Мюнхенський план капітуляції: 12 ідей про те, як зруйнувати Україну

Субота, 15 лютого 2020, 20:10 — , народний депутат, фракція "Голос"
Фото: securityconference.org

Документ, який спочатку з’явився, а потім, завдяки реакції України та її друзів, зник із сайту та роздаткових матеріалів Мюнхенської безпекової конференції, офіційно має назву "12 кроків для більшої безпеки України та євроатлантичного регіону"

Хоча насправді він мав би називатися "12 ідей про те, як перемогти Україну".

До цього документом є два запитання:  звідки та чому він з’явився? 

А також є потреба зрозуміти – що ми маємо робити після його появи.

План без України

"Звідки" – відповісти найпростіше.

Автором документа стала так звана Група лідерів із питань євроатлантичної безпеки – об’єднання, одним із засновників якого є сама Мюнхенська безпекова конференція. Та цього разу особливу роль серед учасників цієї групи посіла Російська рада з міжнародних справ.

Зміст документу свідчить про те, що готували його в Москві.

Про суть "кроків" трохи далі, важливо розуміти його структуру: кілька корисних для України речей для того, аби він виглядав нормально для західної аудиторії і кілька речей, які множать Україну на нуль.

Технологія, апробована КДБ ще під час "холодної війни". Нічого нового.

Інше питання – "чому".

Ще перед вильотом в Мюнхен я обговорювала з колегами ризики того, що питання України не стоятиме на порядку денному. Цю ж думку поділяв і Курт Волкер, який в своїй колонці для Foreign Policy написав, що Україна раптово опинилась в тумані міжнародної політики.

Поза увагою – бо всі втомились. Але також через те, що РФ набирає впливу.

Вже під час наших дискусій у Мюнхені стало очевидно: основною метою України мало би бути:

  • Повернути міжнародний безпековий дискурс до України, як наріжного каменю міжнародної безпеки
  • Підняти питання ПДЧ до членства в НАТО та прямої військової співпраці та допомоги
  • Підняти питання посилення санкцій

З цим Україна мала їхати на ключову світову конференцію. Але ця позиція не пішла далі обговорень депутатів та експертів, її не представила українська влада. Та й вона взагалі нічого не представила наперед.

І  тут виникають запитання вже до Офісу президента, який готувався до Мюнхена. Україна їхала туди слухати та коментувати, не задекларувавши наперед свого бачення – як потрібно обговорювати проблематику війни.

А тому рамку обговорення задали за нас.

Так працює російська дипломатично-пропагандистська машина.

Завдяки реакції наших партнерів, в тому числі США і того ж Atlantic Council, документ був знятий з офіційного сайту конференції,  але і досі його привид тут: на всіх зустрічах обговорення повертається до цих 12 кроків, явно придуманих Кремлем, або ж створених за його натхненням.

І саме тому непоганий, загалом, спіч президента Зеленського, в якому, щоправда, не було нічого ані нового ані проривного – сприймався блякло і непевно.

Хоча, якщо ми вже проґавили цей план або не змогли попередити його публікацію – можна було б напевно підготуватись до його появи з відповідними реакціями дипломатичними каналами.

Небезпеки російського плану

Інша річ – що написано в "кроках", які намагалися нав’язати у Мюнхені.

Нам це важливо проаналізувати. Ворога треба знати в лице.

Вже назва документу викликає сумніви. "Конфлікт в і навколо України" – це термінологія Кремля, яка не називає справжній корінь проблеми: російську збройну агресію. А якщо проблема визначена неправильно, то і рішення навряд буде вірне.

Зупинюсь на деяких резонансних пунктах. Сьомим пунктом пропонується створення, по суті, зони вільної торгівлі між ЄС, Україною та Росією. Але це не працює, бо це не інтегровувані речі. Це красива приманка для бізнесу, яка ніколи не відбудеться, або ж буде у спотвореному вигляді.

Восьмий пункт припускає часткове зняття санкцій за часткову імплементацію Мінських домовленостей. Хай навіть сьогодні. Це при тому, що Росія не виконує Мінські домовленості взагалі.

Тут варто нагадати: за чинними рішеннями ЄС, починати зняття санкцій з Росії можливо лише після повного виконання Мінська. А санкції США і Канади  взагалі прив’язані не до Мінська, а до порушення територіальної цілісності,  до збиття літака, до окупації України. Натомість тут бачимо єзуїтську спробу прив’язати санкції до невигідних Україні мінських угод, які треба взагалі перегорнути та забути.

Єдине, що тут варто переглянути – це знімати будь-яку прив‘язку санкцій до Мінська. Санкції мають зніматись тільки у випадку припинення агресії, повернення Криму і деокупації Донбасу.

Одинадцятий пункт – теж, власне, про санкції, цього разу про політичні.

Передбачається можливість "вибіркової взаємодії" ЄС та РФ. В разі, знову-таки, навіть часткового виконання Мінська.

Останній пункт – найцікавіший. І найнебезпечніший.

У ньому пропонується якнайшвидше розпочати новий національний діалог про ідентичність.

Це – абсолютний нонсенс та явне втручання у внутрішні справи України.

І це – чергова спроба зробити те, що роз’єднає Україну. Як РФ буде допомагати Україні та українцям "самоідентифікуватись", можна легко уявити. Результат такої "допомоги" агресора також передбачуваний.

Як взагалі можна погоджувати власну національну ідентичність з будь-якою іншою країною?

Це справа самої країни.

Ми самі доволі чітко дали відповідь на питання національної ідентичності. Ще під час Майдану. Майдан зняв всі проблемні питання у дискурсі про національну ідентичність. Наші цінності: воля, свобода, незалежність та єдність. Більше питань немає і бути не може. Не тягніть нас у штучні, нав’язані дискусії з сумнівною метою!

В цьому плані погоджуюсь тільки з тим, що, дійсно, державна політика і стратегія мали б бути більш консолідованими у питаннях національної ідентичності.

Автори шедевра

Отже, ці 12 пунктів – це пропозиція цілої низки "незалежних" експертів, серед яких до речі, є кілька українців, які й до того були відомі своєю причетністю до п’ятої колони Кремля і роботою над розвалом України – Василь Філіпчук, який заперечує свою співпрацю з росіянами, Олександр Чалий, Олексій Семеній.

Хоча серед співавторів є дійсно шановані люди.

Всього документ підписали 46 осіб – представники європейських аналітичних центрів, колишні високопосадовці, дипломати.

Автори ініціативи – ексміністр оборони Великої Британії Дес Браун, голова Мюнхенської конференції з безпеки Вольфганг Ішингер, екссенатор США Сем Нанн, колишній міністр енергетики США Ернест Моніз та колишній міністр закордонних справ РФ Ігор Іванов.

Серед інших авторів – колишній командувач Об’єднаними силами НАТО в Європі Філіп Брідлав, ексглава МЗС Нідерландів Берт Кундерс тощо.

Те, що росіянам вдалося їх чи то переконати, чи то обдурити – окрема проблема.

Як діяти Україні?

Що ми можемо протиставити таким російським дипломатичним нападам?

Підходи, описані в документі неприпустимі. Це сигнал диктатурам: Приходьте, дестабілізуйте, захоплюйте території, а ми організуємо, по факту, для вас платформу для діалогу, щоб визначити, як легітимізувати ваші дії.

І в Україні та за її межами має бути єдине розуміння: РФ – агресор і порушник міжнародного права. Україна і Європа – постраждалі. Потурання агресору дорівнює підриву безпеки в України, в регіоні, в Європі, у світі.

Настав час і Україні говорити про нашу втому.

Ми втомились від лицемірства.

 Від неспроможності великої Європи відстояти свої ж принципи та поставити в куток одного неслухняного хлопчиська. Ми стомились від примусу нас до діалогу з людиною, яка не здатна чути нічого крім слів про велику імперію. Яка доводить, що Україна й українці ніщо, пусте місце.

Ми стомились від того, що нам 6 років ставлять вимоги та малюють 12-крокові плани дій. Намалюйте їх краще для Путіна.

Ми втомились що на різних платформах під Росію міняють правила гри та правила притягнення до відповідальності.

Ми втомились від гучних промов і слів підтримки. І від браку дій ми також втомились.

Але при всій цій втомі ми стоїмо міцно і тримаємо оборону навколо європейської демократії. Саме Україна стала оплотом європейської та світової безпеки. І хотілось би, щоб про це не забували ті держави, які називають себе друзями та партнерами України.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua