Торгові війни

Cпецпроект за підтримки Юридичної фірми "Ілляшев та партнери"

Що планує уряд для захисту національних виробників? Це питання стає особливо актуальним у добу посилення торгових воєн.

Саме ці питання обговорювали на конференції "Торгові війни: мистецтво захисту", де позицію уряду виклали віцепрем’єр з питань євроінтеграції Дмитро Кулеба та торговий представник України Тарас Качка.

Перша за все, в уряді чудово розуміють, що режим вільної торгівлі з Євросоюзом вже не може бути "рятівною паличкою" для українського експорту. Точніше, може, але для цього Україні потрібно докласти чимало зусиль.

"Зважаючи на те, що основна частина нашого експорту – це аграрна продукція та сировина, ми вже бачимо, що темпи зростання нашого експорту поступово гальмуються. А це означає, що можливості такого експорту поступово досягають своєї проміжної стелі", – вважає Дмитро Кулеба.

Виходом із ситуації є розширення товарного асортименту українського експорту до ЄС.

"Саме тому ми покладаємо великі сподівання на підписання угоди про промисловий безвіз. Це має дати нові можливості для українського експорту. Ще один шлях зростання – збільшення кількості українських компаній, які працюють із ЄС. Наразі їх близько 14 тисяч, але ця кількість має й надалі зростати", – вважає він.

Ситуацію ускладнюють і проблеми на європейському ринку. Наприклад, малий обсяг квот на вантажні автоперевезення для України. Наразі таку проблему ми маємо у відносинах із Польщею – і, на думку Тараса Качки, це є ні чим іншим, як "економічним геноцидом".

Найголовніша новина – уряд вже готовий розпочати переговори з ЄС про "модернізацію" угоди. Дмитро Кулеба уточнює: в уряді свідомо не використовують термін "перегляд угоди", в тому числі щоб не "злякати" європейців.

"Ми говоримо про те, що угоду треба привести у відповідність з реальністю", – пояснив він.

"Перегляд – це дуже революційна річ. Це повний розбір угоди та "перезбір" з нуля. А це несе чималі ризики. Тому ми підходимо досить обережно, говорячи лише про модернізацію", – додав віцепрем’єр.

Питання такого перегляду в уряді планують порушити вже 18-19 грудня в рамках масштабного огляду умов двосторонньої торгівлі під час засідання торгового комітету.

При цьому далеко не факт, що такий перегляд стосуватиметься митних ставок та тарифних квот – того, про що найчастіше говорить вітчизняний бізнес.

"Звичайно, ми готові до обговорення всіх тем, у тому числі й питання мит. Проте це дуже делікатне питання, і при згадці про мита у наших партнерів одразу загоряються очі. Тому поки у митній сфері ми зосередимося на питаннях реформи митниці й більш прозорих правилах її проходження", – вважає Кулеба.

Також, за словами віцепрем’єра , Україна має намір запропонувати ЄС низку інших ініціатив, що поглиблюють відносини з Україною.

"Частина актів ЄС, яки ми імплементували у своє законодавство, вже застаріли. Також у низці сфер наша інтеграція не дуже амбітна – і це потребує перегляду", – вважає Кулеба.

Для прикладу він назвав ініціативу про скасування роумінгу між Україною та ЄС.

"Як тільки ми озвучили цю ініціативу, європейці були категорично проти. Вчора я знову обговорював це – вони все ще проти, проте ми обговорили ряд кроків щодо реалізації цієї ідеї",- пояснив він.

В свою чергу торговий представник України Тарас Качка зазначає, що наразі лише по двох торгових групах митна ставка є перешкодою для українського експорту до ЄС. Йдеться про курятину та томатну пасту. "По курятині ми вже маємо підписану домовленість із ЄС, справа лише за пастою", – додав він.

Чи можливо вирішити проблеми українського експорту без глобального перегляду умов торгівлі з ЄС?

В уряді доводять, що так – проте Україні варто більш якісно використовувати наявні інструменти підтримки експортерів. Наприклад, Експортне агентство України, яке за нинішнього законодавства не може повноцінно працювати.

"У них є бюджет 200 млн грн, але немає ані штату, ані жодного клієнта. Більше того, за нинішнього законодавства вони не можуть виконувати свої функції, виділяючи кредити. Це дуже класний інструмент, але зараз це такий собі музей Леніна. Тому ми спочатку маємо розблокувати його діяльність, потім, коли побачимо перші результати його роботи, будемо готові піднімати питання про збільшення його фінансування", – пояснив він.

Іншим інструментом має стати так званий "промисловий безвіз".

"Це – питання є найвищої пріоритетності. Прем’єр-міністр ним займається, я також, а також наша дипломатія",- зазначає Дмитро Кулеба.

Він визнає, що переговори можуть потребувати більше часу, аніж очікується.

"Коли ви виходите до наших європейських колег з якимись ініціативами, то перше, що ви чуєте, це відповідь "ні". Але це нормально! Це не означає, що все погано. І якщо вдруге вам знову скажуть "ні", то це теж нормально.

Бо на третій зустрічі ви почуєте "це дуже складно, швидше за все ні, але давайте поговоримо". А далі вже – питання наших переговорних здібностей", – розповідає віцепрем’єр.

Проблеми у переговорах в першу чергу пов’язані із необхідністю зняти усі занепокоєння ЄС, пояснює він: "Євросоюз – це не благочинна організація, а велике торговельне утворення, яке захищає свої інтереси. Тому нам треба показати, що це вигідно самому Євросоюзу".

Ще одна проблема – захист українських інтересів у СОТ.

Причому йдеться не лише про вирішення суперечок в рамках організації, а й про лобіювання її подальшого реформування.

"Коли ми вступали до СОТ, нам нав’язали досить жорсткі умови. Але провідні країни казали нам: нічого, зараз ми самі знизимо свої мита в рамках Доха-раундів. Але ми бачимо, що Доха не просувається, і це створило кризу", – згадує Тарас Качка.

За його оцінкою, "країни, що розвиваються, бачать, що умови є невигідними для них, і створюється ситуація, коли ви робите вигляд, що платите нам, а ми – що працюємо.

 У такій ситуації єдиним виходом може бути лише глобальний перегляд правил СОТ, що є єдиним шляхом вирішити проблеми, які призводять до нинішніх торгових воєн". 

Додатково на ситуацію може вплинути "жорсткий" Brexit. Вихід Британії зі складу ЄС без угоди може вплинути й на обсяги торгівлі з Україною.

Втім, наголошують в уряді, ключова проблема – не стільки умови "розлучення", скільки загальна невизначеність від того, коли і як воно відбудеться.

"Ми аналізуємо різні сценарії нашої майбутньої торгівлі після виходу Британії. Проте ситуація з Brexit залишається занадто хаотичною, щоб робити прогнози, якою буде ця торгівля. Можна навіть сказати, що Brexit – це божа кара Британії за візову політику", – вважає Качка.

І нарешті, ще одна проблема, якою опікуються в уряді – протидія російському газовому проєкту Nord Stream-2.

Нагадаємо, німецька правляча коаліція розробила новий закон, який має захистити споруджуваний газопровід "Північний потік-2" від посилених правил оновленої газової директиви ЄС.

Втім, у такому випадку це рішення буде оскаржене у Суді ЄС. "Таке рішення суперечить рішенням Єврокомісії та зобов’язанням Німеччини, а тому неодмінно буде оскаржене. Це може бути наша скарга, чи скарга Польщі чи іншої країни", – вважає Тарас Качка.

В якості прикладу урядовий уповноважений нагадав про недавнє рішення Німеччини збільшити частку транспортування російського газу у трубопроводі Opal, яке згодом було скасоване в судовому порядку.

"По суті, увесь конфлікт навколо "Північного потоку-2" – це спроби зберегти застарілу модель газових відносин. Але час не стоїть на місці, Україна модернізується відповідно до нових енергетичних вимог та має переваги перед РФ. Натомість Росія прагне зберегти застарілу модель відносин – і це шлях у нікуди. Це динозавр, який пручається, але його кінець неминучий", – додає Качка.

При цьому в уряді воліють вбачати у нинішніх проблемах радше підстави для оптимізму.

"Насправді нічого такого надзвичайного в торгівлі не відбувається. Життя є життя.  Просто ми стали набагато сильнішою торговельною державою. А річ у тому, що чим більше ти торгуєш, тим більше тебе помічають, а водночас – тим більше тебе намагаються "клацнути по носі" конкуренти", – резюмує Тарас Качка.




Захищатися не лише митами: якої підтримки бракує українському бізнесу

Україна у світових торгових війнах: чи захищені українські виробники

Про проект

Як торгові війни впливають на світову, а головне – на українську економіку? Чи готова Україна до посилення конкуренції на світових ринках?

А головне – чи мають українські товаровиробники достатню підтримку для захисту від недоброчесного імпорту?

Відповіді на ці питання "Європейська правда" спробує знайти у спецпроєкті "Торгові війни", який виходить за підтримки юридичної фірми "Ілляшев та Партнери".

© 2014 - 2019, Європейська правда, eurointegration.com.ua

Використання новин з сайту дозволено лише за умови посилання (гіперпосилання) на Європейську правду, www.eurointegration.com.ua. Републікація повного тексту статей, інтерв'ю та колонок - заборонена.