Вже в четвер 31 липня Європейський Союз має оприлюднити свої нові санкції проти Росії.

Після півроку українсько-російського конфлікту ЄС нарешті спромігся на реальне покарання дій Росії, що не виглядає як спроба "карати не караючи".

У Євросоюзі підрахували, що від введення тільки європейських санкцій, без урахування американських, Росія втратить €23 млрд (1,5% ВВП) в 2014 році і майже €75 млрд (4,8% ВВП) у 2015 році.

Перша хвиля санкцій "третього рівня" стосуватиметься енергетичного, фінансового секторів та продукції військового та подвійного призначення.

Якщо із продукцією "оборонки" ситуація відносно зрозуміла – залишити цю промисловість без санкцій було неможливо в контексті агресивної політики РФ, – то дії щодо решти галузей викликають більше питань, ніж дають відповідей.

З повідомлень європейських агенцій відомо, що ЄС заборонить експорт та реекспорт до Росії високотехнологічного обладнання, перш за все – обладнання для глибоководного буріння нафтових свердловин.

При цьому, зважаючи на високу залежність Європи від російського газу, такі санкції не поширюватимуться на газовий сектор.

В російському МЗС вже заявили, що такі обмеження обов’язково призведуть до зростання світових цін на нафту. Проте експерти вважають інакше – обмеження можуть вплинути на плани Росії щодо видобутку нафти на морському шельфі або видобутку сланцевого газу. Проте традиційний видобуток нафти РФ здатна проводити, використовуючи обладнання власного виробництва.

"Результат цих обмежень мінімальний. Ці санкції теоретично могли б заморозити нові проекти видобутку нафти, проте вони і так заморожені у зв’язку із світовою кризою", – пояснив заступник директора науково-технічного центру "Психея" Геннадій Рябцев.

Саме тому основний ефект від санкції слід очікувати саме в фінансовому секторі. ЄС обіцяє ввести обмеження для російських державних банків (включно з тими, що мають частку державної власності вище 50%) щодо їх виходу на кредитний ринок та на використання фінансових інструментів, що передбачають термін більше 90 днів. Також заборонено випуск держбанками євробондів та емісію ними акцій на користь європейських власників.

Одночасно повна заборона на транзакції в євро даним санкційним пакетом не передбачена.

Європейські санкції вже зараз завдали шкоди російській економіці. Проте ці наслідки, як правило, мають непрямий характер. "Окрім іміджевих втрат, загроза нових санкцій призводить до відтоку капіталу з країни. В такому випадку девальвація національної валюти неминуча – а це те, що відчують усі громадяни Росії", – пояснює виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.

Невипадково вже наступного дня після оголошення санкцій почався масовий перегляд довгострокових рейтингів російських банків. Наразі про перегляд рейтингів 13 російських фінустанов заявило агентство Fitch.

Крім того, нестача коштів буде підштовхувати Центробанк РФ до підвищення облікової ставки. "Все це означає поступове заморожування ділової активності та врешті-решт – зменшення робочих місць у країні. І все це – лише непрямі наслідки нинішніх санкцій", – пояснює Олег Устенко.

За оцінкою експертів, прямий ефект від фінансових санкцій стане помітним не раніше ніж за рік-півтора.

"Обмеження на залученню коштів на європейському ринку, звичайно, має стати проблемою, проте рівень заборгованості російських державних банків перед європейськими кредиторами не настільки й великий. Зокрема, у ВТБ протягом наступних 1,5 років він складе $2,5 млрд.  Це достатньо велика сума, проте знайти кошти для рефінансування банк зможе на інших ринках", – розмірковує начальник аналітичного відділу інвесткомпанії SP Advisors Віталій Ваврищук. Більш того, свою допомогу банкам, що підпали під європейські санкції, вже запропонував Центробанк РФ.

При тому експерти сходяться на тому, що нинішні санкції вже незабаром будуть скореговані.

"Ніхто не очікує, що ці санкції проіснують рік у своєму нинішньому вигляді. Вони або будуть відмінені, у випадку зміни російської політики в Україні, або суттєво посилені", – прогнозує Віталій Ваврищук.

За його словами, потенційно сильним ударом по російській економіці має стати заборона і короткострокового кредитування російських банків. "Зараз дозволено кредитування терміном до 90 днів. Це певною мірою вихід для банків, що підпали під санкції. Вони можуть брати короткострокові кредити, регулярно пролонгуючи їх. Це дещо дорожче, але це дозволить знайти необхідні гроші. Саме тому обмеження короткострокового кредитування має стати набагато сильнішим ударом по російській економіці", – пояснює експерт.

В такій ситуації нинішні санкції носять в першу чергу попереджувальний характер. Європа вперше показала, що готова принести економіку в жертву принципам, а отже, готова піти на нове розширення санкцій. 

Набагато важче оцінити зворотні наслідки європейських санкцій як для економік самих країн ЄС, так і для української. Зокрема, російські високопосадовці вже встигли заявити, що розрив економічних стосунків із РФ завдасть Євросоюзу більшої шкоди, ніж російській економіці. Щоправда, не зовсім зрозуміло, як такі заяви співвідносяться із планами РФ оскаржити санкції в СОТ, доводячи, що вони відображають лише бажання ЄС покращити положення місцевих компаній, погіршуючи умови рівної конкуренції.

"Безумовно, санкції матимуть негативний ефект і для ЄС. Саме тому європейці так довго чинили опір їхньому введенню. Однак в даному випадку можна говорити про удар для окремих європейських компаній, а не для економік країн в цілому", – пояснює Олег Устенко.

Що стосується України, то раніше будь-які санкції мали б сильний негативний ефект і для вітчизняної економіки. Але не тепер. "Після всіх заходів Росії з обмеження торгівлі з Україною, ефект від цих санкцій якщо і буде, то зовсім непомітний – все погане вже відбулося", – іронізує Віталій Ваврищук.