Досвід імпічменту: як за корупцію виганяють з посади президента Бразилії

Четвер, 12 травня 2016, 14:55 — Олена Снігир, Українська призма, для Європейської правди
Фото nilljunior.com.br

Президент Бразилії Ділма Руссефф нині перебуває за крок від остаточного імпічменту. Сенат країни вже ухвалив рішення тимчасово відсторонити її від посади. За це проголосували 55 сенаторів, проти виступили 22.

Сама Руссефф вже вивезла свої особисті речі з президентської резиденції, а також, за повідомленням місцевих ЗМІ, вже почала готувати свою прощальну промову. Хоча юридично попереду судовий процес та остаточне рішення Сенату, схоже, що підсумок процесу ні в кого не викликає сумніву.

Маховик імпічменту стартував і вже набрав швидкість.

І це при тому, що партія влади до останнього намагалася за будь-яку ціну уникнути імпічменту, в тому числі й через "ручне керування" парламентом.

Цю процедуру нижня палата Національного конгресу запустила ще в квітні. Однак спікер нижньої палати парламенту, опозиціонер Едуарду Кунья 5 травня був відсторонений від обов'язків, а його наступник Валдір Марангао намагався скасувати ухвалу про імпічмент, заявивши про необхідність повторного голосування за це питання через п'ять сесій парламенту.

Однак ці хитрощі не пройшли — голова верхньої палати парламенту Ренан Калейрус заявив, що рішення Марангао недоречне і процедура імпічменту має бути продовжена.

Замість економічного дива – корупційний скандал

Ще зовсім нещодавно Бразилія голосно заявляла про себе як про нову світову силу. Її економічне диво пов'язують з президентом лівих поглядів без вищої освіти Луїзом Інасіу Лула да Сілвою, який з 2002 року обирався двічі поспіль.

У 2010 році на президентських виборах перемогла соратниця Лула да Сілви по Партії трудящих Ділма Руссефф.

 

Ті роки вже були складними для Бразилії: світова економічна криза вдарила по економіці країни, а голосні корупційні розслідування вже зачепили високі політичні кола. Однак інерція довіри бразильських виборців переважила.

Глобальна економічна рецесія проявила усі негаразди Бразилії. Стало зрозуміло: те, що вважалося бразильським економічним дивом, відбулося не стільки завдяки розумному врядуванню, скільки стало наслідком загального зростання світової економіки та особливо економіки Китаю, який є основним споживачем бразильського експорту.

Однак державне керівництво Бразилії не використало можливостей прибуткових років для реформування економіки, а скористалося владними можливостями для власного збагачення.

Корупція не є чимось дивним для Бразилії. Це звичне явище повсякденного життя, яке підживлює замкнене коло олігархічної бразильської економіки.

В першій половині 2000-х, коли Бразилія насолоджувалася економічним зростанням, населення багатіло і закривало очі на інформацію про корупційні злочини політиків і чиновників. Але з настанням складних часів інформація про величезні суми хабарів стала останньою краплею в чаші терпіння збіднілих бразильців.

А довіра президенту Руссефф впала з 79% в березні 2013 року до 10% в березні 2016-го.

На сьогодні у матеріалах кримінальної справи фігурує вже більше $4 млрд, а за різними оцінками сума по завершенні розслідування може складати $22 млрд.

Не обійшлося без України

Політична криза в Бразилії ускладнена недовірою бразильців до усіх політичних сил країни, оскільки представники усіх них є фігурантами корупційного скандалу навколо державної нафтогазової компанії Petrobras, який має кодову назву "Автомийка".

 

Протягом довгих років Бразилія вкладала десятки мільярдів в інфраструктуру для Petrobras. Однак, як виявилося, отримати ці підряди можна було, лише заплативши величезні хабарі, що йшли до кишень екс-президента да Сілви та його оточення.

Скандал фактично зачепив увесь керівний політичний клас країни — і в коаліції, і в уряді, і в опозиції. Слідство за підозрою у причетності до корупційних схем ведеться щодо 60% депутатів нижньої палати парламенту.

Присутня в цьому скандальному середовищі навіть Україна, яка наприкінці 1990-х узялася побудувати в Бразилії космодром "Алькантара" та забезпечити його носіями власного виробництва. Натомість фонди спільно з господарями "розпиляли", строки завалили і, зрештою, проект поховали, на радість американцям, які ймовірно його реалізують.

Цікавий момент: виконання обов'язків глави країни вже покладено на віце-президента Мішеля Темера, який також є фігурантом цього корупційного розслідування. Після остаточного завершення процедури імпічменту він має виконувати президентські обов'язки до чергових виборів у 2018 році. 

Водночас центральними фігурами скандалу стали як чинний президент країни Ділма Руссефф, так і колишній — Лула да Сілва.

Екс-президенту Бразилії висунули офіційне звинувачення у сприянні корупційним схемам Petrobras та отриманні хабарів. Однак замість того, щоб залишатись осторонь, Руссефф запропонувала екс-главі держави очолити президентську адміністрацію, що забезпечує йому імунітет від кримінального переслідування.

Саму Ділму Руссефф звинувачують у покриванні махінацій із Petrobras, коли вона була міністром енергетики (2003-2006) та обіймала посаду голови ради директорів Petrobras.

Скандалом навколо президента скористався лідер бразильської опозиції та колишній спікер нижньої палати Конгресу Едуарду Кунья — давній суперник Руссефф.

Він представив докази того, що адміністрація президента порушувала податкове законодавство і  здійснювала фінансові махінації із залученням грошей з державних банків, щоб приховати рівень дефіциту бюджету, забезпечити популістську програму допомоги малозабезпеченим та відповідно перемогу Ділми Руссефф у виборах на другий президентський термін у 2014 році.

Водночас екс-спікер, хоч і підвищив цим зливом інформації свої рейтинги, сам є фігурантом розслідування корупційних схем навколо Petrobras і цілком може опинитися за ґратами.

Від БРІКС до співпраці із США

Майбутнє Бразилії сьогодні непевне. В політичних колах поки не видно фігури, яка користувалася б довірою виборців і мала зрозумілу програму виведення країни з кризи.

Втім, і в цьому головна відмінність Бразилії від сьогоднішньої України, надія на зміни в житті країни зберігається, поки зберігається незалежність та дієвість правоохоронної системи. Саме завдяки цій незалежності  й стало можливим і саме розслідування, і притягнення до відповідальності найвищого керівництва держави.

Не менш важливим є можлива зміна геополітичного вектора однієї з найбільших країн світу. Швидше за все, політичні зміни в Бразилії матимуть наслідки і для зовнішньої політики держави.

В країні завершується тривалий період правління лівих політиків, які віддавали перевагу відносинам в рамках БРІКС, особливо співробітництву з Китаєм та Росією.

Чи прийдуть на зміну тісні відносини із США? Це дуже ймовірно, адже економіка Бразилії потребує інвестицій, отримати які вони можуть насамперед у Штатах.

Не випадково, що на "примирення" зі Сполученим Штатами була вимушена піти навіть Ділма Руссефф. Якщо до цього кілька років країни мали прохолодні стосунки через витік інформації про стеження за нею американських спецслужб, та минулого року бразильський президент здійснила візит до Вашингтона.

Таким чином, сьогодні жодних перепон для посилення партнерства США та Бразилії немає і все залежить від намірів Білого дому щодо розвитку своєї присутності в Латинські Америці, де з ним за вплив готовий уже позмагатися Китай.

Додаткової інтриги до перспектив Бразилії та континенту загалом додає питання: чи готові у боротьбу двох світових потуг включитися вже сформовані бізнес-кола Латинської Америки, просуваючи власний порядок денний розвитку континенту та його місця на світовій арені?

 

Автор: Олена Снігир,

Рада зовнішньої політики "Українська призма"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua