Безпечний новорічний стіл: навіщо європейцям знати походження своєї іжі

Середа, 26 грудня 2018, 12:00 — , , , для Європейської правди

Чи знаєте ви, звідки походять та з чого вироблені продукти, які ви їсте щодня та які будуть на вашому новорічному столі? Зокрема, де було вирощено картоплю для вареників та як утримували і чим годували порося, завдяки якому до вареників є шкварки та сало з часником до борщу?

А чи взагалі є такий інструмент, який би дозволив простежити увесь шлях харчового продукту від магазинної полиці до виробника або до ферми, де живе корова, що дає молоко, яке ми додаємо до кави щоранку?

Такий інструмент є. І зветься він системою простежуваності харчових продуктів.

Cистема простежуваності складається з трьох базових елементів:

- крок назад, або простежуваність постачальника продукції, сировини чи будь-яких інгредієнтів (зовнішня простежуваність);

- простежуваність виробничих процесів на підприємстві (внутрішня простежуваність);

- крок вперед, або простежуваність покупця  (зовнішня простежуваність).

Що дає ця інформація?

За допомогою цієї системи можна відстежити шлях харчових продуктів уздовж усього ланцюга постачання.

Але мета системи – не лише задовольнити цікавість споживача щодо походження їжі, яку він вживає. Її основна мета в тому, щоб можна було якнайшвидше знайти джерело загрози та вжити необхідних заходів задля вилучення з ринку небезпечного харчового продукту в разі виникнення небезпеки.

В ЄС та інших економічно розвинених країнах, таких як Австралія, Канада, США, Японія, системи простежуваності харчових продуктів запроваджені та успішно функціонують десятиліттями.

Система допомагає споживачам уникнути отруєнь та летальних випадків, оскільки у разі виявлення загрози вона надає можливість виробникові якнайшвидше ідентифікувати джерело загрози та зупинити виробництво і поширення небезпечного продукту, а компетентному (контролюючому) органу – повідомити всіх можливих споживачів та відкликати продукт з ринку, якщо він вийшов з підприємства.

Прикладом ефективності системи простежуваності у попередженні поширення небезпечного харчового продукту та у захисті споживачів є нещодавнє звернення Канадської інспекції харчових продуктів, розміщене на офіційному сайті установи, де зазначено про спалах отруєнь через споживання зеленого салату ромен, зараженого бактерією кишкової палички.

Завдяки системі було встановлено, що люди захворіли через салат, імпортований з центрального узбережжя Каліфорнії. Інспекція радить споживачам утриматись від споживання ромена, вирощеного у зазначеному регіоні. При цьому важливо, що інспекція чітко вказує, що зазначене повідомлення не поширюється на салат ромен, який має інше походження. 

Уявіть собі, скільки людей могло б захворіти, якби такого повідомлення не було.

Адже обсяги поставок були величезні. Це повідомлення також дало змогу канадським виробникам, чий салат був безпечним для споживання, продовжити його реалізацію і уберегтися від фінансових втрат.

М'ясний успіх: як ірландська яловичина підкорювала світ

Таких прикладів про відкликання небезпечних продуктів багато. І попри те, що відкликання коштує виробникам чимало, вони все одно захищені.

Система простежуваності дає можливість виявити небезпечну партію, і замість того, щоби відкликати всю продукцію певної марки, виробник, у разі виявлення проблеми, зробить це лише з певною партією. А це суттєво зменшує витрати.

Одним із прикладів є відкликання шоколадних батончиків Кit Kat у Великій Британії 2017 року через плутанину з пакуванням та відсутність на етикетці зазначення того, що батончики містять арахіс. Він є одним з харчових алергенів, і у деяких людей споживання арахісу або продукту, що містить його, може навіть призвести до смерті. Судові позови були б неминучими, і їхні суми були б величезними.

Поза сумнівом, у подібних випадках виробнику дешевше відкликати підозрілу чи небезпечну продукцію з ринку, аніж збанкрутувати через позови. Система простежуваності дозволила виробнику ідентифікувати, де саме сталася помилка з маркуванням, та визначити партії батончиків, які треба було відкликати, та відкликати лише їх замість ініціювання відклику всіх батончиків Kit Kat, що були вироблені в той час по всьому світу. Погодьтесь, економія фантастична.

Наведені приклади пояснюють, чому відповідальні компанії не мають сумнівів щодо необхідності запровадження системи простежуваності у себе і давно мають такі системи. Але поряд із можливістю захисту споживача та бізнесу у разі небезпеки, система стала ще й одним із факторів, який надає конкурентних переваг бізнесу.

В ЄС споживачам важливо знати країну походження продукту, умови, в яких утримуються тварини, і те, як вирощують рослини.

Вони хочуть мати якомога більше інформації про весь ланцюг "від лану до столу".

М'ясний успіх: як ірландська яловичина підкорювала світ

Відповідно, виробники стали зазначати на етикетках веб-сайти чи QR-коди, які дозволяють побачити ферму, де утримують корову чи птицю, або плантацію, на якій виростили певні овочі. В країнах, де активно підтримують споживання місцевих продуктів, а також велику увагу приділяють захисту довкілля, система простежуваності дозволяє споживачам дізнатися відстань від точки виробництва харчового продукту до місця проживання споживача та довідатися про вплив виробництва на локальні екосистеми.

Повертаючись до виробника, варто зазначити, що система дозволяє оптимізувати виробничі процеси та визначити надійних і ненадійних постачальників.

Наприклад, у виробництві хлібобулочних виробів стабільна якість борошна суттєво впливає на кінцевий результат, адже воно є основним інгредієнтом. Аналіз результатів використання борошна різних постачальників на кожному з етапів виробництва дає змогу виявити найкращого та відмовитись від гіршого. Система простежуваності виробничих процесів дає можливість проаналізувати ці процеси та відкоригувати кількість та якість сировини, необхідної для виробництва харчового продукту.

Відповідно, з’являється можливість для розумної економії та більш осмисленого виробництва.

А що в Україні?

В Україні забезпечення простежуваності за принципом "крок назад та крок вперед" є обов’язковим відповідно до чинного законодавства. Водночас свідомі виробники, які націлені на довгострокову перспективу перебування на українському ринку та розвиток, давно запровадили або запроваджують простежуваність виробничих процесів, хоча цього і не вимагає закон.

На жаль, в нашій країні для більшості харчових виробників система простежуваності звучить як щось незрозуміле та далеке і подекуди викликає побоювання. Не дивно, адже острах перед невідомим – це природно.

Існує думка, що запровадження системи простежуваності потребує значних витрат і використання майже космічних технологій. Але це не так.

Складність системи залежить, перш за все, від складності виробничих процесів та обсягів виробництва. У багатьох випадках, наприклад, для малого підприємства, може бути достатньо програми Excel або навіть ватману, кольорових олівців та зошиту для записів.

Існують також нескладні електронні додатки, які можливо використовувати, маючи лише смартфон. Для середніх та великих підприємств можна використовувати більш складні комп’ютерні програми накопичення, організації та аналізу даних. Можна, звичайно, і космічні технології використати, але то вже на розсуд виробника.

Саме задля інформування виробників було розроблено перший в Україні довідник з основних питань простежуваності харчових продуктів, який вже наприкінці цього тижня буде розміщено на сайті Держпродспоживслужби. Сподіваємося, він допоможе виробникам прийняти правильне рішення та запровадити систему простежуваності на виробництвах по всій країні.

Що ж до споживачів, то розуміючи важливість системи простежуваності для захисту нашого з вами здоров’я, ми пропонували би зайняти більш активну позицію і вимагати від виробників якомога більше інформації про харчові продукти, що нам продають.

Чому зараз визначення походження м’яса в деяких українських ковбасах можна порівняти з детективом, а запитання про місце знаходження молочних ферм, які постачають молоко для масла або сметани, нерідко сприймають вороже, наче ми намагаємося вивідати код від сейфу з грошима? Адже йдеться про наше з вами здоров’я.

Тому давайте разом допоможемо виробникам розпочати активне запровадження систем простежуваності харчових продуктів в Україні та своїм попитом сформуємо їхню пропозицію.

Стаття підготовлена в рамках проекту групи Світового банку "Реформування інвестиційного клімату в Україні" за фінансової підтримки SECO

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Реклама: