Між незалежністю та контролем: як центробанки ЄС та G7 звітують перед суспільством

П'ятниця, 18 січня 2019, 09:28 — , Експертна платформа НБУ, для Європейської правди
Фото: lodzpost.com

Центральні банки більшості країн світу здебільшого уособлюють собою монетарну владу в країні. У розвинених країнах заведено, аби монетарна влада була незалежною від уряду, а формування фіскальної та монетарної політики відбувалося навколо різних центрів впливу.

Водночас певні елементи контролю за монетарною владою залишають за собою парламентарі. Проте де межа цього контролю та незалежності регулятора?

G7: різні підходи

Вивчення відносин правлінь центральних банків з парламентарями засвідчує: у тих країнах, де центральний банк має всю повноту монетарної влади, звітування керівництва центробанку перед парламентом сприймається як традиційний атрибут публічного контролю за роботою центрального банку.

Центральні банки країн, які номінально втратили монетарну незалежність (Німеччина, Італія, Франція) та увійшли в зону євро, зазвичай були тісно зв’язані з національними урядами. Це пов’язано з відсутністю потреби у розподілі функцій монетарної і фіскальної політик.

Така близькість до виконавчої влади виражена, зокрема, через затвердження статуту Банку Італії декретом президента або призначення керуючого Банку Франції Радою міністрів. Моніторинг публічної активності очільників центральних банків Франції, Італії та Німеччини засвідчив, що їх не часто можна було зустріти у парламентах своїх країн.

Перенесення центру рішень щодо монетарної політики до Європейського центрального банку (ЄЦБ) знижує необхідність комунікацій між парламентарями та керівництвом центральних банків.

Натомість у США, Великій Британії, Японії та Канаді комунікації між центробанками і парламентарями – дуже інтенсивні та переважно публічні. 

Центральні банки охоче йдуть на контакт, не тільки представляючи регулярні монетарні звіти, але й беручи участь у розробці певних законопроектів та висвітлюючи свою експертну оцінку тих або інших проблем. Останній яскравий приклад висвітлення фахової думки відбувся у Великій Британії, коли голова Банку Англії Марк Карні та інші члени правління терпляче пояснювали у Вестмінстері ризики Brexit.

Представники центральних банків часто ходять до парламентів своїх країн не поодинці, а командою. На регулярній основі такі візити на запрошення депутатів практикують у Великій Британії та Канаді. Управлінський колегіальний орган не обов’язково повинен з’являтись у стінах вищого законодавчого органу в повному складі, але поява профільних керуючих у супроводі голови центрального банку є доречною.

Основний мотив таких візитів – безпосередній парламентський контроль над центробанками як монетарною владою.

Необхідність такого звітування прописано у профільному законі, який регламентує діяльність центральних банків. А на додачу центробанки зацікавлені в розвитку банківського та валютного законодавства, для чого теж потрібне спілкування з депутатами, а також вирішення кадрових питань, зокрема затвердження керівництва головного банку).

Також звичною є практика, коли парламентарі викликають представників національних банків у випадку чогось екстраординарного, що потребує пояснень та консультацій, або коли настає час регулярних звітів про монетарну і валютну політики.

Назва країни

Характеристика відносин центрального банку з парламентом країни

Велика Британія

Банк Англії (BoE) є підзвітним парламенту Великобританії. Останнього разу голова BoE Марк Карні і його підлеглі виступали у Британському парламенті 4.12.2018 р. щодо економічного ефекту для країни від Brexit

Німеччина

Частина Правління Deutsche Bundesbank призначається Бундестагом. Президент та члени правління Deutsche Bundesbank можуть брати участь у засіданні профільного комітету Бундестагу та виступати перед членами парламенту у разі необхідності

Канада

Парламент Канади має важелі впливу на Банк Канади, оскільки контролює зміни до Закону про Банк Канади від 1934 року. У цій країні центробанк подає до парламенту свій річний звіт, а до профільного комітету парламенту — квартальні звіти. Останній раз керуючий Банком Канади та його заступник відвідували Комітет з банківської справи, торгівлі та комерції 31.10.2018 р.

Італія

Банк Італії діє на підставі статуту, який затверджений Декретом президента Італії. Керуючий Банком Італії та його заступники призначаються відповідно до Декрету президента за поданням Ради міністрів.

У цього центробанку існує певний рівень незалежності від депутатів у кадрових питаннях, але керуючі банку періодично беруть участь у роботі парламенту. Щоправда, нечасто. Наприклад, керуючий Банку Італії Іньяціо Віско останній раз брав участь у роботі профільного комітету парламенту 19.12.2017 р., а у квітні 2017 року виступав перед профільним комітетом Європарламенту

США

Всі 7 членів Ради керуючих ФРС призначаються за поданням президента США та затверджуються Сенатом. Рада керуючих подає щорічний звіт про свою діяльність спікеру Палати представників США.

Голова ФРС США Джером Пауелл упродовж 2018 року декілька раз виступав перед комітетами Сенату та Конгресу, представляючи Проміжний звіт з монетарної політики. Слухання у комітетах зазвичай публічні, за участю ЗМІ

Франція

Керуючий Банку Франції призначається Радою міністрів терміном на 6 років та погоджується парламентом. Публічної активності керуючого Банку Франції Франсуа Віллеруа Гало у спілкуванні з французьким парламентом не помічено, хоча пан Гало є членом Ради керуючих ЄЦБ та періодично виступає на парламентських конференціях

Японія

Керуючий Банку Японії та його заступники, а також члени Ради призначаються Кабінетом міністрів та погоджуються у парламенті Японії. Керуючий Банком Японії Харухіко Курода — частий гість у депутатському середовищі. За 2018 рік пан Курода тричі відвідував Коккай. Останній раз голова Банку Японії виступав на Комітеті з фінансів Палати представників 7.12.2018 р., презентуючи проміжний звіт з валюти та монетарного контролю

Специфічна Європа

Європейський центральний банк є специфічним носієм монетарної влади. Звісно, його модель роботи з Європейським парламентом не може бути взірцем для країн, де центральний банк має всю повноту монетарної влади, адже економічною основою для ЄЦБ є не єдина країна, а інтеграційне об’єднання держав.

Президент ЄЦБ на щоквартальній основі звітує перед Європарламентом і щорічно представляє депутатам свій звіт.

За результатами розгляду парламентарі щороку ухвалюють резолюцію.

Після того як ЄЦБ отримав повноваження з нагляду за великими банками, до профільного комітету Європарламенту стали запрошувати зі щорічним звітом і голову Наглядової ради ЄЦБ. Президент ЄЦБ також є частим гостем на зборах міністрів фінансів та міністрів економіки країн-членів Європейського Союзу – ECOFIN, який є складовою Ради Європи.

Втім, найжвавіші дискусії з монетарних питань точаться всередині самої керуючої ради, до якої входять 19 голів центральних банків країн ЄС та всі члени виконавчої ради ЄЦБ. Іноді частина дискусій з монетарної тематики відбувається у засобах масової інформації, тому до Європарламенту здебільшого доходять проблеми нормативного врегулювання тієї або іншої проблеми, яку ЄЦБ виявив на ринку.

Також варто враховувати, що, крім Європарламенту та Ради Європи, ЄЦБ знаходиться у сфері компетенції Європейського омбудсмена та Європейського офісу протидії злочинам (OLAF). До компетенції першого належить захист прав громадян ЄС та бізнесу від дій ЄЦБ, а OLAF є органом, уповноваженим на розслідування корупційних та інших дій в середині ЄЦБ, які можуть завдати шкоди фінансовим інтересам Євросоюзу.

Важливо розуміти, що для ЄЦБ зараз Європарламент є радше партнером у сфері розвитку правового поля і частково майданчиком для дискусій з політиками стосовно нагляду та монетарних питань. OLAF та омбудсмен частково перебрали на себе функції контролю.

Сусідські справи

Президент Національного банку Польщі (НБП) призначається Сеймом за поданням президента країни. При НБП діє Рада з монетарної політики, що складається з дев'яти членів, які порівну призначаються президентом, Сенатом та Сеймом.

Ця Рада щорічно подає до Сейму засади монетарної політики, які повинні бути враховані під час формування фіскальної політики в рамках проекту бюджету. Також Рада з монетарної політики готує для Сейму звіт з монетарної політики, який підлягає затвердженню Сеймом.

Президент НБП Адам Глапінський є частим гостем у Сеймі. Зокрема, щороку у липні він представляє звіт про результати роботи НБП. Переважно ця подія широко висвітлюється у ЗМІ.

Цікава модель взаємовідносин центрального банку з парламентом склалася в Угорщині. Керуючий центрального банку Magyar Nemzeti Bank (MNB) призначається президентом за згодою прем’єр-міністра.

Однак невтручання парламенту Угорщини у питання призначення керуючого MNB не звільняє першу особу центрального банку від обов’язків з’являтись перед депутатами. До того ж контроль за роботою MNB офіційно покладено на наглядову раду MNB, голову та членів якої призначає саме парламент цієї центральноєвропейської країни.

У Румунії всі дев'ять членів ради директорів Національного банку Румунії призначаються парламентом. Тобто центральний банк автоматично через механізм призначення є підзвітним депутатам вищого представницького органу країни.

* * * * *

Підіб’ємо підсумки. У світі існує безліч моделей взаємодії центральних банків з парламентами: від повного підпорядкування до рівноправної співпраці.

Але в тій чи іншій формі механізм консультацій, фахової оцінки, допомоги у гострих ситуаціях є стандартним та звичним в практиці взаємодії очільників центробанку та парламентарів.

А регулярні звіти є відкритими до медіа та широко обговорюються суспільством.

Автор: Віталій Шапран,

головний експерт Ради НБУ

Експертна платформа – об’єднання співробітників Національного банку – носіїв знань, не репрезентує офіційну позицію НБУ та інформацію про рішення правління

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.