Словению качнуло в сторону Москвы? Почему парламент страны возглавил откровенный друг России

Среда, 15 апреля 2026, 18:00 - Юрий Панченко, Европейская правда

"Я хотів би будувати мости, добре співпрацювати з усіма країнами, незалежно від стіни, яка була збудована між Заходом і Сходом. Тому я планую незабаром відвідати Москву", – таку заяву зробив новообраний спікер Національних зборів (парламенту) Словенії Зоран Стеванович.

Він також виступає за поступове скасування антиросійських санкцій та проведення референдуму про вихід Словенії з НАТО.

Таке призначення є сенсацією саме по собі. Особливо якщо згадати, що досі Словенія послідовно була на боці України. Причому як за нинішнього уряду на чолі з Робертом Голобом, так і за попереднього, очолюваного Янезом Яншею.

Проте не менш важливо інше. Обрання спікером лідера ультраправої та проросійської партії Resni.ca означає, що Словенія опинилася за крок до зміни влади та повернення на посаду прем’єра Янші.

А той факт, що створення нової коаліції неможливе без участі Resni.ca, змушує замислитися, чи збереже Словенія проукраїнський курс.

Словенський переворот

22 березня у Словенії пройшли чергові парламентські вибори.  

Вони обіцяли принести зміну влади – довгий час соціологи фіксували лідерство Словенської демократичної партії (СДП) на чолі з колишнім прем’єром Янезом Яншею.

А напередодні голосування у мережу злили записи переговорів між керівниками кампанії Руху "Свобода", на чолі якого стоїть чинний прем’єр Роберт Голоб.

Керівна партія звинувачувала Яншу у шпигунстві, і небезпідставно – як виявилося, його партія вела переговори із приватною ізраїльською розвідувальною компанією Black Cube. Це дало підстави звинувачувати Ізраїль у втручанні у виборчий процес.

Цей скандал мав наслідки. Рух "Свобода" почав збільшувати рейтинг і впритул наблизився до партії Янші. А на виборах 22 березня сталася сенсація – попри очікування, перше місце зайняла саме партія чинного прем’єра, хоча і з мінімальним відривом від СДП.

Попри те, що і партія-переможець, а особливо – її коаліційні партнери, за результатами цих виборів суттєво погіршили свої результати і не могли сформувати більшість без залучення нових партнерів, саме такий сценарій розглядався як базовий.

Адже, як вважалося, Янезу Янші буде ще складніше сформувати більшість.

Однак події 10 квітня повністю змінили всі розклади.

В той день депутати таємним голосуванням обирали нового спікера. І за ультраправого популіста Зорана Стевановича віддали голоси 48 депутатів (із 90). 

Попри те, що голосування було таємним, такий результат міг бути досягнутий лише в разі, якщо до п'яти голосів від партії Стевановича додалися депутати СДП (28), блоку "Нова Словенія – християнські демократи" (9), а також партії "Демократи" (6).

До речі, як незабаром виявилося, голосування не було повністю таємним. Журналісти, які запросили бюлетені, знайшли на них малопомітні позначки. Як вважається, кожна політсила позначала свої бюлетені, щоб у разі провалу голосування було зрозуміло, яка саме партія недодала голосів.

Це все дало підстави говорити про формування нової більшості за участю "друзів Путіна".

Уряд із "друзями Путіна"?

Янез Янша має у Словенії неоднозначну репутацію, і участь у скандалі із прослуховуванням конкурентів це лише підтверджує. А на додачу – він був союзником Віктора Орбана і часто йшов на конфлікти із Брюсселем.

Проте не можна забувати й іншого – кінець його перебування на посаді прем’єра припав на повномасштабне вторгнення РФ, і Янша був однозначно на боці України. В тому числі разом із прем’єрами Польщі та Чехії він першим із західних лідерів відвідав Київ – тоді, коли російські війська ще були поблизу української столиці.

На виборах 2022 року Янша зробив однією з ключових тем підтримку України. Зокрема, звинувачуючи свого конкурента Роберта Голоба у намірах зупинити цю допомогу (як виявилося – безпідставно). А на виборчу дільницю він свідомо прийшов у краватці у синьо-жовту смужку, пояснюючи цей крок бажанням нагадати про важливість збереження допомоги Києву.

Проукраїнські заяви Янша робив і перебуваючи в опозиції. В тому числі – закликав уряд збільшити допомогу.

То чи можна очікувати від політика, що позиціонує себе як друг України, розвороту та проросійського курсу?

З іншого боку, не варто забувати, що заради політичної доцільності Янша без проблем йшов на кроки, що суперечать його поглядам.

Зокрема, минулого року СДП неочікувано підтримала ініціативу лівих про проведення загальнонаціонального референдуму щодо збільшення видатків на оборону.

Сам Янша підтримував таке збільшення, а референдум, який очікувано мав завершитися негативним вердиктом, мав заблокувати це. Проте лідер СДП підтримав цей крок, сподіваючись, що провал референдуму призведе до падіння уряду Голоба та дострокових виборів.

Тому ситуативний альянс із проросійською партією Resni.ca не має дивувати.

Інше питання, чи зможе найменший коаліційний партнер вплинути на курс потенційного уряду. Тим більше, що є припущення, що йдеться про створення правого уряду меншості без участі Resni.ca – в обмін на посаду спікера вони мають лише підтримати призначення Янші.

Такий сценарій дещо зменшує ризики розвороту в бік РФ, але не знімає їх зовсім.

Щонайменше, маємо ситуацію, коли новий словенський спікер буде активно просувати російські наративи, атакуючи європейську єдність.

А на додачу, фактична "золота акція", яку матиме Resni.ca, може спонукати їх тиснути на новий уряд, вимагаючи корекції зовнішнього курсу.

І так само уряду буде складно заплющувати очі на дії спікера, які явно суперечать курсу країни. Наприклад, якщо Зоран Стеванович зважиться на анонсований візит до Москви.

* * * * *

Скандальні заяви новообраного спікера можуть мати геть протилежний ефект.

Прем'єр Роберт Голоб заявив, що не зупиняє коаліційних перемовин, зокрема, він досі сподівається переманити на свій бік правоцентристську партію "Демократи" та її лідера Анже Логара.

Оглядачі припускали, що коаліція з лівоцентристом Голобом виглядає для Логара більш органічною, аніж із Яншею.

А на додачу, заяви Зорана Стевановича збільшать ймовірність такого сценарію. Адже вони демонструють, що уряд Янеза Янші може бути дуже нестабільним та залежним від популістів.  

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"