Євроінтеграція 2.0: що дасть Україні оновлення Угоди про асоціацію з ЄС

Середа, 29 липня 2020, 14:16 — , віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції
Фото: ft.com

Що дасть Україні оновлення Угоди про асоціацію з ЄС?

Коли Україна підписувала політичну частину Угоди, емоції переповнювали. У ті важкі місяці, після сумнозвісного Вільнюського саміту Східного партнерства 2013 року, всі дізналися, наскільки високою може бути ціна європейського майбутнього.

Виконання Угоди стало викликом, але Україна демонструє гарні результати.

Тому сьогодні настав час рухатися далі з новими, потужними амбіціями.

Можливість для яких існує в самій Угоді – від січня 2021 року Україна та ЄС можуть розпочати всебічний огляд досягнення цілей Угоди, на основі чого розпочати процес її оновлення. 

Що маємо зараз?

Угода про асоціацію та зона вільної торгівлі з ЄС є двигуном розвитку української економіки, адже це відкрило шлях до найбільшого ринку на континенті.

За цей час українці отримали безвіз, студенти – ширший доступ до європейських освітніх програм, підприємці – до доступних кредитів та інші можливості.

ЄС став для України не тільки торговельним партнером, але й надійним другом, що готовий підтримати у важку хвилину, як під час пандемії чи повені на Західній Україні.

Разом з тим Україна займає трохи більше 1% торговельного балансу ЄС, натомість ЄС – майже 42% торгівлі України.

При цьому товари з високою доданою вартістю є далеко не основними в товарній групі українського експорту, а від’ємне торговельне сальдо у 2019 році склало понад 4 млрд доларів США.

Україна прагне збільшити частку української продукції на європейському ринку.

Бо саме це збільшує шанси на економічне процвітання та розвиток нашої країни.

На практиці це одночасно принесе такий ефект: чим більше українських компаній матимуть доступ до європейських публічних закупівель та ринку, то швидше вони захочуть працювати за європейськими прозорими правилами тут, в Україні, особливо на місцевому рівні.

Відносини України та ЄС вийшли на якісно новий рівень, і мова тут не лише про співпрацю, а й про партнерство, метою якого є підготовка України до повної інтеграції з ЄС.

І якщо ми хочемо "грати у вищій лізі", то на зміну вибірковому протекціонізму має прийти продумана політика підтримки національного виробника, а на зміну квапливим одностороннім діям – постійний діалог із партнерами.

Оновлення Угоди про асоціацію – важлива частина цього процесу, що дозволить вирівняти економічну асиметричність наших відносин.

Навіщо оновлення?

З 2010 року, коли формувалися положення Угоди, структура української економіки змінилася, чимало змін відбулося і в праві ЄС.

Почалося створення Єдиного цифрового ринку, глибша фінансова інтеграція, зовсім нещодавно – Європейська зелена угода, реалізація якої вплине на низку секторів економіки. 

Тому, інтегруючись, Україна має орієнтуватися на ЄС зразка 2020 року, а не 2010-го, як це буде, якщо залишити Угоду такою, як вона є зараз.

Я це називаю Євроінтеграцією 2.0.

У контексті оновлення Угоди першочерговим завданням для себе бачу, звісно, поступове зняття тарифних і нетарифних бар'єрів для українських експортерів. Це дозволить розкрити наявний потенціал наших відносин з ЄС.

Конкретні кроки у цьому напрямку базуватимуться на даних про очікування та потреби українського бізнесу.

Тому ми уже розпочали відповідні діалоги з бізнесом, і 24 найбільші асоціації та організації, що представляють різні сектори української економіки, уже готують свої пропозиції, щоби за кілька місяців сформувати переговірну позицію України на майбутніх переговорах з ЄС.

З чого буде складатися оновлення?

Перш за все, з оновлення додатків для поглиблення секторальної інтеграції.

Ця частина є відносно простим процесом з точки зору бюрократичних процедур і оформлюється рішенням органів асоціації.

Україна вже має історію успіху в цьому напрямку – я кажу про оновлення енергетичного додатка 27, який відкрив для України можливість глибшої секторальної інтеграції в енергетиці та запровадив механізм консультацій з ЄС щодо сумісності законодавчих ініціатив з положеннями права Євросоюзу.

За цією логікою слід переглянути основи нашого діалогу з ЄС, зокрема у сфері електронних комунікацій, технічного регулювання, заснування підприємницької діяльності та торгівлі послугами, сфері захисту довкілля. 

По-друге, оновлення торговельних (тарифних) параметрів для збільшення торгівлі.

Угода передбачає поступове взаємне зниження сторонами до нуля ввізних мит для більшості товарних позицій імпорту, що походить від іншої сторони.

Для найбільш чутливих позицій агропродукції передбачені так звані тарифні квоти, що надають можливість безмитного експорту.

Обсяг частини цих квот надто низький відносно сучасного експортного потенціалу українських виробників. Ми будемо прагнути збільшити безмитний доступ на ринок ЄС для цих товарів завдяки оновленню Угоди.

Потрібні також прискорена лібералізація та скорочення перехідних періодів для обнулення ввізних мит для промислових товарів.

Третє – огляд ефективності виконання Угоди про асоціацію (стаття 481 Угоди) як інструмент політичного діалогу між Україною та ЄС.

Він дозволить, виходячи з оцінки імплементації Угоди, виокремити ті галузі та сектори, де можна досягнути більшого прогресу завдяки оновленню.

* * * * *

Процес оновлення – історія не на один день.

Ті, хто був задіяний у підготовці Угоди у 2010 році, добре пам'ятають цю професійну боротьбу України за ключові для нас речі. Ми готові до цього і зараз. 

Метою оновлення Угоди про асоціацію є закладення міцної основи для поступової інтеграції України до внутрішнього ринку Євросоюзу з його чотирма свободами: руху капіталу, товарів, послуг та громадян. 

І якщо колись нашою найбільшою євроінтеграційною мрією був безвіз, то оновлена Угода про асоціацію має реалізувати значно масштабніші амбіції: можливість вільно і на рівних умовах торгувати, вести бізнес та працювати в ЄС.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua