Месть Трампа правительству Туска? Какие последствия будет иметь атака посольства США на польскую власть
Польща несподівано для себе потрапила у серйозний дипломатичний інцидент зі Сполученими Штатами – країною, відносини з якою у Варшаві завжди сприймали як стратегічно важливі.
Причому цей конфлікт виявився значно ширшим, аніж звичайний обмін гострими заявами.
Різкі висловлювання посла США в Польщі Тома Роуза на адресу маршалка (спікера) Сейму Влодзімежа Чажастого швидко перетворився на елемент внутрішньої політичної боротьби у Варшаві та індикатор нової ролі американського чинника у польському політичному порядку денному.
Втручання американського дипломата поглибило і так чимале протистояння між президентом Каролем Навроцьким та урядовою коаліцією.
А разом із тим – цей скандал працює на створення розколу всередині панівного табору, що має привести до повернення до влади опозиційної партії "Право і справедливість" ("ПіС"). Причому ще до парламентських виборів 2027 року.
"Обурлива образа" на адресу Трампа
"Президент Трамп, на мою думку, дестабілізує ситуацію в цих організаціях, представляючи політику сили та використовуючи силу для проведення транзакційної політики… Митна політика, інше тлумачення історії, наприклад, щодо участі польських солдатів у місіях, та інструментальне ставлення до інших територій, як-от до Гренландії", – заявив на початку минулого тижня маршалок Сейму Польщі Влодзімеж Чажастий.
А потім спікер зробив політичну заяву:
"Усе це означає, що я не підтримаю висунення кандидатури президента Трампа на Нобелівську премію миру, бо він на неї не заслуговує".
Така заява на перший погляд не виглядає сенсаційно.
Глави парламентів європейських країн у більшості своїй без жодного ентузіазму сприйняли спільний заклик спікера Палати представників США Майка Джонсона, а також спікера Кнесету Ізраїлю Аміра Охани.
Тим несподіванішою стала реакція посла США у Польщі. "З цього моменту ми не матимемо подальших контактів чи спілкування зі спікером Сейму Влодзімежем Чажастим, чиї обурливі та нічим не спровоковані образи були спрямовані проти президента Трампа", – написав посол Том Роуз на порталі X.
Він також окремо підкреслив, що слова Чажастого створюють "серйозну перешкоду для наших чудових відносин із прем’єр-міністром Туском та його урядом".
"Ми не дозволимо нікому шкодити американо-польським відносинам чи виявляти неповагу до Дональда Трампа, який так багато зробив для Польщі та польської нації", – резюмував він.
Показово, що за невідомих причин посол Роуз відреагував лише через три дні після "обурливих образ" маршалка.
Така заява представника США стала справжнім вибухом у польській політиці.
Тим більше, що маршалок Чажастий дав зрозуміти, що ані вибачатися за свої слова, ані висувати Трампа на здобуття "Нобеля" він не збирається.
"Я продовжую поважати Сполучені Штати як ключового партнера Польщі. Тому я з жалем приймаю заяву посла Тома Роуза, але не зміню своєї позиції з фундаментальних питань", – заявив Чажастий.
"Союзники повинні поважати одне одного"
"Пан маршалок Чажастий руйнує польсько-американські відносини, тому не дивно, що американська адміністрація відреагувала саме так... Для комуністів та Польської Народної Республіки Сполучені Штати були найбільшим ворогом. Посткомуніст Влодзімеж Чажастий має менталітет, який вважає Сполучені Штати найбільшим ворогом", – миттю відреагував на заяви посла США речник президента Польщі Рафал Лешкевич.
Очікувано на підтримку спікера виступили партнери по партії.
"Це трохи нагадує мені давно минулі часи, коли образа портрета Сталіна могла призвести до Сибіру", – сказала заступниця голови фракції "Лівиці" Аніта Кухарська-Дзедзич.
Проте набагато важливішою стала підтримка з боку коаліції та уряду. "Союзники повинні поважати одне одного, а не читати лекції. Принаймні, так ми в Польщі розуміємо партнерство", – заявив прем’єр-міністр Дональд Туск.
Показово, що у відповідь американський дипломат продовжив курс на погрози.
"Шановний пане прем’єр-міністре, я припускаю, що ваше вдумливе та добре сформульоване повідомлення було надіслано мені помилково, оскільки ви, безперечно, мали на увазі саме це, коли писали маршалку Сейму Влодзімежу Чажастому, чиї мерзенні, зневажливі та образливі коментарі про президента Трампа потенційно можуть зашкодити вашому уряду", – написав він.
Та додав: "Образа та приниження Дональда Трампа – найкращого друга, якого Польща коли-небудь мала в Білому домі, – це останнє, що повинен робити будь-який польський лідер. Як ви, мабуть, також знаєте, я завжди захищатиму свого президента без вагань, винятків чи вибачень".
На тлі цього скандалу віцепрем’єр і глава польського МЗС Радослав Сікорський, який саме перебував у США, заявив, що вимагатиме роз’яснень від американської сторони, щоби встановити, якою мірою це була позиція американської влади, а якою – особиста позиція дипломата.
Сікорський згодом уточнив, що хоча уряд не планує відкритого "виклику на килим" американського дипломата, проте збирається провести переговори з Роузом і обговорити його реакцію на слова Чажастого.
Зручна мішень
Одна з причин такої гострої реакції на слова Влодзімежа Чажастого – як з боку посла США, так і президентського табору – полягає в тому, що нинішній спікер – колишній комуніст та перший за багато років представник польської лівиці, що досяг однієї з ключових посад у країни.
А це, відповідно, робить його зручною мішенню як для президента Кароля Навроцького, так і для правої опозиції. І як виявилося – і для адміністрації Дональда Трампа.
Польське видання Onet публікує слова свого джерела з опозиційної партії "Право і справедливість" ("ПіС"), що стверджує: "Тепер уся партія "ПіС" атакуватиме Чажастого. Щодня. Ми вимагатимемо пояснень, проводитимемо пресконференції, транслюватимемо радіо та відеокліпи".
Показово, що за його словами, таким чином, головною мішенню атак має стати прем’єр Дональд Туск, який захищає спікера: "Що відбувається, пане Дональде? Чому ви захищаєте старого комуніста, пов’язаного з Росією?!"
Слова про зв’язки Чажастого з РФ виникли невипадково.
Фактично разом зі скандалом навколо заяв посла США у польському медіапросторі вибухнув ще один, пов’язаний із Чажастим.
Наприкінці січня Gazeta Polska повідомила про ймовірні контакти маршалка та його дружини Малгожати з російським артдилером. Також йому приписують ділові зв’язки з росіянкою Світланою Честних, яка є партнером компанії, котра керує готелем Mościcki, мажоритарним акціонером якої є агентство Muza (віцепрезидентом якого своєю чергою є Малгожата Чажаста).
І хоча наразі немає підстав говорити про якісь правопорушення з боку спікера, цей скандал дав можливість звинувачувати Чажастого в роботі на Кремль.
"Завжди трапляється так, що його (Чажастого. – Ред.) дії більш-менш вписуються в радянські чи московські інтереси", – заявив голова президентської канцелярії Збігнев Богуцький.
Дійшло до того, що тема "східних зав’язків" маршалка Чажастого була винесена президентом Навроцьким на засідання Ради національної безпеки, що відбудеться 11 лютого.
Щоправда, в урядовій коаліції не розгубилися, запропонувавши додати у порядок денний засідання Радбезу ще й дослідження "зв’язків із криміналом" президента Навроцького.
Так само, як вважається, публічно вимагаючи відставки маршалка, опозиція навряд чи винесе це питання на голосування Сейму (принаймні зараз). Адже провал такої ініціативи може більше вдарити по правій опозиції, аніж по урядовій коаліції.
Фактор США
Ще одна причина негативного ставлення США до маршалка Чажастого – позиція щодо запровадження цифрового податку для великих технологічних корпорацій.
Польська лівиця, до якої належить спікер, послідовно виступає за запровадження такого податку – навіть попри те, що ця ініціатива безпосередньо зачіпає інтереси американських IT-гігантів, а тому сама по собі здатна викликати напруження у відносинах із Вашингтоном.
Проте існує ще одне пояснення, і воно полягає в тому, що
США планують втрутитися у польську політику, підтримуючи зміну влади.
Не секрет, що табір Кароля Навроцького робить ставку на тісні зв’язки з адміністрацією Дональда Трампа. Адже чинний лідер США підтримував його під час минулорічної президентської кампанії та запросив до Білого дому невдовзі після інавгурації.
У відповідь президент Навроцький, після довгих вагань, все-таки почав відстоювати ідею входження Польщі до складу Ради миру – нової зовнішньополітичної ініціативи Трампа.
Щоправда, рішення про приєднання до цієї ініціативи у Польщі ухвалює не президент, а Рада міністрів. Уряд же наразі воліє триматися спільного курсу ЄС щодо неможливості участі у Раді миру.
Суто теоретично ця ситуація може змінитися лише після парламентських виборів, які мають пройти восени 2027 року.
Втім, є підстави говорити про те, що "фактор Трампа" дає надію правій опозиції сподіватися на дострокове повернення до влади.
В цьому контексті вкрай вважливою є оприлюднена газетою Rzeczpospolita інформація про чергові переговори між "ПіС" та коаліційною Польською селянською партією (ПСП). "ПіС" не вперше переконує "селян" вийти з панівної коаліції й створити праву коаліцію.
Проте цього разу, як зазначає видання, аргументом з боку "ПіС" є нібито підтримка Вашингтоном якомога скорішої зміни влади у Варшаві.
Наразі ПСП відмовляється від такого маневру. Проте нинішній дипломатичний скандал може стати потужним елементом тиску на них.
* * * * *
Польсько-американський дипломатичний інцидент перетворився на точку перетину кількох ліній напруги: суперництва між урядом і президентом, боротьби за характер польсько-американських відносин та дискусії про економічний суверенітет у відносинах із глобальними корпораціями.
Тому реакція уряду, який намагається "загасити" конфлікт і не переводити його в площину відкритого протистояння з Вашингтоном, виглядає спробою не допустити, щоб внутрішньополітичний спір трансформувався у довготривалий зовнішньополітичний ризик для Польщі.
Нинішній скандал також підживлює протистояння в цій країні між владою та опозицією.
Але головне – він демонструє, що польська політика входить у фазу, коли боротьба за політичний вплив дедалі частіше ведеться із залученням міжнародного ресурсу.
Автори:
Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, експерт-міжнародник,
Юрій Панченко, редактор "Європейської правди"