"Ініціатива трьох морів": що може внести та що отримати Україна

П'ятниця, 2 вересня 2016, 09:00 — Віталій Мартинюк, УНЦПД
Фото PAP
Президенти Польщі, Болгарії, Хорватії та Румунії.

Минулого 2015 року новообраний президент Польщі Анджей Дуда задекларував ідею створення партнерського блоку від Балтійського до Чорного та Адріатичного морів, що в Україні переважно було сприйняте як намір реалізувати ідею Пілсудського про "Балто-Чорноморський союз", або "Міжмор’я".

Втім, проведений наприкінці серпня цього року форум у хорватському Дубровнику показав, що дійсна ідея Дуди відрізняється від її української інтерпретації, а сама Україна поки що залишається за її межами. 

Спочатку подивимось, що відбулось у Дубровнику. На запрошення президента Хорватії Колінди Грабар-Кітарович взяти участь у форумі відгукнулись лідери і високі представники 12 країн Центральної і Південно-Східної Європи, які є членами ЄС. На рівні президентів були представлені Хорватія, Польща, Литва, Болгарія, Словенія та Угорщина, а Словаччина, Румунія, Чеська Республіка, Австрія, Естонія і Латвія – на рівні міністрів і заступників міністрів.

Географічно ці країни й утворюють спільноту "трьох морів". Тому ключовим заходом у рамках форуму був круглий стіл за їхньої участі під назвою "Ініціатива трьох морів", що і стало першим кроком в реалізації озвученої Дудою ідеї.

Суттєвою відмінністю між ідеями "Балто-Чорноморського союзу" та "Ініціативи трьох морів" є підхід до формату учасників.

У першому випадку ключовими країнами мали б стати Польща й Україна та інші країни Балтійського і Чорноморського регіонів. У другому випадку ми спостерігаємо чітке обмеження за критерієм членства у Європейському Союзі, що автоматично виключає Україну.

Ще з промови Анджея Дуди під час його інавгурації було зрозуміло, що Польща в регіональному вимірі не чинитиме нічого, що може зашкодити розвитку ЄС.

Тобто усі регіональні ініціативи будуть виключно в рамках Євросоюзу.

Цей підхід підтвердила і Колінда Грабар-Кітарович на форумі у Дубровнику: "Ініціатива є неформальною. Її метою є не відхід від Євросоюзу, а усунення відмінностей між членами ЄС".

Першочерговими сферами поглиблення співпраці у Центральній і Східній Європі по осі Північ-Південь були обрані енергетика, транспорт і телекомунікації, які мають об’єднати регіон Адріатичного, Балтійського і Чорного морів. Ініціатива має на меті забезпечити політичне підґрунтя для реалізації конкретних транскордонних стратегічних проектів загальною вартістю 50 млрд євро, без створення нових альянсів.

Саме тому України немає і не може бути в такому форматі в якості безпосереднього учасника, оскільки ми не є членом ЄС.

Втім, "вікно можливостей" для України залучитись до "Ініціативи трьох морів" залишається відкритим. Адже наша держава є важливим транзитним коридором по осях Схід-Захід та Північ-Південь. В самій же Спільній заяві Дубровника сказано, що "Ініціатива є відкритою для партнерства із зацікавленими державами у конкретних проектах".

В енергетичному плані Україна все ще є ключовим транзитером енергоресурсів з Росії до ЄС. Наприклад, у 2015 році транзит російського газу збільшився на 7,9%, а 8 серпня цього року російський "Газпром" попросив збільшити на 20% транзит природного газу через українську територію у зв’язку з ремонтними роботами на газогоні "Північний потік".

Але є й інший підхід –

Україна має скористатися можливостями створення анонсованого газового коридору "Північ-Південь" для диверсифікації власних джерел надходження енергоресурсів.

Тут варто нагадати, що Польща вже має власний термінал для прийому скрапленого газу, а Хорватія будує такий термінал.

Президенти Хорватії  і Польщі звернули увагу на необхідність поєднання автомобільних, залізничних і річкових транспортних артерій, щоб забезпечити пов’язування країн Балтії з країнами Чорноморського і Адріатичного регіонів для швидкої доставки товарів.

Хоча Київ вже опрацьовує угоду про створення міжнародного транспортного коридору "Балтійське море – Чорне море – Каспійське море", та Україні слід бути більш активною, адже 81% усіх транзитних вантажів перевозяться залізничним транспортом, а відсутність швидкісних автомагістралей та все ще не задовільний стан автошляхів знижують транзитний потенціал країни, на відміну від тієї ж Білорусі.

Проектний автошлях "Via Carpathia" взагалі проходить повз українську територію.

Між тим, Україна включена в Дунайську стратегію ЄС, націлену, серед іншого, на використання транспортного потенціалу Дунайського регіону, але не є активною учасницею її реалізації, а автодорога від чорноморського порту в Одесі до дунайського порту в Рені все ще в жахливому стані. Без видимих зрушень залишається проект суднохідного коридору Е-40 "Балтійське море – Чорне море".

Без розвинутої власної транспортної інфраструктури Україна буде нецікавою для "Ініціативи трьох морів".

Хоча потенційно ми можемо запропонувати свій транзитний потенціал, який зараз використовується лише на 40%.

На форумі у Дубровнику були обговорені й питання безпеки та впливу Росії на регіон. Серед ключових загроз безпеці регіону "трьох морів" були відзначені потоки нелегальних мігрантів, конфлікт на сході України і тероризм в Європі.

Втім, жодних конкретних пропозицій щодо протидії російській агресії у Східній Європі зроблено не було, а вплив Росії згадувався лише в енергетичному контексті.

В цілому "Ініціатива трьох морів" за результатами форуму в Дубровнику вимальовується як новий формат посилення співпраці країн-членів ЄС із Центральної і Південно-Східної Європи, кінцевою метою якого є підвищення їхніх можливостей у рамках Євросоюзу на противагу країнам Західної Європи.

Дієздатність цього формату залежить від спроможності країн-учасниць формулювати спільні цілі та погоджувати шляхи їх досягнення, адже їхні представники у Дубровнику робили відмінні акценти на найважливіші проблеми.

Та й присутність лідерів лише половини країн регіону вказує на ставлення решти країн до цієї ініціативи.

Однак ця ініціатива чітко продемонструвала, що нинішнє керівництво Польщі вкладає в поняття "Міжмор’я", та як Україна може приєднатися до неї, виступивши з конкретними пропозиціями вже до наступного форуму "трьох морів", який відбудеться у червні 2017 року у польському Вроцлаві.  

Автор: Віталій Мартинюк,

аналітик УНЦПД,

асоційований експерт "Української призми" 

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.