23 жовтня польські високопосадовці – віцепрем’єр і міністр державних активів Яцек Сасін та міністерка клімату і навколишнього середовища Анна Москва – здійснили робочий візит до США, де мали місце зустріч із міністеркою енергетики Дженніфер Гренгольм.

Важливість цього візиту зумовлена тим, що від його результату залежить, у кого саме Республіка Польща купуватиме атомні технології, потреба в яких значно зросла.

Польща є однією з небагатьох європейських країн, де немає жодної атомної електростанції. Схоже, що події останнього часу змусили владу змінити існуючий стан речей.

Коли Польща отримає власні АЕС? І як це змінить ситуацію з енергетичною безпекою для всього регіону? 

Джерело енергії, вільне від впливу Росії

Для початку слід зазначити, що ситуація в енергетичному секторі Польщі, попри всі зусилля, не виглядає добре. І цьому є пояснення.

Річ у тім, що більша частина енергії для нормального функціонування країни отримується від теплових електростанцій, що працюють переважно на вугіллі, спричинюючи викиди вуглецю і піддаючи уряд відповідним фінансовим витратам.

Прогресивним став той факт, що в Польщі з’явилося позитивне ставлення до відновлюваних джерел енергії, особливо до сонячних батарей та вітрогенераторів. Адже ще не так давно у цій сфері можна було спостерігати суцільний застій.

Втім, відновлювані джерела не постачають достатньо енергії. Тим більше не виробляють її постійно.

А спровокована Росією енергетична криза, від якої страждає вся Європа, змусила поляків шукати нові джерела енергії.

Тож офіційна Варшава почала придивлятися до ідеї зміцнення польської енергетики шляхом впровадження атомних технологій.

Попри суспільний опір, причиною якого була пам’ять про Чорнобильську катастрофу і домінування страху перед радіацією, поляки все ж сприйняли ініціативу уряду. Значну роль у цьому зіграли США.

Так, у липні 2017 року президент США Дональд Трамп під час візиту до Варшави заявив, що "Америка готова допомогти Польщі та іншим європейським країнам диверсифікувати постачальників енергії, щоб вони ніколи не були заручниками лише одного постачальника, який був би монополістом".

Після кількамісячних дискусій і підготовчих робіт у жовтні 2020 року під час п’ятого саміту Ініціативи трьох морів було укладено міжурядову угоду про співпрацю Польщі та США щодо розвитку Програми польської ядерної енергетики і цивільної атомної галузі.

Програмою передбачено побудову сучасних і водночас перевірених та великих реакторів типу PWR, будівництво і введення в експлуатацію двох атомних електростанцій з трьома реакторами кожна. Побудову першого реактора планується розпочати у 2026 році, а введення в експлуатацію – у 2033-му.

Останній реактор другої електростанції має бути запущено у 2043 році.

Однак, відповідно до положень польсько-американської угоди, для того щоб приступити до практичної реалізації, обидві країни протягом 18 місяців мали спільно підготувати звіт з результатами підготовчих і проєктних робіт, проведених провідними американськими компаніями цивільної атомної енергетики. А також пропозицію щодо структури фінансування програми.

І от в середині вересня 2022 року посол США у Польщі Марк Бжезинський та президент Westinghouse Polska представили міністерці клімату і навколишнього середовища Анні Москві "Концептуальний та виконавчий звіт про співпрацю в галузі цивільної ядерної енергії", який, за повідомленням Міністерства клімату і навколишнього середовища Польщі, "є детальною двосторонньою дорожньою картою для будівництва шести великомасштабних реакторів за американською технологією".

Як пояснили в міністерстві, "звіт є більшим, ніж комерційна пропозиція, він відображає 18 місяців інтенсивної роботи та мільйони доларів, витрачених на аналіз і оцінку".

Міністерка енергетики США Дженніфер Гренгольм своєю чергою підкреслила, що звіт є "значним кроком" до розвитку цивільної атомної промисловості у Польщі, яка не викидає вуглекислий газ і буде ще одним європейським джерелом енергії, вільним від впливу Росії.

"Важливий хаб атомної енергетики"

Опісля приготувань постало питання, у кого Польща купуватиме атомні технології. І саме візит міністрів Яцека Сасіна та Анни Москви до Сполучених Штатів мав це прояснити.

Насправді ж, хто мав бути обраний для цієї інвестиції, не було великою таємницею. Оскільки, згідно з багатомісячними витоками у ЗМІ, вибір поляків впав на американську компанію Westinghouse.

Однак не все так просто. Адже, окрім американського концерну, у боротьбу за контракт вступили також французька компанія EDF і корейська KHNP.

І тут, як це нерідко буває в подібних випадках, відбулося зіткнення інтересів бізнесу й політики.

І це поставило Варшаву перед непростою дилемою.

З одного боку, американці, які захищають Польщу, зокрема шляхом тримання на її території своєї армії, підтримують Україну, а також надають можливість надання кредиту, дають зрозуміти, що саме підрядник зі США має будувати АЕС.

З іншого – у корейців пропозиція є дешевшою, яка, до того ж, поєднана із продажем Польщі військової техніки, що теж не можна не враховувати.

Втім, після зустрічі у Вашингтоні з міністром енергетики Дженніфер Гренгольм польські урядовці не надали журналістам чіткої відповіді щодо вибору підрядника, хоча підтекст вказує на вибір все ж таки Westinghouse.

"Це була дуже конструктивна і дуже хороша зустріч. Вона мала служити і служила тому, щоб прояснити всі питання, які залишалися нероз’ясненими, коли йдеться про наше рішення обрати іноземного партнера в державному проєкті атомної енергетики", – зазначив Сасін, заявивши про наближеність до того, щоб назвати цього партнера.

Проте на запитання журналістів, чи саме американці побудують першу електростанцію, політик відповів, що "існує дуже хороший шанс, що це станеться".

"Атомна енергетика – це не лише технологія та виконання. Це також людський потенціал. Ми хотіли б бачити великий навчальний центр у Польщі. Ми хочемо бути важливим хабом не лише у відновлюваних джерелах енергії, а й у плані атомної енергетики", – наголосила зі свого боку Анна Москва. А Сасін недвозначно заявив, що це "запевнення компанії Wesinghouse".

"Westinghouse розглядає Польщу як місце, де вона хотіла б з’явитися в цій частині Європи і з Польщі реалізовувати свої наступні інвестиції в Центральній Європі", – повідомив віцепрем’єр.

Хай там як, важливим варто визнати факт підтвердження міністрами будівництва першої АЕС у Польщі. А також строків виконання робіт, про які зазначалося раніше.

"Графік передбачає, що будівельні роботи розпочнуться у 2026 році, а це означає, що перший реактор у Польщі буде завершено у 2033 році".

Про це оголосила міністерка клімату і навколишнього середовища, додавши, що амбітним планом є "що два роки новий реактор".

У разі успішної реалізації задумів це було б, без перебільшення, величезним проривом. Адже, як правильно підкреслив віцепрем’єр Сасін, "енергетична безпека є важливою складовою безпеки держави".

Відповідно, слід розуміти, безпеки не лише Республіки Польща, а й інших країн регіону, зокрема України.

Автор: Станіслав Желіховський, 

кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України ім. Геннадія Удовенка