Ягланд: меншини в Європі мають володіти державною мовою країни, де вони живуть

П'ятниця, 06 жовтня 2017, 14:11
Версія для друку Коментарі

Україна повинна забезпечити представникам національних меншин право та можливість використовувати свою рідну мову, але ті в свою чергу мають вільно володіти державною мовою.

Про це йдеться у статті генерального секретаря Ради Європи Турбйорна Ягланда щодо конфлікту навколо українського освітнього закону.

"Звичайно, меншини в Європі повинні вільно володіти державною мовою тієї держави, де вони мешкають. Це – життєво важливо для їхньої повної участі в суспільстві. А отже, держава повинна використати всі засоби, необхідні для того, щоб вони могли її вивчити".

Генеральний секретар привітав той факт, що президент України надав закон для вивчення Венеціанській комісії, яка є одним із органів Ради Європи.

"Це надає можливість спільної роботи над дотриманням законних прав європейських громадян, включаючи їхнє право на навчання рідною мовою", - зазначив він.

Ягланд нагадав про існування юридичних інструментів, які забезпечують чітке правове поле для поваги прав меншин: Європейська конвенція з прав людини, Європейська хартія регіональних мов та мов меншин, а також Рамкова конвенція Ради Європи про захист національних меншин.

"Там, де була задіяна наша допомога, вона спрацювала. Вірменія, Польща, Чорногорія та Румунія – серед тих держав-членів, які співпрацювали з Радою Європи для покращення доступу до освіти мовою меншин", - зазначив він.

Нагадаємо, 25 вересня президент Петро Порошенко підписав закон "Про освіту", яким в Україні запроваджується 12-річна середня освіта. Документ передбачає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова - українська.

У Польщі, Румунії, Угорщині, Греції, Болгарії висловили стурбованість у зв'язку з нормами цього закону.

26 вересня уряд Угорщини заявив, що блокуватиме всі подальші рішення Європейського Союзу, спрямовані на зближення ЄС з Україною через закон "Про освіту".

Міністерство закордонних справ України направило закон на експертизу у Венеціанську комісію.

Детальніше про конфлікт довкола освітнього закону читайте в статтях на "ЄвроПравді": "Угорський мовний шантаж: чи поховає Будапешт європейське майбутнє України" та "Мовний конфлікт з Європою: як діяти Києву, щоб зберегти норми освітнього закону".

ЧИТАЙ ТАКОЖ

powered by lun.ua

ПУБЛІКАЦІЇ
Юрій Панченко, Європейська правда

Уряд на свята: що стоїть за ротацією польської влади

Пауза у реконструкції уряду Польщі одночасно означає збереження нинішнього курсу щодо України. Головний дипломат поки зберігає свою посаду, а отже, найближчі півтора місяці МЗС Польщі продовжить старанно торпедувати відносини з Україною.

Сергій Сидоренко, Таллінн-Сауе-Київ

Інтернет-врядування та українські реалії: чи можливо повторити зразкову естонську реформу

Надто часто доводиться чути: "Естонія – не Україна". Мовляв, у нас сільське населення, низька комп'ютерна грамотність, відсутність комп’ютерів у людей... Лунають тисячі причин, через які нібито "ми так не зможемо". Але насправді цей стереотип легко зруйнувати...


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter