведеним фактом, що російська збройна агресія на Сході України та російська окупація частини східних областей розпочалися навесні 2014 року, а так звані "ДНР" та "ЛНР" були повністю підконтрольні Москві.

Наприклад, ще за декілька днів до ухвалення цього проміжного рішення, 23 січня, у залі Парламентської асамблеї Ради Європи точилася непроста для України дискусія щодо вторгнення Росії. "Позиція Ради Європи полягає в тому, що російське вторгнення розпочалося у 2022 році", – щиро запевняв присутніх бельгійський депутат Крістоф Лакруа.

Тоді Україні все ж вдалося перемогти – але неможливо назвати цю перемогу переконливою. Згадка про початок збройної агресії Росії щодо України у 2014 році у рішенні ПАРЄ затвердили 47 голосами за, із 43 проти (12 утрималися, а 20 не голосували). 

Що ж стосується розгляду цієї справи по суті – то він також відбудеться, навіть без російського судді. ЄСПЛ призначить йому заміну.

Визнання того, що саме Росія юридично відповідальна за події на Донбасі, є важливим для тих українських підприємств, які втратили власність. Зокрема, де-факто влада так званих "ДНР" і "ЛНР" проводила експропріацію майна та бізнесів українських власників. Частина майна та обладнання заводів Донбасу була вивезена до Росії, частина – знищена. Тепер у власників з’явився шлях стягнути ці збитки з РФ.

"Це рішення відкриває дорогу для інвестиційних арбітражів", – пояснила Ірина Мудра, заступниця міністра юстиції, що була на оголошенні рішення у Страсбурзі.

Крім того, рішення щодо юрисдикції у справі Донбасу розблоковує розгляд багатьох скарг проти РФ, поданих раніше до ЄСПЛ через події на Донбасі.

Докладніше – у матеріалі Сергія Сидоренка Окупант в законі: як суд у "великій справі щодо Донбасу" змінить думку світу про агресію РФ.