400 мільярдів доларів – мінімальна потреба у фінансуванні відновлення та відбудови України. Цих коштів навіть близько немає в бюджеті України, нам їх не обіцяють і міжнародні партнери. Тож, залишається сподіватися на прихід іноземного бізнесу з його досвідом та капіталом.

Але для цього ще треба виконати домашнє завдання з реформування судової системи, посилення антикорупційних заходів, дотримання прозорості. А тим часом надзвичайно важливо ефективно витрачати кожну гривню, яку сьогодні спрямовує кожен прихильник України на її відбудову та відновлення.

Саме тому надзвичайно важливо вивчати вже наявний досвід з відбудови у різних країнах.

Докладніше про це – у статті провідного наукового співробітника Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ірини Коссе 10 уроків для України. Топ-проблеми, які гальмували відбудову інших країн.

Досвід з відбудови у різних країнах дає нам можливість виділити десять ключових ризиків, які варто врахувати уряду України під час планування та впровадження відбудови – як сьогодні, так і в повоєнний період.

Отже, яких помилок припускалися під час попередніх відбудов?

1. Використання урядом, міжнародними організаціями, іншими донорами та громадськістю різних систем показників відбудови для оцінки її ефективності.

В Індонезії єдина структура основних показників, запропонована ініціативою TRIAMS, стала важливим проривом, оскільки дала можливість відстежувати прогрес та оцінювати вплив у різних країнах та регіонах, що постраждали від цунамі 2004 року.

2. Орієнтація лише на відновлення житла та критичної інфраструктури, як-от доріг та мостів.

Важливо враховувати також відбудову соціальної інфраструктури (для надання освітніх, медичних та інших соціальних послуг) та планувати стале використання природних ресурсів.

3. Відстеження лише коштів на відбудову, що спрямовуються через уряд, та дублювання фінансування.

Важливо, щоб на платформі DREAM подавалася інформація щодо фінансування і від донорів: це дозволить ліпше координувати впровадження проєктів, ділитися досвідом, виділяти успішніші практики відбудови та загалом підвищувати ефективність відновлення.

4. Нестача даних для моніторингу відбудови.
5. Моніторинг лише кількісних показників відновлених будівель та неврахування питання, як запобігти лихам у майбутньому.

У Гаїті Нідерланди провели моніторинг ефективності наданої ними допомоги, але він був сфокусований на підрахунку того, що зроблено, а не як зроблено.

Тому важливо приділяти увагу і моніторингу вже відбудованих об’єктів на їхню відповідність принципам безбар’єрності, енергоефективності та сталості.

6. Недотримання принципів сталої відбудови.

У Хорватії зазначали, що сотні будинків, які були відбудовані державою після війни, були зведені неякісно та з порушенням мінімальних будівельних стандартів.

Докладніше – матеріалі Ірини Коссе 10 уроків для України. Топ-проблеми, які гальмували відбудову інших країн.